179/512/25
2/179/392/25
18 липня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
за участю
секретаря судового засідання Хорольської І.П.
представника позивача Ушакова Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторія Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник Вікторія Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач в позові посилається на те, що у 2022 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина зокрема на земельну ділянку площею 5,230га, кадастровий номер 1222384000:01.001:0309, яка розташована на території Личківської сільської ради Новомосковського району (раніше Магдалинівського району) Дніпропетровської області.
ОСОБА_2 (померлою) було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., за яким належну їй земельну ділянку площею 5,230га заповіла позивачеві.
26.03.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тобто після спливу строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, в зв'язку з чим приватним нотаріусом в той же день винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Також наголошую, що позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зв'язку з тим, що дізнався про смерть спадкодавця випадково, оскільки вона не є родичем, за життя останньої постійного спілкування не здійснювалося, проживали в різних населених пунктах.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Оскільки позивач не знав про заповіт, нотаріус про заповіт не повідомив.
У позивача були наявні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що він не проживав спільно зі спадкодавцем, не мав спільного побуту, не знав про заповіт на своє ім'я і дізнався про нього лише у кінці листопада 2024 року, вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, нотаріус про заповіт позивача не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.
Виходячи з наведених обставин, позивач звертається до суду та прохає визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном три місяці.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без їхньої участі.
Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до заповіту від 17 березня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., який зареєстрований в реєстрі за № 279, ОСОБА_2 вказала позивача як спадкоємця земельної ділянки площею 5,230га, кадастровий номер 1222384000:01.001:0309, яка розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 11).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
26 березня 2025 року до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 (а. с. 52) та цього ж дня постановою нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 72).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 по справі № 130/2517/18.
Вирішуючи справу, суд враховує наявність заповіту на користь позивача як спадкоємця майна ОСОБА_2 , а також обставини незнання позивача про наявність заповіту складеного на його ім'я.
Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані причини були пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, тому суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити додатковий строк для прийняття ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 терміном на три місяці після вступу рішення в законну силу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Т.А.Ковальчук