Справа № 214/6432/25
3/214/2264/25
Іменем України
23 липня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №311655 від 21.06.2025 року, ОСОБА_1 , 21 червня 2025 року, о 21 год. 24 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №529673 від 21.06.2025 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-8 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але не з'явився без поважних причин, а також не подав заяву про відкладення розгляду справи чи необхідність особистої присутності, суд дійшов висновку, що розгляд справи може бути проведений у його відсутність.
Такий підхід відповідає вимогам законодавства, спрямований на забезпечення оперативності судового процесу та виключення можливих спроб затягування розгляду справи з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи до уваги положення ст.ст. 7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, приходжу до переконання, що у судовому засіданні не добуто допустимих та належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. При цьому враховую наступне.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозицією ч. 3 ст. 173-8 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, що вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, матеріали справи складаються з протоколу серії ГП №311655 від 21.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, пояснення потерпілої, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапорту чергового інспектора та DVD-диску.
Однак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відносно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис, яким були би визначені заходи тимчасового обмеження прав кривдника або покладені на нього певні обов'язки,оскільки долучена до матеріалів справи копія припису зроблена дуже низької якості, тому встановити зміст даного припису неможливо, що позбавляє можливості встановити факт адміністративного правопорушення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-8, 268, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Попов.