Справа №345/3924/25
Провадження № 2/345/1798/2025
19.08.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на гараж по АДРЕСА_1 , площею 28,9 кв.м.
Позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний гараж. Водночас приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на даний гараж у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказане майно. Позивачка наголошує, що даний гараж був побудований і зданий в експлуатацію, проте до дня трагічної смерті ОСОБА_2 не встиг виробити всі необхідні документи та оформити право власності на нього. Щодо квартири, яка належала спадкодавцю, то нотаріус видав їй свідоцтво про право власності на спадщину за законом.
За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на гараж по АДРЕСА_1 .
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зі змісту цієї заяви вбачається, що відповідач не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 (а.с. 6).
Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Бабичем В.Л. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вищевказане нерухоме майно (а.с.5).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Калуської міської Ради народних депутатів №197 від 09.12.1988 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку для будівництва автогаражу (а.с. 8). Згідно із архітектурно-планувальним завданням ОСОБА_2 для будівництва автогаражу відведено земельну ділянку по АДРЕСА_4 ) (а.с. 9). Довідкою №05-04/109 від 23.04.2025 року, виданою Управлінням архітектури та містобудування Калуської ради (а.с. 9) підтверджується, що гараж ОСОБА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідно до технічного паспорту гараж по АДРЕСА_2 було збудовано до 1991 року (а.с. 17-19).
За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.
Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на гараж по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Позивачка, як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, ст.ст.529, 534, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на гараж по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 19.08.2025 року.
Головуючий