про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11190/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 (замість військового квитка) виданому 10 квітня 2017 року;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні відомості про непридатність з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 (замість військового квитка), виданому 10 квітня 2017 року.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї, відтак, судовий збір за її подання складає 1211,20 грн (3028 грн х 0,4)
Позивач разом з позовною заявою надав квитанцію № 0084-8987-9082-7368 від 28.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Під час перевірки зарахування судового збору встановлено, що судовий збір, сплачений ОСОБА_1 згідно з даною квитанцією, зарахований як судовий збір, сплачений за подання позовної заяви по справі № 440/10541/25.
04.08.2025 у справі № 440/10541/25 Полтавський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою повернув позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позивачеві.
Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в адміністративній справі № 440/10541/25, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу в порядку, установленому законом, не повертався.
Положеннями частини 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таким чином повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Обґрунтовуючи необхідність сплати судового збору на загальних підставах за повторне подання позовної заяви за умови, коли сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із поверненням позовної заяви, але не була повернута, і до повторно поданого позову додавався первісний документ про сплату судового збору, суд вважає за необхідне вказати таке.
Певний час редакція частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (пп. 4 п. 4 цього Закону). Станом на час звернення ОСОБА_2 до суду з цим позовом стаття 6 Закону встановлює, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таке законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за Законом України «Про судовий збір» такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду (повернена).
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Отже, квитанція № 0084-8987-9082-7368 від 28.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн не може бути прийнята судом як документ про сплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви.
Відтак позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн (за реквізитами для сплати судового збору з 01 січня 2025 року: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору).
Копію ухвали направити особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол