Справа № 643/10474/25
Провадження № 2/643/4633/25
19.08.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
25.06.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , що продовжує навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2025 і до закінчення навчання у віці до 23 років.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що з 04.11.2005 по 16.08.2007 вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , який змінив прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 22.01.2006 року з відповідача на її користь на утримання сина було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини від всього його доходу, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Відповідач зазначене рішення суду виконував до повноліття сина, перераховуючи аліменти на її картковий рахунок, а також продовжував перераховувати кошти на утримання сина і після того, як сину виповнилось 18 років, останній платіж надійшов від відповідача у червні 2025 року. Сину ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 19 років. Він є здобувачем 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти II року навчання факультету природничої, спеціальної і здоров?язбережувальної освіти ХНПУ імені Г.С.Сковороди, денної форми навчання, спеціальність: Спеціальна освіта (Логопедія). Стипендію син не отримує. Окрім сина ОСОБА_3 у неї ще є неповнолітня дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З її батьком ОСОБА_8 шлюб було розірвано рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2010 року. Вона працює на посаді доцентки в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, за останній період січень -травень 2025 року щомісячно отримує заробітну плату в розмірі 31764,79 грн. без врахування утриманих податку, військового збору та ЄСВ, а з врахуванням утриманих сум - 17470 грн. За таку заробітну плату неможливо задовольнити життєво важливі і мінімальні потреби дітей в їх навчанні, розвитку, підтриманні здоров'я і належному харчуванні. Відповідач ОСОБА_2 щомісячно перераховував їй аліменти на утримання сина в розмірі не менше ніж 20 000 грн. На утримання дочки ОСОБА_7 вона отримує аліменти від її батька в розмірі не більше 6000 грн. Вона проживає в одній квартирі з сином, дочкою, батьками ОСОБА_9 и ОСОБА_10 , які досягли похилого віку і потребують надання їм фізичної допомоги, а також матеріальної підтримки. Враховуючи те, що син навчається на денній формі здобуття освіти у навчальному закладі, не має ніякого стабільного джерела доходів, знаходиться на її утриманні, розмір її заробітної плати не дає можливості забезпечувати сина всім необхідним для навчання і організації щоденного життя, то вона вважає, що син потребує матеріальної допомоги і зі сторони батька. Приймаючи до уваги те, що відповідач є військовослужбовцем ЗСУ, отримує грошове забезпечення, розмір якого дозволяє йому надавати матеріальну підтримку своїй повнолітній дитині, у нього немає інших дітей, то він має можливість утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. І тому вважає, що утримання з Відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини від доходу відповідача буде достатнім для надання матеріальної допомоги повнолітній дитині, що продовжує навчання.
08.08.2025 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_11 , в якому остання просить стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на період навчання, але не довше, ніж до досягнення сином 23 років. Зазанчає, що відповідач не погоджується розміром аліментів, які просить стягнути позивач, через наступні обставини. За змістом довідки, виданої Харківським національним педагогічним університетом ім. П. Сковороди за № 202 від 12.06.2025 ОСОБА_3 навчається за державним замовленням, тобто за кошти державного бюджету. Також, син сторін живе разом з позивачкою у їхній власній квартирі, через що необхідність витрат на його утримання значно менша, ніж для інших студентів, які вимушені сплачувати за проживання у гуртожитку або орендованій квартирі, що є складовою матеріального становища повнолітнього сина відповідача ОСОБА_3 , який не несе витрат на оплату гуртожитку або оренду житла під час навчання. Відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та його грошове забезпечення за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 склало 1 606 515,62 грн., з якої сплачено аліменти на утримання сина ОСОБА_12 у розмірі 343 272, 42 грн. Після досягнення сином сторін повноліття відповідач продовжував сплачувати аліменти на його утримання аж до червня 2025 року в середньому близько 25000,00 грн. на місяць. Сам Відповідач має ряд захворювань спини, які потребують також довготривалого та коштовного лікування та не можуть бути покриті у повному обсязі державним коштом. На утриманні відповідача крім сина ОСОБА_13 також перебуває його мати пенсіонерка - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є непрацездатною та постійно хворіє. Єдиним доходом матері відповідача є пенсія, яка згідно Довідки Головного управління ПФУ у Миколаївській області від 31.07.2025 складає 4544 грн. 54 коп. Однак, цих коштів не вистачає на забезпечення потреб матері відповідача у харчуванні, сплаті комунальних послуг, одязі, постійному лікуванні. Згідно доданих виписного епікризу із медичної карти ОСОБА_14 від 07.11.2024 має кардіосклероз атеросклеротичний, аортосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ стадії, дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії та інші захворювання, які потребують постійного лікування та відповідних витрат. Інших родичів, які могли б та зобов'язані за законом утримувати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , немає. Крім того, відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_15 , яка не працює тривалий час, та перебуває на його утриманні. Подружжя виховує також сина ОСОБА_16 , 2010 року народження. Також позивачка працює на посаді доцентки в Харківському національному університеті імені Ярослава Мудрого, та за останній рік отримала заробітну плату. Щодо твердження позивачки про утримання нею її батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вважає такі твердження сумнівними, оскільки позивач не надала жодного доказу на підтвердження доходів її батьків та їх потреби в утриманні (документ сформований в сиемі «Електронний суд» 08.08.2025).
