18 серпня 2025 року м. Рівне №460/1258/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непереведення з пенсії на пільгових умовах за Списком №2 на пенсію за віком та перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та провести виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з 01.05.2023, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13.08.2020 позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2023 роки. Відповідач повідомив про відсутність правових підстав, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено.
Ухвалою суду від 09.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що з 05.08.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтак, підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.08.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №460/7375/20 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а саме: період роботи в Здолбунівському відкритому акціонерному товариству по виробництву цементу і шиферу "Волинь" з 07.06.1999 по 29.03.2001, та не призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.06.1999 по 29.03.2001 в Здолбунівському відкритому акціонерному товариству по виробництву цементу і шиферу "Волинь", що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 05.08.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пп.2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області призначило позивачу з 13.08.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 , відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2020-2022 роки.
Відповідач листом від 23.05.2023 №20062-17216/Н-02/8-1700/23 повідомив позивача про відсутність підстав для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058 (в редакції на день призначення позивачеві пенсії), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавств, що діяли раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років, здійснюється з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відтак, законодавством передбачено чотири види пенсій, а саме: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія за вислугу років.
Статтею 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 25, 40 Закону №1058-IV.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Суд звертає увагу на те, що положеннями ст.10 Закону №1058-IV та ст.6 Закону №1788-ХІІ визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством. Відтак переведення з одного виду пенсії на інший можливо лише в межах чотирьох видів пенсій (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника, за вислугу років).
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №185/1389/17, від 27.03.2020 у справі №335/8983/17, від 15.05.2020 у справі №334/13/16-а.
Як встановлено судом, відповідачем на виконання рішення суду від 26.11.2020 у справі №460/7375/20 ОСОБА_1 з 13.08.2020 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за тим же самим законом, а саме - за Законом №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, є різновидом пенсії за віком, але з урахуванням факту роботи у шкідливих і важких умовах праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що унеможливлює призначення пенсії за віком повторно та, відповідно, застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше. Такі обставини у спірних правовідносинах відсутні, відтак, відсутні і підстави для застосування під час перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Борисенка Олександра, буд.7, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).
Рішення складено 18 серпня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар