про закриття провадження у справі
18 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/8991/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах.
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, залучено Міністерство оборони України до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, постановлено розгляж справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази від відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
24.07.2025 до суду надійшла заява від відповідача про закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 були вжиті заходи, необхідні для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 2297 було визначено виплатити вказану грошову винагороду Позивачу.
Суд встановив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 2297 постановлено виплатити одноразову грошову винагороду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за тривалість проходження служби в бойових умовах, із них які приймали участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить менше шести місяців, у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) у розмірі 1 000 000 гривень, а саме матросу ОСОБА_1 , колишньому радіотелефоністу 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 11.08.2025 від позивача судом витребувані докази отримання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 2297 та відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153;відомості про наявність спору. Постановлено витребувані документи надати до суду у строк - п'ять днів з дня вручення ухвали.
18.08.2025 до суду надійшла заява представника позивача на виконання ухвали суду.
У даній заяві представник позивача зазначив, що на банківський рахунок позивача було зараховано суму у розмірі 985 000,00 грн. Проте, абзацом 4 Пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153, в редакції чинній на момент подання рапорту Позивачем, було передбачено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі. Та, одночасно з цим, відповідно до абзацу третього п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України.
До даної заяви представником позивача було додано скріншот про зарахування на банківський рахунок Позивача суми у розмірі 985 000,00 грн.
Отже, сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи виплата позивачу додаткової винагороди у сумі 1000000,00 грн. за вирахуванням 1,5 відсотка військового збору. (985000,00 грн. фактично виплачена сума позивачу)
Надаючи оцінку заяві відповідача про закриття провадження від 23.07.2025 та заяві представника позивача на виконання ухвали суду від 16.08.2025, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справіщодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Велика Палата Верхового Суду у п. 24, 25 постанови від 27.03.2025 у справі № 990/364/24 вказала, що аналіз наведеної правової норми (п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України) дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення. Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
28.06.2025 позивач, звернувшись до суду із позовною заявою, просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 2297 постановлено виплатити одноразову грошову винагороду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за тривалість проходження служби в бойових умовах, із них які приймали участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить менше шести місяців, у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) у розмірі 1 000 000 гривень, а саме матросу ОСОБА_1 , колишньому радіотелефоністу 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі скріншотом про зарахування на банківський рахунок позивача суми у розмірі 985 000,00 грн, він її отримав 22.07.2025.
Отже, оскаржуване позивачем порушення виправлене самостійно суб'єктом владних повноважень, військової частиною НОМЕР_1 22.07.2025.
При цьому, суд наголошує, що питання оподаткування 1,5 відсотком військового збору одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 не є підставою та предметом позовної заяви позивача, не стосується спірних правовідносин у цій справі.
Таким чином, наявні підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень,військовою частиною НОМЕР_1 , допущених порушень відбулось повне відновлення законних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і які прохав суд відновити, саме у цій справі та в межах предмета позову і на підставах позову.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Суд також висновує, що відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, отже, провадження у цій справі слід закрити.
Щодо итання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету, то суд зазначає, що позивачем не надані докази понесення судових витрат, підстави для розподілу судових витрат під час закриття провадження відсутні.
Керуючись статтями 4, 9, 47, 238, 142, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Бевза