Справа №338/698/25
18 серпня 2025 року
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю : секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінального провадження № 42025092250000004 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженої, головного бухгалтера Комунального некомерційного підприємства «Богородчанська центральна лікарня», раніше не судимої, громадянки України, ч. 1 ст. 367 КК України,
Богородчанським районним судом розглядається вказане кримінальне провадження.
Обвинувачена подала письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Клопотання обґрунтоване тим, що вона, як головний бухгалтер Богородчанської центральної районної лікарні Богородчанської районної ради (тепер - комунальне некомерційне підприємство «Богородчанська центральна лікарня») з 01.04.2015 по 31.12.2020, будучи службовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками, неналежно віднеслась до виконання своїх службових обов'язків, у зв'язку з несумлінним ставленням до них, діючи в порушення п. 8 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перебуваючи у службовому кабінеті за місцем роботи у лікарні, узгоджувала нарахування єдиного внеску із заробітної плати працівників лікарні з інвалідністю у розмірі, встановленому на загальних підставах, без урахування норм, які передбачають інший (пільговий) розмір таких внесків, а також підписувала та подавала Форму звіту №10/ПI «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», який скеровувала у Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, що призвело до зайвого перерахування єдиного соціального внеску.
Зокрема, не зважаючи на те, що ст. 8 Закону передбачено розмір єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю у розмірі 8,41 відсотка від визначеної бази нарахування, упродовж 01.04.2015 по 31.12.2020 нарахування внеску із заробітної плати трьох працівників лікарні з інвалідністю здійснювалось у розмірі 36,3 відсотка, а за період 2016-2020 років із заробітної плати чотирнадцятьох працівників у розмірі 22 відсотки, що призвело до зайвого перерахування єдиного соціального внеску за 2015 рік у сумі 3606,19 грн., за 2016 рік у сумі 15003,55 грн., за 2017 рік у сумі 33484,03 грн., за 2018 рік у сумі 12446,58 грн., за 2019 рік у сумі 27767,63 грн. та за 2020 рік у сумі 17740,96 грн.
Внаслідок службової недбалості, через неналежне виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з несумлінним ставленням до них, головним бухгалтером ОСОБА_4 за період - 01.01.2015 по 31.12.2020 зайво нараховано та сплачено єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державним інтересам - бюджетній установі в особі комунального некомерційного підприємства «Богородчанська центральна лікарня» Івано-Франківського району Івано-Франківської області на загальну суму 110048,94 грн та становить 129,44 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за період вчинення злочину.
Оскільки в обвинувальному акті вказано, що інкриміновані діяння вчинені нею в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2020 року, тобто з часу вчинення минуло більше чотирьох років, то є підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину в учиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала та просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Зазначила, що розуміє суть обвинувачення та правові наслідки закриття провадження з таких підстав.
Прокурор в судовому засіданні вказала на наявності підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 367 КК України.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подане клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирішуючи клопотання про застосування строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, слід встановити насамперед момент вчинення кримінальних правопорушень, у яких вона обвинувачується, та строк давності, релевантний ступеню його тяжкості.
Зі змісту обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду державним інтересам та інтересам юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 інкриміновано вчинення вказаного вище кримінального правопорушення протягом 01 квітня 2015 року - 31 грудня 2020 року.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Отже, як кримінально-правова відповідальність, так і підстави звільнення від неї мають визначатися на час вчинення інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень, тобто з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2020 року.
За класифікацією злочинів, визначеною ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.367 КК України, відносяться до нетяжких злочинів.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що станом на момент постановлення цієї ухвали минуло більше чотирьох років й сплив строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 19 листопада 2019 року у справі №345/2618/16-к, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з відповідним клопотанням.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 27 липня 2020 року у справі №757/46254/18-к, застосування норм ст.49 КК України для суду є обов'язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2018 року № 665/2387/14-к встановлено, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.
Постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 зазначено, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Вирішуючи питання про застосування строків давності щодо ОСОБА_4 , слід зазначити, що суду не надано відомостей про факт ухилення обвинуваченої від досудового слідства, суду чи факт вчинення нею іншого кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України, не належать до переліку, визначеного ч. 5 ст. 49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на обвинувачену не поширюється.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Викладені вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що станом на момент постановлення цієї ухвали наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367 КК України, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї.
Вирішуючи подане клопотання слід також врахувати висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлений у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17, яким констатовано, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
На підставі наведеного, ст.4, 5, 49 КК України, керуючись ст.284, 286, 370, 372 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42025092250000004 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.367 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1