18 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15618/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0096272408 від 28 червня 2024 року, яким відхилено розрахунок зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку ОСОБА_1 у 2023 році;
- стягнути з відповідного бюджету через ГУ ДКСУ у Полтавській області 30 838,79 грн на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік позивач вніс відомості про кошти (85 663 грн х 2), які перерахував, як благодійний внесок, неприбутковій організації БО «Благодійний фонд «Відродження незалежної нації» (пункт 166.3 статті 166 ПК України) у листопаді-грудні. За бухгалтерською довідкою загальний оподатковуваний дохід позивача у 2023 році склав 4 392 029 грн, на допомогу ЗСУ внесено 1 417 100 грн, тому поверненню із бюджету належать надмірно сплачені 30 838,79 грн ПДФО. За наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 23.05.2024 позивач надав запитані документи і заперечення, проте 28.06.2024 ГУ ДПС у Полтавській області прийняло податкове повідомлення - рішення № 0096272408, яким встановило недотримання підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України та відхилило розрахунок суми 30 838,79 грн податку на доходи, задекларованої до повернення із бюджету.
Позивач вважає, що відмова відповідача у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов'язання, яке передбачене статтею 43 ПК України, з підстав ненадання повного пакету документів не ґрунтується на законі, а з урахуванням відомостей із довідки про доходи щодо розміру коштів, що витрачені на благодійні внески, таке втручання є явно непропорційним та не є необхідним у демократичному суспільстві.
В обґрунтування позиції про те, що відмова відповідача не ґрунтується на законі, вказує, що надання копій договорів на підтвердження податкової знижки не є імперативним, вони додаються за умови їх наявності. Також зауважує, що стаття 719 ЦК України допускає укладення договору дарування рухомих речей, які мають особливу цінність як у письмовій, так і в усній формі. Вимоги частини першої статті 207 ЦК України щодо письмової форми договору, укладеного у кількох документах із посиланням у одному із них на інші, сторонами дотримані. До декларації позивач додав письмовий договір пожертви, який складається з кількох документів та відповідає вимогам закону.
Крім того, вказує, що підпункт 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 ПК України обумовлює право на включення до податкової знижки самим фактом перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, а не кількістю, або вичерпним переліком наданих на підтвердження документів. Не містить таких обмежень і пункт 166.4 статті 166 ПК України. При цьому як акт камеральної перевірки, так і акт про результати розгляду заперечень не містять вичерпних мотивів відхилення решти документів, поданих на підтвердження податкової знижки.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на адміністративний позов (а.с. 46 - 47) представник відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог законодавства не надано повного пакету документів, які б підтверджували понесення платником витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, а саме: платником не надано договір про пожертву, укладений між благодійним фондом та громадянином ОСОБА_1 , а лист Благодійного фонду «Відродження незалежної нації» можна вважати опосередкованим, оскільки в ньому не виражено безпосереднього звернення до декларанта. З огляду на викладене, сума фактично здійснених протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до ст. 166 розділу IV ПКУ, яка включена ОСОБА_1 , не правомірна.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 440/15618/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.01.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 03.01.2025 клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 24.06.2025 залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів, в якості другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (36011, Україна, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок, 1, код ЄДРПОУ 37959255). Розгляд справи розпочато спочатку. Встановлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Ухвалу суду від 24.06.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області отримало 21.07.2025, правом подати відзив на позовну заяву не скористалось.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 12.04.2024 подав до Головного управління ДПС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік (а.с. 49 - 53), в якій визначив, що загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу (р. 10), складає 4392029,48 грн, в тому числі, дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які нараховані (виплачені, надані) відповідно до умов трудового договору (контракту) (р. 10.1)- 4392029,48 грн, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку (р. 16) - 30838,79 грн.
У додатку Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку» (а.с. 54 - 57) позивач вказав такі дані:
- загальна сума фактично здійснених протягом звітного (податкового) року витрат у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до пункту 166.3. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України, крім витрат, зазначених у підпункті 166.3.10 пункту 166.3.10. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України (р. 3) - 171326,58 грн;
- сума нарахованої заробітної плати, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6. статті 164 розділу ІV Податкового кодексу України, крім випадку, визначеного підпунктом 166.4.4. статті 164 розділу ІV Податкового кодексу України (р. 4) - 4392029,48 грн;
- сума утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу ІV ПКУ (р. 5) - 790565,31 грн;
- сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до підпункту 166.4.2. пункту 166.4 статті 166 розділу ІV ПКУ (р. 7) - 171326,58 грн;
- розрахункова база оподаткування у зв'язку із зменшенням оподатковуваного доходу, зазначеного в підпункті 166.4.2. пункту 166.4. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України, на фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати відповідно до пункту 166.3. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України, крім витрат, зазначених у підпункті 166.3.10. пункту 166.3. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України (рядок 4 - 7) (р. 8) - 4220702,90 грн;
- загальна розрахункова сума податку за ставкою, визначеною пунктом 167.1. статті 167 розділу ІV Податкового кодексу України (рядок 8 18 % х (рядок 6.1./100) (р.9, 9.1.) - 759726,52 грн;
- сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку відповідно до пункту 166.3. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України, крім витрат, зазначених у підпункті 166.3.10 пункту 166.3. статті 166 розділу ІV Податкового кодексу України (р. 10) - 30838,79 грн.
Листом від 22.04.2024 позивач надіслав до ГУ ДПС у Полтавській області підтверджуючі документи до поданої 12.04.2024 декларації: копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про доходи, листа Благодійного Фонду «Відродження незалежної нації», заяви, платіжних доручень, які зареєстровані у податковому органі 24.04.2024 вх. № 22375/6/16-31 (а.с. 58 - 70).
