Справа № 212/4235/25
2/212/2853/25
18 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участі секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договір дарування, третя особа: приватний нотаріус Петруш Олена Сергіївна,
за участі представника позивача - Заборського О. В.,
представника відповідач - ОСОБА_3 , -
Після звернення до суду із даною позовною заявою представник позивача, адвокат Заборський О. В., заявив клопотання, підтримане ним у судовому засіданні, про призначення та проведення по справі судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що позивачка під час підписання договору дарування, що оскаржується, не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними через наявність психічного захворювання, що прогресує. Таким чином просив суд призначити судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити Дніпровській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (м. Дніпро, вул. Надії Алексеенко 84), поставивши на вирішення експертів такі питання: «Чи страждала ОСОБА_1 на час укладання 18.10.2023 року договору дарування 1/2 частки квартири по АДРЕСА_1 психічним розладом, внаслідок якого вона не могла у той період усвідомлювати свої дії або керувати ними?»; «Якщо так, чи могла на момент укладання договору дарування 1/2 частки такої квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 розуміти значення своїх дій та/або керувати ними?»; «Чи була неспроможність розуміти значення своїх дій та керувати ними у ОСОБА_1 при складанні та підписанні нею оспорюваного договору дарування 1/2 частки вказаної квартири 18.10.2023 року абсолютною?».
Представник відповідача, адвокат Бордунова І. О., в судовому засіданні заперечувала проти призначення судово-психіатричної експертизи через невизначеність у клопотанні представника позивача моменту перебування позивачки в хворобливому стані 18 жовтня 2023 року, надавши письмові заперечення.
Суд вказує, що допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначала, що з дитинства є подругою ОСОБА_1 , з якою у неї добрі та тісні стосунки, оскільки вона до позивачки навідується майже кожного дня. Пам'ятає, що 18.10.2023 року не могла тривалий час телефоном зв'язатися із позивачкою, до якої свідок прийшла додому вже біля 18-00 год. та побачила, що позивачка перебуває у пригніченому стані, оскільки вона постійно плакала, дивилась у одну точку очима, не відповідала на питання та лежала на ліжку. Додавала, що у такому пригніченому стані ОСОБА_1 перебувала не раз, бо свідок із нею часто спілкується та знає, що ОСОБА_1 проходила лікування в психонаркологічному диспансері, де свідок її відвідувала. При цьому свідку про дарування частки своєї квартири позивачка не казала в той день, про що свідок у неї дізналась лише згодом. Також вказувала, що про те, що б ОСОБА_2 якимось чином чинив на ОСОБА_1 тиск свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 , вказувала суду, що в серпні 2023 року вона лікувалась в онкологічному диспансері, а коли повернулась додому в вересні 2023 року, то дізналась, що її доньку, ОСОБА_1 , чоловік останньої вигнав з квартири через сварку, тому позивачка стала мешкати із нею. В той період часу ОСОБА_1 себе погано почувала, бо майже не їла нічого, не розмовляла, дивилась в одну точку, однак не бажала лягати у лікарню, хоча лікарі їй радили лікування. Пам'ятає, що одного разу вона викликала поліцію, щоб ОСОБА_1 забрали у лікарню, однак остання того дня втекла. Згадує, що 18.10.2023 року зранку ОСОБА_1 лежала на ліжку та плакала, після чого одяглась та пішла, сказавши, що за нею заїхав ОСОБА_2 та вони удвох поїхали по справах. Доньки свідка не було десь години дві, після чого ОСОБА_1 повідомила, коли повернулась, що вона їздила до нотаріусу документи на дітей підписувати. Лише через тиждень свідок дізналась, що ОСОБА_1 оформила дарування частки своєї квартири на чоловіка, що їй підтвердив нотаріус. Додавала, що після того ОСОБА_1 тривалий час лікувалась, зокрема, стаціонарно у лікарні. Свідок при цьому визнавала, що вмовила свою доньку оформити дарування частки іншої квартири позиваки на онука свідка, сина ОСОБА_1 .
У свою чергу допитаний свідок ОСОБА_6 вказував суду, що ОСОБА_2 є його племінником, з яким він працює на одному підприємстві. Так він був на початку осені 2023 року свідком розмови по телефону ОСОБА_2 із ОСОБА_1 , яка просила відповідача зайнятись оформленням документів на частку її квартири по мрн. Зарічний саме на племінника свідка, оскільки в телефонній розмові ОСОБА_1 казала, що збирається поїхати за кордон. Згодом ОСОБА_2 питав у свідка щодо рекомендації йому осіб в БТІ, які б допомогли ОСОБА_2 переоформити частку квартири по мкр. Зарічний на відповідача, в чому свідок йому допоміг. Казав, що спілкувався із позивачкою протягом червня - листопада 2023 року десь усього пару разів.
