Справа № 643/11584/25
Провадження № 2-а/643/166/25
про повернення позовної заяви
19.08.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому прохає визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01/516 від 10.07.2025 накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18.07.2025 позовну заяву залишено без руху, як таку що не відповідала вимогам ст.160, 161 КАС України, позивачу надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснено, що в разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу на адресу, яка зазначена в адміністративному позові, ухвала не отримана, конверт разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 19.08.2025 року від позивача уточненої позовної заяви, заяви на усунення недоліків до суду не надходило.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселігіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, особа, яка звернулася з позовною заявою, зобов'язана самостійно цікавитися перебігом розгляду його позову в суді.
Відповідно п. 1 ч .4 ст. 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Оскільки позивач у встановлений судом строк не виправив недоліки позовної заяви, тому позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В. Поліщук