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 30.07.2025, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кушнаренка Дмитра Віталійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, відмовлено.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 04.11.2005 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 16.08.2007, про що зроблено відповідний актовий запис №782 (а.с.16, 18).
Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , який змінив прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.12.2024 та свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 22.11.2022 (а.с.9,10).
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 22.01.2006 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини від всього його доходу, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21.11.2006 року і до досягнення дитиною повноліття.
З копії довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 від другого шлюбу.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_1 має неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Позивач ОСОБА_1 працює на посаді доцентки у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та її дохід за період з червня 2024 по травень 2025 склав 539148,19грн.
Відповідно до виписки з банківського рахунку позивачки АТ КБ «Приватбанк» відповідач ОСОБА_2 щомісячно перераховував аліменти на утримання сина.
Згідно з наявної в матеріалах справи довідки від 12.06.2025 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, син сторін ОСОБА_3 , є здобувачем 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти II року навчання факультету природничої, спеціальної і здоров?язбережувальної освіти ХНПУ імені Г.С.Сковороди, денної форми навчання, спеціальність: Спеціальна освіта (Логопедія), термін навчання 01.09.2023-30.06.2027, навчання за державним замовленням, здобувач освіти не отримує академічну стипендію.
З довідки від 02.07.2025, виданої 297 комендатурою охорони за обслуговування ЗСУ, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 та його грошове забезпечення за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 складає 1 606515,62грн.
Відповідач ОСОБА_2 має матір ОСОБА_19 , 1948 року народження, яка є пенсіонеркою, отримує пенсію та має ряд захворювань.
Крім того, відповідач - 26.03.2022 перебуває у шлюбі з ОСОБА_15 , та відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.07.2025, на утриманні ОСОБА_2 знаходиться сім'я у складі; дружина - ОСОБА_15 , 1989 року народження, син - ОСОБА_16 , 2010 року народження.
Як зазначає відповідач ОСОБА_2 у відзиві, він має захворювання спини, на підтвердження чого надано копію консультативного висновку спеціаліста.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 04.08.2025, ОСОБА_2 з 22.02.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як на тому наголошено у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Право на утримання виникає за умови продовження навчання.
Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо).
Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.
Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання, тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В той же час, законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Таким чином, батьки мають обов'язок утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що син сторін навчається на денній формі навчанні у ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Отже, повнолітній ОСОБА_3 не працює, оскільки навчання за денною формою навчання позбавляє останнього можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, стипендію не отримує, у зв'язку з чим є таким, що потребує матеріальної допомоги.
В свою чергу відповідач є працездатною особою, проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та є військовослужбовцем. Відповідно до довідки від 02.07.2025 року, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_2 його дохід за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 складає 1 606515,62грн.
На спростування позовних вимог, відповідачем долучено докази, що він має матір похилого віку, яка є непрацездатною та потребує підтримки сина.
Між тим, такі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до матеріалів справи його мати є пенсіонеркою та отримує пенсійне забезпечення.
Щодо твердження відповідача про те, що він виховує та має на утриманні сина ОСОБА_16 , 2010 року народження, суд зазначає наступне. На підтвердження цього відповідачем надана довідка ВЧ НОМЕР_1 від 02.07.2025, про те, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться сім'я у складі; дружина - ОСОБА_15 , 1989 року народження, син - ОСОБА_16 , 2010 року народження. Разом з тим, довідка військової частини сама по собі не є належним і достатнім доказом утримання дитини військовослужбовцем, якщо відсутні документи, які підтверджують родинний зв'язок (зокрема свідоцтво про народження). Так, відповідачем не надано на підтвердження наявності у нього іншої неповнолітньої дитини (свідоцтва про народження або інші акти цивільного стану).
Доказів відсутності у відповідача можливості надавати допомогу своєму повнолітньому сину на час його навчання матеріали справи не містять.
Доводи позивача, яка зазначає, що на її утриманні є також батьки пенсійного віку та неповнолітня дитина від іншого чоловіка є безпідставними, оскільки доказів перебування на утриманні непрацездатних батьків не надано, та обов'язок з утримання дочки ОСОБА_7 покладений на її батька ОСОБА_8 .
При визначенні аліментів суд врахував майновий стан відповідача та наявність доказів про продовження повнолітнім сином навчання, що свідчить про його потребу в отриманні матеріальної допомоги від обох батьків, вік дитини, рівний з батьком обов'язок матері надавати повнолітній дитині матеріальну допомогу, та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження розміру понесених позивачкою витрат пов'язаних з навчанням повнолітньої дитини, вважає достатнім визначити аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини доходу відповідача, щомісячно, до закінчення навчання, але не довше як до досягнення ним 23 років, що на переконання суду, відповідає принципу розумності і справедливості, не порушує прав платника та одержувача аліментів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо вимоги позивача про застосування мінімальної межі аліментів - 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, то ст. 182 СК України, положеннями якої в силу ст. 200 СК України повинен керуватися суд, визначаючи розмір аліментів для неповнолітніх доньки, сина, і встановлює мінімальну межу аліментів у вигляді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не прожиткового мінімуму на одну особу, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування цього розміру, оскільки позивач досяг віку повної цивільної дієздатності.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України,у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Керуючись ст.ст.4,12,76,81,89,141,235,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 25.06.2025 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі - 1211грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.08.2025.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3
Суддя Т.М. Довготько