18 серпня 2025 року м. Рівне №460/207/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доТериторіального управління Служби судової охорони у Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області (далі - ГУ ССО у Рівненській області, відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, яка виразилась у відмові зарахувати позивачу до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи, а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020. Разом 6 років 9 місяців 02 дні;
зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області:
відповідно до пунктів 18, 19 розділу II Порядку № 384 винести наказ, яким оголосити обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони з урахуванням часу роботи в державних органах, а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020. Разом 6 років 9 місяців 02 дні;
відповідно до пунктів 15, 23 розділу І Порядку № 384 здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, з застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує, що вона з 04.09.2019 є працівником Служби судової охорони та проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Рівненській області на посаді провідного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення ТУ ССО у Рівненській області відповідно до наказу від 15.07.2021 № 335 о/с та має спеціальне звання «старший лейтенант Служби судової охорони». 11.11.2024 вона звернулася до керівництва територіального управління Служби судової схорони у Рівненській області з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони періодів попередньої роботи в державних органах, зокрема: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020. Листом ТУ ССО у Рівненській області «Про надання інформації» від 11.12.2024 їй повідомлено про те, що на теперішній час наказом Голови Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами) затверджений Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, у разі переходу на які зараховується час роботи в державних органах. Наказом ТУ ССО у Рівненській області від 05.01.2024 № 8/ос їй була встановлена вислуга років, яка станом на 01.01.2024 становить 03 роки 06 місяців 26 днів. Позивач вказує, що при встановленні зазначеної вислуги років станом на 01.01.2024 відповідачем не були враховані зміни від 18.11.2021, внесені Вищою радою правосуддя до Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони. Зазначає, що не зараховані відповідачем спірні періоди її роботи в державних органах підтверджуються записами у трудовій книжці, разом становлять 6 років 9 місяців 02 дні та відповідно до приписів чинного законодавства підлягають зарахуванню до стажу служби у Службі судової охорони.
Ухвалою від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що відповідно до пункту 5 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 N 1052/0/15-19, стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки. Отже, лише стаж (проходження) служби у Службі судової охорони, а саме з 05.06.2020 - по теперішній час, дає право на встановлення ОСОБА_1 надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому, можливість зарахування періодів роботи в інших державних органах до стажу служби в Службі судової охорони приписами Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19, не передбачено. З огляду на вказане, Територіальне управління уважає неправильним доводи позивача стосовно необхідності зарахування до стажу служби в Службі судової охорони час роботи в інших державних органах.
Відповідач зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" N 393 від 17.07.92 не є нормативним актом, який визначає правила обчислення стажу служби для встановлення надбавки за стаж служби та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби Службі судової охорони, як на тому наполягає позивач, оскільки вона прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
Крім цього, відповідач зазначає, що згідно зі статтею 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначення на посади співробітників Служби судової охорони здійснюється виключно за результатами конкурсу.
Правові норми щодо переведення чи переходу співробітників на службу до Служби судової охорони відсутні.
Вказує, що ОСОБА_1 було прийнято на службу до Служби судової охорони, як переможця конкурсу та відповідно до наказу територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 05.06.2020 №175 о/с призначено на посаду провідного спеціаліста (фахівця з публічних закупівель) організаційно-планової служби територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області. У зв'язку із цим, Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області не вбачає підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи в інших державних органах.
Також відповідач звертає увагу на те, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у аналогічній справі №460/24158/23 з приводу зарахування до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи у державних органах. Відтак, з 23.10.2023 позивачеві було відомо про не зарахування їй до стажу служби у Службі зазначених у позовній заяві періодів роботи в державних органах, отже до суду з цим позовом вона звернулася з пропуском установленого строку.
З наведених у відзиві підстав відповідач просить відмовити в позові повністю.
Позивач не скористалася правом подати відповідь на відзив.
Встановлені судом обставини справи.
ОСОБА_1 наказом Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 03.09.2019 № 6-к "По особовому складу" прийнята на посаду фахівця з публічних закупівель організаційно-планової служби, з іспитовим строком терміном на три місяці.
Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 05.06.2020 № 175о/с "По особовому складу" призначено переможця конкурсу ОСОБА_1 провідним спеціалістом (фахівцем з публічних закупівель) організаційно-планової служби Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області з 05 червня 2020 року та присвоєно їй спеціальне звання - лейтенант Служби судової охорони та закріплено жетон співробітника Служби судової охорони з індивідуальним номером 03039.
Відповідно до частини четвертої статті 163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", наказу Державної судової адміністрації України від 06 травня 2019 року № 439, вислуга років, яка дає право на встановлення лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 надбавки за стаж служби, станом на 05 червня 2020 року становить 00 років 00 місяців 01 день.
Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 15.07.2021 № 335 о/с призначено на рівнозначну посаду у зв'язку зі скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів: лейтенанта Служби судової охорони ОСОБА_1 (03039) провідним спеціалістом відділу матеріально-технічного забезпечення Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, звільнивши її з посади провідного спеціаліста (фахівця з публічних закупівель) служби планування та публічних закупівель територіального управління.
Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області від 05.01.2024 № 8/о/с оголошено станом на 01 січня 2024 року стаж служби у Службі судової охорони: старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 , провідному спеціалісту відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління, в кількості 03 роки 06 місяців 26 днів.
11.11.2024 ОСОБА_1 звернулася з рапортом на ім'я начальника територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, в якому вказала, що стаж її роботи в державних органах становить 6 років 9 місяців 02 дні, у зв'язку з чим просила повідомити чи враховано станом на 01.01.2024 до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони вказаний стаж роботи в державних органах. Також просила надати копії наказів про призначення на посаду та про встановлення вислуги років станом на 01.01.2024.
Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області листом № 48.05-548 від 11.12.2024 надало позивачу відповідь на запит, вказавши про відсутність визначених чинним законодавством підстав для зарахування їй до стажу служби в Службі судової охорони періодів роботи в УМВС України в Рівненській області 06.11.2006 - 25.12.2009, ГУНП в Рівненській області 15.09.2016 - 02.09.2019, ТУ ССО у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020.
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулася з позовом до адміністративного суду.
Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Матеріалами справи стверджується, що позивач звернулася до відповідача з рапортом від 11.11.2024 про зарахування їй спірних періодів роботи в державних органах до стажу служби в Службі судової охорони. Відповідач листом від 11.12.2024 № 48.05-548 відмовився такий рапорт позивача задовольнити. З цим позовом до суду позивач звернулася 07.01.2025, тобто у строк, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Водночас суд не бере до уваги покликання відповідача на судовий розгляд адміністративної справи № 460/24158/23 між тими ж сторонами, оскільки, як встановлено судом, спір в означеній адміністративній справі стосується іншого періоду попередньої роботи позивача, не зарахованого відповідачем до стажу служби позивачу в Службі судової охорони.
Отже, строк звернення з позовом в межах спірних правовідносин слід обчислювати з часу отримання позивачем відмови зарахувати відповідні періоди до стажу служби і такий строк позивачем не порушено.
Вирішуючи по суті цей публічно-правовий спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161 Закону).
Частиною 4 статті 163 Закону № 1402-VIII (в редакції Закону від 05.08.2018) передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України №1417-IX від 27.04.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1.
Так, відповідно до ст. 162-1 Закону № 1402-VIII, до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.
Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.
Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».
Також, статтю 163 Закону № 1402-VIII доповнено новою частиною, згідно якої на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Статтею 164 Закону № 1402-VIII установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.
Рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яке визначення порядок проходження громадянами України служби в Службі судової охорони (далі - Положення).
Положенням (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021) унормовано наступне.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення (зі змінами) час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (пункт 5 Положення).
Суд інстанції зазначає, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393).
Пунктом “и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “з» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Крім того, абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).
Приписам Порядку №384 передбачено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників ССО, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384).
Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних орган Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).
Надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою № 393 (пункти 17-19 розділу ІІ Порядку № 384).
З аналізу пункту 5 Положення, пунктів 17-19 Порядку № 384, пункту "и" частини першої статті 17 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови №393 суд дійшов висновку, що зазначеними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони стажу (часу) роботи в державних органах. При цьому, таке право закріплене в Законі № 2262-XII, порядок його підтвердження - Постановою №393, а порядок його реалізації - Порядком №384 та Положенням.
Наказом Служби судової охорони від № 454 від 24.10.2022 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.
Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв'язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:
« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;
2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони».
Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.
У той же час, перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16 тощо). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Отже, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, у цьому випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, то держава, у цьому випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних очікувань, не зарахувала до стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відтак, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.
З огляду на викладене вище, відсутність затвердженого переліку посад не може слугувати підставою для відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах.
Як встановлено судом, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою № 393 (пункт 19 розділу II Порядку № 384).
Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.
Водночас, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 позивач має такий стаж роботи в державних органах та на таких посадах:
УМВС України в Рівненській області:
06.11.2006 призначена на посаду інженера технічного нагляду при відділі капітального будівництва УМВС;
30.12.2006 переведена на посаду інженера 2-ої категорії технічного нагляду при відділі капітального будівництва УМВС;
25.12.2009 переведена на посаду спеціаліста 2-ої категорії відділу капітального будівництва УМВС; присвоєний 13-й ранг державного службовця;
19.02.2010 встановлено 1-шу категорію спеціаліста;
10.05.2011 переведена на посаду провідного спеціаліста відділу капітального будівництва УМВС;
26.08.2011 переведена на посаду спеціаліста 1-ої категорії сектору капітального будівництва управління капітального будівництва УМВС;
10.12.2013 присвоєно 12-й ранг державного службовця;
06.11.2015 звільнено з роботи згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (в порядку переведення в ГУНП в Рівненській області);
Головне управління Національної поліції в Рівненській області:
07.11.2015 прийнята на роботу на посаду спеціаліста 1-ої категорії управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП, в порядку переведення із УМВСУ в Рівненській області, із збереженням 12 рангу державного службовця;
29.04.2016 переведена на посаду спеціаліста 1-ої категорії відділу озброєння УМТЗ ГУНП із збереженням 12 рангу д/с;
01.05.2016 присвоєно 9 ранг державного службовця згідно ЗУ "Про державну службу";
15.09.2016 переведена на посаду інспектора 1-ої категорії відділу озброєння управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП (посада з функцій обслуговування);
18.11.2016 переведена на посаду інспектора 1-ої категорії з капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП;
24.01.2018 переведена на посаду інспектора 1-ої категорії відділу капітального будівництва, пожежної безпеки та державного нагляду за охороною праці ГУНП;
11.03.2019 переведена на посаду інспектора 1-ої категорії відділу пожежної безпеки та державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Рівненській області;
02.09.2019 звільнена з роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін);
Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області:
04.09.2019 прийнята на роботу на посаду фахівця з публічних закупівель організаційно-планової служби;
29.05.2020 звільнено з роботи за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України;
05.06.2020 прийнята на службу до Служби судової охорони.
Загалом стаж робити позивача в державних органах на вищевказаних посадах у зазначені періоди становить 06 років 09 місяців 02 днів.
Суд підкреслює, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.
Як встановлено судом, відповідач, обґрунтовуючи правомірність спірної поведінки, вказує про те, що позивач була прийнята на службу до Служби судової охорони як переможець конкурсу, відповідно до статті 163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому правові норми щодо переведення чи переходу співробітників на службу до Служби судової охорони відсутні.
Оцінюючи такі аргументи відповідача, суд вважає необхідним вказати, що переведення працівника з одного місця роботи на інше регулюється Кодексом законів про працю України, де, зокрема, зазначено, що підставами припинення трудового договору є переведення працівника за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію, або перехід на виборну посаду (п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
У Службі судової охорони відповідно до чинного законодавства виборних посад немає.
Суд зауважує, що застосоване законодавцем у пункті «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-XII поняття «у разі переходу» не свідчить про його тлумачення як поняття "переведення". При цьому зміст терміну «перехід» на службу не визначений а ні нормами трудового законодавства, а ні нормами спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
Відтак, суд вважає, що відповідач помилково та безпідставно ототожнює поняття «перехід» (яке застосоване у нормі пункту «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ) з поняттям «переведення», а тому зазначені аргументи відповідача суд відхиляє.
З урахуванням проаналізованого вище правового регулювання та встановлених обставин суд вважає, що не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби позивача в Службі судової охорони суперечить приписами закону та є необґрунтованим. Отже для належного захисту порушеного права слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в Службі судової охорони вищевказані спірні періоди роботи в державних органах.
Щодо вимоги про зобов'язання виплачувати надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, то суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 №289 затверджено, зокрема, Розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5.
Пунктом 15 розділу I Порядку №384 передбачено, що грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
За приписами пункту 23 розділу I Порядку №384, у разі підтвердження раніше невідомих та неврахованих в особових справах співробітників періодів служби, здійснюється перерахунок їх грошового забезпечення. Виплата співробітнику грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 15 розділу І цього Положення, на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.
Враховуючи зазначене, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача винести наказ, яким оголосити обчислення вислуги років для виплати надбавки позивачу за стаж служби у Службі судової охорони, з урахуванням часу роботи в державних органах 06 років 09 місяців 02 дні, суд вважає таку вимогу передчасною, оскільки право позивача не порушено на даний час.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненні дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Суддів зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача. Однак, бездіяльність - це пасивна поведінка органу, яка виражається у формі невчинення дії, яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Відмова відповідача у зарахуванні стажу не може бути визнана як бездіяльність, оскільки на рапорт позивача відповідач здійснив активні дії - надав відповідь (лист), якою відмовив у зарахуванні стажу.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Також, суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас, суб'єкт владних повноважень за даних (конкретних) фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи позивача в державних органах, то таку відмову слід визнати протиправною;
зобов'язати відповідача зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в державних органах, а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020; а всього 06 років 09 місяців 02 дні;
зобов'язати відповідача відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони №384 та додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289, здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з урахуванням до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020; а всього 06 років 09 місяців 02 дні; із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області щодо не зарахування до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 часу попередньої роботи в державних органах: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020; а всього 06 років 09 місяців 02 дні.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в державних органах: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020; а всього 06 років 09 місяців 02 дні.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області відповідно до додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 №289 та Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області з 06.11.2006 по 25.12.2009; Головне управління Національної поліції України у Рівненській області з 15.09.2016 по 02.09.2019; Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області з 04.09.2019 по 29.05.2020; а всього 06 років 09 місяців 02 дні; із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 серпня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43162140)
Суддя Н.О. Дорошенко