Справа № 369/14621/25
Провадження № 1-кс/369/2461/25
14.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000433 від 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся слідчий, в якому просив накласти арешт на автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , що станом на 11.07.2025 року належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , шляхом позбавлення його власника права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищезазначене майно.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що слідчим відділенням ВП № 1 Бучанського ГУНП в Київській області, за процесуальним керівництвом Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12025111380000433 від 26.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Бучанською окружною прокуратурою Київської області.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 26.05.2025 року до ЧЧ ВП№1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що невідома особа шахрайським шляхом в період воєнного стану здійснила реєстраційні дії з транспортним засобом марки «Land Rover» модель «Range Rover» д.н.з. НОМЕР_4 , 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 07.06.2024 року.
Під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_6 вказала, що транспортний засіб належав їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 07.06.2024 року та жодних договорів вона не підписувала та автомобіль не передавала третім особам.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 13.11.2024 року відбулась перереєстрація на нового власника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по договору купівлі-продажу від 12.11.2024 №2377, оформленому в Могилів-Подільській філії ТОВ «Автоплюс К», про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.11.2024 НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-25/41866-ПЧ від 09.07.2205 року підпис у графі «КОМІТЕНТ» у договорі комісії №2377 від 11.11.2024 року виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою з наслідуванням її підпису.
Також встановлено, що 19.11.2024 року здійснено чергову перереєстрацію вищезазначеного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , по договору купівлі-продажу від 19.11.2024 року №8047/2024/5008039, оформленому в ТСЦ №8047, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.11.2024 року серії НОМЕР_7 та номерний знак НОМЕР_2 .
З урахуванням того, що транспортний засіб марки «Land Rover» модель «Range Rover» д.н.з. 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 став предметом вчинення злочину, на підставі ст. 98 КПК України, слідчим 11.07.2025 року прийнято рішення про визнання речовим доказом автомобіля марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 що станом на 11.07.2025 року належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 що станом на 11.07.2025 року належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , необхідно накласти арешт для запобігання можливості його передачі, відчуження.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у добросовісного набувача, крім арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Перелік і види майна, що належить арештувати: автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , що станом на 11.07.2025 року належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
У органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на вище вказаний транспортний засіб, існує загроза його відчуження, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Документи, які підтверджують право власності на майно, є свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_7 від 19.11.2024 року та документи отримані з ГСЦ МВС РСЦ в м. Києві.
У зв'язку із вищевикладеним, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки майно, яке просить арештувати слідчий, не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна суд здійснює розгляд клопотання без повідомлення особи, щодо майна якої розглядається клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, суд дійшов висновку про можливість його задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч.ч. 4, 10 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, про причетних осіб, а також про власника вищевказаного майна.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, вказана в клопотанні річ є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у розпорядженні призведе до подальшої передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого. Водночас, зважаючи на ціну майна, вказану в договорі купівлі-продажу, за яку останній власник придбав його, суд дійшов висновку про наявність ознак того, що такий набувач є добросовісним, а отже, не застосовує найбільш обтяжливу форму арешту - позбавлення права користування.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000433 від 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2018 року випуску сірого кольору, vin: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , що станом на 11.07.2025 року належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , шляхом позбавлення його власника права розпорядження майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1