Свідок ОСОБА_7 зазначив у суді, що працює разом із ОСОБА_2 на одному підприємстві, відповідач його керівником, з яким вони удвох знаходяться весь день в одному кабінеті. То ж він згадав, що наприкінці серпня 2023 року, коли він вийшов з відпустки, та початку вересня 2023 року ОСОБА_1 неодноразово телефонувала відповідачу з проханням оформити на нього свою частку квартири по мрн. Зарічний, бо збиралась виїжджати за кордон.
Також допитаний в суді у якості свідка відповідач, ОСОБА_2 , зазначав суду, що шлюб між ним та ОСОБА_1 наразі розірваний, а спільні діти сторін мешкають із ним. При цьому в нього із позивачкою зберігаються нормальні стосунки, оскільки вона іноді до нього додому приходить, бачиться із дітьми, а також він їй допомагає матеріально. Вказував, що 18.10.2023 року на прохання ОСОБА_1 вони удвох в нотаріальній конторі оформили дарування йому належної частки квартири позивачки по мрн. Зарічний, оскільки ОСОБА_1 планувала виїхати кордон. Того дня вони удвох біля 10-11 год. ранку приїхали до нотаріусу, який їм повідомив правові деталі угоди, яка буде укладатися, після чого деякий час зайняло виділення частки зі спільного нерухомого майна сторін, як подружжя, щоб можна було вже подарувати частку квартири. Потім деякий час нотаріус виготовляла усі документи, які ОСОБА_1 при нотаріусі прочитала та підписала, а нотаріус повідомив їй наслідки укладення договору дарування. Загалом вони пішли від нотаріуса десь вже біля 14-00 год. того дня. Додавав, що оскільки діти мешкали весь час із ним, то це також стало приводом для позивачки оформити дарування її частки квартири саме на відповідача. Крім цього ОСОБА_1 також подарувала свою частку вже іншої квартири своєму старшому синові. Незважаючи на дарування частки спірної квартири по мрн. Зарічний, позивачка з листопада 2023 року постійно мешкає у подарованій ОСОБА_2 квартирі по теперішній час, хоча комунальні витрати за неї сплачує відповідач. Додавав, що в серпні - жовтні 2023 року ОСОБА_1 мешкала то з ним, то із матір'ю, а також у спірній квартирі. Визнавав, що в момент укладення договору дарування він забирав позивачку від матері до нотаріуса, яку потім відвіз назад. Визнавав, що ОСОБА_1 під час спільного із ним проживання часто жалілась на головні болі через певне захворювання, однак вважав, що це не могло впливати на усвідомлення її дій.
Суд дослідивши матеріали справи, зауважує, що у даному випадку проведення судово-психіатричної експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи, є обов'язковим відповідно до ст. 103, 105, 298 ЦПК, оскільки для проведення судово-психіатричної експертизи необхідні спеціальні знання в галузі медицини.
Враховуючи, що державною спеціалізованою установою, що проводить відповідні судово-психіатричні експертизи є Дніпровська філія судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», тому проведення експертизи слід доручити експертам вказаної установи.
Таким чином для проведення експертного дослідження по справі слід задовольнити клопотання представника позивача про проведення судово-психіатричної експертизи та на підставі ст. 252, 253 ЦПК провадження по справі необхідно зупинити на час її проведення.
Керуючись ст. 103, 104, 258-260, 298, 353 ЦПК, -
Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договір дарування, третя особа: приватний нотаріус Петруш Олена Сергіївна, судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи страждала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладання 18.10.2023 року договору дарування 1/2 частки квартири по АДРЕСА_1 психічним розладом? Якщо так, то яким?
- Чи могла на момент укладання 18.10.2023 року договору дарування 1/2 частки квартири по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та/або керувати ними?
- Чи була неспроможність розуміти значення своїх дій та керувати ними у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час складання та підписання нею 18.10.2023 року договору дарування 1/2 частки квартири по АДРЕСА_1 абсолютною?
Проведення експертизи доручити експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», розташованій в м. Дніпро по вул. Надії Алексєєнко 84.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК.
Для проведення експертизи експертам надати медичну документацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучену до справи в копіях, а також матеріали цивільної справи № 212/4235/25.
Провадження по справі на час проведення експертизи - зупинити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19 серпня 2025 року.
Суддя Д. О. Козлов