Справа № 355/1762/25
Провадження № 1-кс/355/344/25
18 серпня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка клопотанняпрокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - виконувача обов'язків начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження №12025111080000385, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
1. Суть питання. Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підставності арешту майна.
18 серпня 2025 року до слідчої судді Баришівського районного суду Київської області надійшло означене клопотання про накладення арешту на майно у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також КПК України).
За доводами означеного клопотання, слідчим відділення відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000385від 12.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 ККУкраїни.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.08.2025 до ЧЧ ВП № 1 Броварського РУП надійшло повідомлення, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зберігає гранату.
12 серпня 2025 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000385від 12.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В подальшому, з метою документування злочину та збирання доказів, а також з метою врятування життя людей та майна, оскільки на вказаний момент були всі підстави вважати, що у ОСОБА_4 була граната типу РГД-5, яку він носив по вулиці, з метою залякування інших людей, а саме працівників ДТЕК, також він пішов до будинку в якому також могли бути інші люди, яким в подальшому могла загрожувати небезпека, а також небезпека їхньому майну через використання гранати, у зв'язку з чим, слідчим слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 , 12.08.2025 проведено невідкладний обшук автомобіля Chevrolet Camaro н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час невідкладного обшуку виявлено та вилучено:
-два предмети схожі на гранати, які запаковано до сейф пакету PSP 2343883.
Постановою слідчого від 13.08.2025 вилучені під час проведення обшуку речі визнано речовими доказами, оскільки в порядку статті 98 КПК України були безпосереднім знаряддям вчинення злочину.
Прокурором у поданому клопотанні обґрунтовується, що з огляду на те, що виявлені та вилучені предмети були безпосередніми знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у слідства виникає необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого досудового розслідування, а саме в необхідності проведенні слідчих дій.
Участь сторін кримінального провадження. Позиція щодо заявленого клопотання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання про накладення арешту на майно, просить задовольнити його в повному обсязі.
Також, у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, подане клопотання розглядалося без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення відомостей досудового розслідування.
2. Правове регулювання питання арешту майна у кримінальному провадженні.
Підстави, порядок, завдання, умови та інші аспекти арешту майна регламентовані ст. 170 КПК України, застосовні положення якої у даному провадженні такі:
-арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України);
-завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України);
-арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України);
- арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України);
- заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
3. Мотиви слідчої судді при постановленні ухвали.
Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, для цілей, визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК України слідчим суддею, виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.
В цьому випадку, означене майно (предмети), згідно із постановою слідчого 13.08.2025 визнано речовими доказами, у порядку ст. 98 КПК України, з наведенням відповідних мотивів такого визнання.
В свою чергу, слідчою суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що це майно (предмети) відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, яке розслідується у межах кримінального провадження, матеріальні об'єкти (речі, а саме: два предмети, схожі на гранати) були безпосередніми знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та можуть бути використані як доказ фактів і обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, тобто мають значення речового доказу. Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно (речі (предмети) відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а не застосування заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на таке майно, може призвести до його відчуження, знищення, перетворення або зміни.
Обставини, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, також є наявними, враховуючи аргументи, відображені у клопотанні щодо мети арешту.
Власне клопотання про накладення арешту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів майна, передбачених главою 17 розділу ІІ КПК України, на яке може бути накладено арешт.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України. Суд констатує, що клопотання містить правові підстави для арешту майна, обґрунтування достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівку на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, яке є пропорційним, відповідає тяжкості правопорушення і не становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку щодо доцільності накладення арешту на майно, на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
4.Висновки за результатами розгляду клопотання.
За таких обставин, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, констатує та виснує, що:
- є наявними обставини, регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України;
- вказане у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 10 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначене, слідча суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах осіб, та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131 - 132, 170 - 173, 309, 369 - 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - виконувача обов'язків начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження №12025111080000385, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.
Накласти арештна вилучене під час невідкладного обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , майно з позбавленням власника права на відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
-два предмети, схожі на гранати, які запаковано до сейф пакету PSP 2343883, які перебували у власності - ОСОБА_4 ,
із дозволом слідчому, прокурору використовувати дане майно під час проведення слідчих дій.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурораБаришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_7