Справа № 643/8342/25
Провадження № 2/643/4064/25
18.08.2025 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Пасічника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали справи за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» Супрун Єлизавета Вікторівна звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 46415,39 грн та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила наступне. Між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 09.09.2019 на підставі кредитного договору № 2001400114001 (надалі - кредитний договір) видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн., який пізніше було збільшено до 30200 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 складає 46415.39 (сорок шість тисяч чотириста п'ятнадцать гривень 39 копійок) грн., з яких: - 29013.6 грн. - заборгованість за кредитом; - 17401.79 грн. - заборгованість процентами; - 0 грн. - заборгованість за комісією.
Позивач зазначає, що направляв письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. З метою відновлення своїх порушених прав та законних інтересів позивач звернувся в суд із зазначеними вище позовними вимогами.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в судове засідання викликано сторін.
У судові засідання, призначені на 01.07.2025 та 18.08.2025, представник позивача не з'явилася, в заяві по суті спору просила розглядати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими конвертами з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою, зареєстрованого місця проживання. Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростовував доводи позивача. Своїм правом на відзив на позов відповідач не скористалася.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи одночасне існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв'язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, в регламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.
Судом встановлено, що 09.09.2019 відповідач звернулася із заявою №2001400114001 на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. (а.с. 9).
Даною Заявою відповідач попросила позивача відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривні, надати Кредитну картку та встановити кредитний ліміт. Розрахунковий день та платіжна дата. Строк дії Кредитного ліміту, процентна ставка за користування Кредитним лімітом, розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлювалися відповідно до умов Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (а.с. 12-17).
Згідно пункту 2.2.1 частини 2 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до договору в письмовій (паперовій або електронній) формі за умови подання Клієнтом документів Банку, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору.
Згідно положень п. 2.2.5 частини 2 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомлений з повним текстом договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами договору.
Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Відповідачу неодноразово змінювався кредитний ліміт за кредитним договором №2001400114001, станом на 20.05.2021 становив 30200 грн. (а.с. 20).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 09.09.2019 №2001400114001 станом на 04.02.2025 становить 46415.39 (сорок шість тисяч чотириста п'ятнадцать гривень 39 копійок) гривень., з яких: 29013,60 грн. - заборгованість за кредитом; 17401,79 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 20-22).
Відповідно до виписки з рахунку за період з 09.09.2019 по 04.02.2025 ОСОБА_1 користувалася коштами, здійснювала покупки, погашала заборгованість по кредиту до 30.01.2022 року.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України). За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит: вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;
У частині 1статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено перелік обов'язкових істотних умов у договорі про споживчий кредит.
Постановою Національного банку України від 08.06.2017 за № 49, затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі: Правила), які встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.
Як вбачається із наявних у справі доказів, ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої погодилася з усіма його умовами, зокрема й умови про те, що підписана нею Заява складає Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, про що свідчить надана позивачем завірена копія такої заяви та Публічна пропозиція на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 із істотними умовами такого договору ознайомилася, про що власноруч підписалася.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому у договорі, у повному обсязі, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а.с. 20). Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів щодо виконання взятих на себе за договором зобов'язань щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконала умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 , та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість в сумі 46415,39 грн.
За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 78, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 274, 277, 280,282, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №2001400114001 від 09.09.2019 у розмірі 46415.39 (сорок шість тисяч чотириста п'ятнадцать гривень 39 копійок) гривень., з яких: 29013,60 грн. - заборгованість за кредитом; 17401.79 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач АТ «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, індекс 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)
Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Суддя Пасічник О.М.