Справа 127/25467/25
Провадження 1-кс/127/10225/25
15 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000389 внесеного до ЄРДР 16.06.2025, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого,
який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025020040000389 внесеному до ЄРДР 16.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
Підготовче судове засідання суддею Вінницького міського суду Вінницької області призначено поза межами строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме після 15.08.2025, тому відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В ході судового розгляду з матеріалів клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 №53, вважається таким, що прибув та облікований як тимчасово прикомандирований військовослужбовець на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.05.2024 №7038 та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.05.2024 №6837.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення військового стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженого Законом України від 16.04.2025 №4356-ІХ.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Відповідно до ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 25.02.2025 солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , попрямував до міста Вінниці та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, до моменту його затримання органом досудового розслідування, тобто до 16.06.2025.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Окрім цього, солдат ОСОБА_4 , 16.06.2025 близько 06:00 год., перебував в приміщенні готелю «Софія», що розташований по просп. Коцюбинського, 16, в м. Вінниця, у номері № 8 разом з ОСОБА_7 , де помітив, належний їй мобільний телефон торгової марки «Xiaomi Redmi» рожевого кольору та грошові кошти в сумі 900 гривень, після чого в солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, впевнившись, що ОСОБА_7 спить та за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, таємно, з метою особистого збагачення, викрав мобільний телефон торгової марки «Xiaomi Redmi» рожевого кольору та грошові кошти в сумі 900 гривень, які належать ОСОБА_7 .
Після чого солдат ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями солдат ОСОБА_4 завдав потерпілі ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 5958,54 грн.
Так, 16.06.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому йому правопорушенню повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами допитів, протоколом огляду місця події, повідомленням про підозру тощо.
17.06.2025 слідчим СВ Відділу поліції № 2 Вінницького районного управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
13.08.2025 слідчим СВ Відділу поліції № 2 Вінницького районного управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_8 вручено зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 .
Окрім того, під час досудового розслідування встановити що ОСОБА_4 раніше судимий; 24.12.2012 Авдіївським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, 75, 76, 104 КК України до 2 років з випробувальним терміном 2 роки; 01.04.2014 вироком Ясинуватського міськрайсуду Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі; 24.12.2020 вироком Селидівського міського суду Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України до 4 років позбавлення волі, 12.06.2024 звільнений умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби та під час умовно-дострокового звільнення вчинив нове тяжке кримінальне правопорушення покарання якого передбачає позбавлення волі строком від п'яти до десяти років
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше вчиняв злочини однорідного складу, перебував у місцях позбавлення волі, а також проживає у іншій області, що значно ускладнить контроль за останнім;
2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до статті 178 КПК України, необхідно врахувати, що ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Так, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 8 ст. 186 КПК України - Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому обрання саме такого запобіжного заходу може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
14.08.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до Вінницького міського суду Вінницької області.
Враховуючи зазначене, 60-денний строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 15.08.2025, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, то запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на 60 діб.
На підставі вищевикладеного, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою, оскільки вчинено тяжкі кримінальні правопорушенні, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, слідчому судді пояснив, що він має тяжкі хронічні захворювання та потребує лікування, від органу досудового розслідування він не переховувався та в подальшому переховуватись від суду наміру не має, окрім того зазначив, що він має бажання продовжити свою службу в лавах Збройних Сил України.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 має хронічні захворювання, окрім того має намір продовжити свою військову службу, просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню направлено до суду, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, має постійне місце проживання, не одружений, утриманців не має, раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Разом з тим, органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 15.08.2025.
Враховуючи наведене, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, продовження вчинення злочинів, здійснення незаконного впливу на свідків, а також особу підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що заставу визначеною ухвалою слідчого судді від 18.06.2025 слід залишити без змін у тому ж розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 жовтня 2025 року включно.
Заставу, визначену ухвалою слідчого судді від 18.06.2025 залишити без змін, у тому ж розмірі.
Строк дії ухвали визначити до 13 жовтня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя