Справа № 932/9251/25
Провадження № 1-кп/932/1155/25
про призначення обвинувального акту до судового розгляду та продовження строку запобіжного заходу
18 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025050010027017 від 29.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парканівка, Роздільнянського району, Одеської області, освіта - професійно-технічна, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного сержанта, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.402 КК України, -
На розгляд Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ст.402 ч.4 КК України.
Ухвалою судді від 07.08.2025 призначено підготовче судове засідання на 18.08.2025.
В підготовчому судовому засіданні при вирішенні питань, пов'язаних з призначенням обвинувального акту до судового розгляду, прокурор, посилаючись на відповідність обвинувального акту встановленим до нього процесуальним вимогам та відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст.314 КПК України, просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Одночасно з клопотанням про призначення обвинувального акту до судового розгляду, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з триманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , де зараз перебуває обвинувачений. Обгрунтовуючи доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому, прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого цього запобіжного заходу. В якості аргументів наводить тяжкість кримінального правопорушення, суворість визначеного за нього законом покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, що може спонукати обвинуваченого ОСОБА_5 до переховування від суду, можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою схилення їх для дачі показань на його користь, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, так як обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши відповідні документи, або вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з виконанням військових обов'язків, зокрема, самовільно залишити військову частину, де ніс службу. Вважаючи, що інший, більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, просив суд клопотання задовольнити.
Сторона захисту проти задоволення клопотань прокурора не заперечувала.
Надавши оцінку заявленим під час підготовчого судового засідання клопотанням прокурора, суд дійшов таких висновків.
Обвинувальний акт відповідає встановленим до нього вимогам, визначеним статтею 191 КПК України, підстав для повернення прокурору обвинувального акта, закриття провадження не вбачається. Отже, обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу, суд виходить з такого.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Порядок продовження строку тримання під вартою регулюється статтею 199 КПК України, згідно положень якої прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, має навести і довести перед судом, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові, які виправдовують тримання під вартою.
Згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_5 інкримінується непокора, вчинена в умовах воєнного стану, що тягне собою відповідальність за ч.4 ст.402 КК України від п'яти до 10 років позбавлення волі, а саме кримінальне правопорушення відноситься до числа тяжких, що є суттєвим елементом оцінювання ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З огляду на стадію судового розгляду не менш вагомим ризиком є можливість вчинення обвинуваченим незаконного впливу на свідків, які, як і обвинувачений, є військовослужбовцями, з метою використання їх показань на свою користь.
З огляду на суть висунутого обвинувачення не виключається і ризик можливого самовільного залишення обвинуваченим військової частини, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Тому суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, ризик перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, за відсутності забезпечення його належної поведінки запропонованим прокурором запобіжним заходом, на думку суду, є не обгрунтованим, оскільки фактично зводиться до ймовірності впливу на свідків, що вже враховано судом при аналізі ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, та вчинення самокалічення, підробки документів про хворобу, що є недоведеним.
Оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою обвинуваченого, суд виходить з характеру та обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, мотивів його вчинення, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його вини, а також вчинення обвинуваченим злочину в період воєнного стану.
Вказані обставини дають суду підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не відповідатиме меті та законодавчо визначеним підставам їх застосування і не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів, що вказує на доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 днів.
Недоведення прокурором ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, на рішення суду щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою не впливає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як повідомив в судовому засіданні прокурор, при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра була визначена застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 151400 грн. Суд вважає, що розмір застави з покладеними раніше на обвинуваченого обов'язками слід залишити тими ж, що буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених кримінально-процесуальним Кодексом.
Керуючись ст.ст.314-316, 140, 143, 176-178, 183, 194 КПК України, суд -
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст.402 КК України призначити на 29 серпня 2025 року на 10.00 год. у приміщенні Шевченківського районного суду міста Дніпра і здійснювати його суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 60 днів по 16 жовтня 2025 року включно з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 151400 грн., з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених 194 КПК України.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.
Застава у визначеному судом розмірі може бути внесена обвинуваченим або застоводавцем у будь-який момент протягом строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 18.08.2025, повний текст ухвали оголошено 19.08.2025.
Суддя ОСОБА_1