справа № 208/1330/23
№ провадження 3-в/208/16/25
18 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Данилів С.В. розглянувши заяву т.в.о. начальника відділення поліції №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Ігоря Хрінєнка про застосування давності виконання постанови Заводського районного суду м.Кам'янського від 02.05.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП,
02.05.2023 постановою Заводського районного суду м.Кам'янського по справі №208/1330/23 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб. Вказана постанова набрала законної сили 12.05.2023.
23.07.2025 т.в.о. начальник відділення поліції №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Ігор Хрінєнко звернувся до суду із заявою про застосування давності виконання постанови Заводського районного суду м.Кам'янського від 02.05.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку давності виконання цього судового рішення, посилаючись у своєму клопотанні на норми Кримінального кодексу Україні, Конституційного суду України та рішення ЄСПЛ.
ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд подання у його відсутності та без фіксування технічними засобами.
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи суддя вважає, що заяву слід задовольнити з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Заводського районного суду міста Кам'янського від 02.05.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб.
Постанова не оскаржувалась, набрала законної сили 12.05.2023 та була звернута до виконання.
Порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень детально регламентується розділом V (статті 298-330) КУпАП, глава 25 якого містить основні (загальні) положення, а принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян закріплений у ст. 298 цього Кодексу.
Так, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч.ч. 1, 4 ст. 299 КУпАП), а згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 цього Кодексу така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України. При цьому, навпаки, не підлягає виконанню постанова, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги, а у разі відстрочки виконання відповідно до ст. 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ч.1 ст. 303 КУпАП).
Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту передбачене главою 32 розділу V КУпАП, а саме на підставі ст. 326 постанова про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, а згідно зі ст. 305 цього Кодексу контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється суддею, який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. За наявності обставин, що ускладнюють виконання такої постанови або роблять її виконання неможливим, суддя може відстрочити її виконання на строк до одного місяця (ч.1 ст. 301 КУпАП).
Звернувши своєчасно до виконання постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту строком 5 діб, суд дотримався вказаних вимог закону та в подальшому здійснював контроль за правильним і своєчасним виконанням свого рішення, однак невстановлення органом виконання постанови місця перебування ОСОБА_1 призвело до її тривалого невиправданого невиконання. Законодавством не врегульовано питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді арешту.
Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у межах КУпАП можливе лише за наявності обставин, зазначених у п. 5 (видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення), 6 (скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність) і 9 (смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі) ст. 247 цього Кодексу, при наявності яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання (ст.302).
Однак вказана норма має іншу правову природу і не кореспондується зі строками виконання постанов про накладення стягнення у виді адміністративного арешту, а тому у даному конкретному випадку застосована бути не може.
Конституційний Суд України у пунктах 3.4 і 3.6 рішення від 11.10.2011 (справа № 10- рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. З огляду на законодавство України та правові позиції ЄСПЛ, які за певних умов поширюють стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (стаття 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді арешту, для цілей статті 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії статті 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді даної заяви щодо визнання такою, що не підлягає виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема КК, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції), та важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Такою нормою у Кримінальному кодексі України є стаття 80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, згідно з пунктом 1 частини першою цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Враховуючи наведене, давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є арешт згідно з п.п. 8, 9 ст.ст. 51, 60 КК України; п. 7 ч. 1 ст. 24, 32 КУпАП).
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством і судовою практикою дають підстави вважати, що строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішення законної сили, тобто через 10 днів з дня її винесення 12.05.2023, і в усякому разі не перевищувати двох років, а тому строк виконання даної постанови закінчився 12.05.2025.
На підставі викладеного вважаю, що заяву т.в.о. начальника відділення поліції №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Ігоря Хрінєнка слід задовольнити, ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення звільнити.
Керуючись статтями 300,303,305, 326 КУпАП, суддя-
Подання т.в.о. начальника відділення поліції №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Ігоря Хрінєнка про застосування давності виконання постанови Заводського районного суду м.Кам'янського від 02.05.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб, накладеного постановою Заводського районного суду міста Кам'янського у справі №208/1330/23 від 02.05.2023 за ч.1 ст.51 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку давності виконання цього судового рішення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.В. Данилів