23.05.2024 головним державним інспектором відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у м. Полтаві управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Прядун Л.І. проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 12.04.2024.
За наслідками такої перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 23.05.2024 № 7085/16-31-24-08/2474913975 (а.с. 74 - 77), далі - Акт перевірки, в якому встановлено, що при заповненні податкової декларації платником порушено пп. 166.3..2. п. 166.3 статті 166 ПКУ в частині віднесення до суми витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки з урахуванням обмежень, встановлених законодавством у 2023 році.
Контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що одним із підтверджуючих документів, який необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. В порушення вимог законодавства платником не надано повного пакету документів, які б підтверджували понесення платником витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, а саме: платником не надано договір про пожертву, укладений між благодійним фондом та громадянином ОСОБА_1 , а лист Благодійного фонду «Відродження незалежної нації» можна вважати опосередкованим, оскільки в ньому не виражено безпосереднього звернення до декларанта. З урахуванням викладеного, сума фактично здійснених протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до ст. 166 розділу IV ПКУ, яка включена ОСОБА_1 , не правомірна. Сума податку на доходи фізичних осіб, що відображена в декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік (вх. № 9385884623 від 12.04.2024) за результатами перевірки не підлягає поверненню з бюджету.
Акт перевірки надіслано контролюючим органом позивачу засобами поштового зв'язку та отримано останнім 08.06.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 78).
13.06.2024 до Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли від позивача заперечення на акт камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи (а.с. 79 - 81).
Листом від 28.06.2024 № 20241/6/16-31-24-08-08 «Про результати розгляду заперечень» Головне управління ДПС у Полтавській області повідомило позивача про те, що висновок акту камеральної перевірки від 23.05.2024 № 7085/16-31-24-08/2474913975 залишається без змін, а подані заперечення до акту перевірки - без задоволення.
У вказаному листі контролюючим органом зазначено, що ст. 719 ЦКУ дійсно передбачено випадки, в яких можливо заключати договори в усній формі, але при цьому слід враховувати положення статті 208 ЦКУ, якою передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі. Проте, ОСОБА_1 не було надано договору, заключеного між ним та юридичною особою БФ «Відродження Незалежної Нації» щодо надання благодійної допомоги. Також в листі - оферті БФ «Відродження Незалежної Нації» просить надати допомогу цивільному населенню для недопущення гуманітарної катастрофи, натомість відповідно до копій платіжних доручень за листопад - грудень 2023 року, частина заробітної плати ОСОБА_1 була перерахована в якості добровільного внеску на допомогу Збройним силам України, тобто цільове перерахування грошових коштів не відповідає потребам Благодійного фонду. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не надано до контролюючого органу повного пакету документів на підтвердження використання права на податкову знижку в частині понесених витрат у вигляді благодійних внесків.
28.06.2024 Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0096272408, яким зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 30838,79 грн /а.с. 18/.
Лист від 28.06.2024 № 20241/6/16-31-24-08-08 та податкове повідомлення-рішення № 0096272408 від 28.06.2024, надіслані позивачу засобами поштового зв'язку, повернуті до контролюючого органу без вручення із довідками установи поштового зв'язку, в яких зроблено відмітку про повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 92, 103).
На заяву позивача від 26.07.2024 (а.с. 104) Головним управлінням ДПС у Полтавській області листом від 31.07.2024 № 22533/16-31-24-08-08 надано позивачу копії листа від 28.06.2024 № 20241/6/16-31-24-08-08 та податкового повідомлення-рішення № 0096272408 від 28.06.2024 (а.с. 99). Вказані документи отримано позивачем 31.07.2024, про що свідчить підпис останнього на листі від 31.07.2024 № 22533/16-31-24-08-08.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 0096272408 від 28.06.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентуються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок справляння податку на доходи фізичних осіб регламентовано розділом IV Податкового кодексу України.
За приписами пп. 162.1.1., 162.1.3. п. 162.1. статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.
Відповідно до пункту 163.1. статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1. статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Пунктом 164.6. статті 164 ПК України встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
За змістом пп. 166.1.1., 166.1.2. пункту 166.1. статті 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
За визначенням, що міститься у підпункті 14.1.170. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений пунктом 166.3. статті 166 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 166.3.2. пункту 166.3. статті 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
За змістом пункту 133.4. статті 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Згідно з пунктом 43.1. статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Пунктом 43.3. статті 43 ПК України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
За приписами абзаців 2, 3 пункту 43.5. статті 43 ПК України у разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 179.8.статті 179 ПК України сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених правових норм свідчить, що базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Своєю чергою податковим законодавством передбачено право платника податку на податкову знижку, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року, у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом. До витрат, дозволених до включення до податкової знижки, підпунктом 166.3.2. пункту 166.3. статті 166 ПК України віднесено суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Варто зауважити, що законодавець визначає загальні вимоги до витрат, які можуть бути включені до податкової знижки, а саме: фактична здійсненність таких витрат та їх документальне підтвердження.
При цьому граматичний та логічний аналіз підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України, який стосується документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, дає підстави для висновку, що витрати мають бути підтверджені перш за все, відповідними платіжними та розрахунковими документами (зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами), що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), і лише за наявності - копіями договорів, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.06.2024 № 0096272408, яким зменшено позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 30838,79 грн.
Із змісту Акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, слідує, що підставою для висновку контролюючого органу про те, що при заповненні податкової декларації позивачем порушено пп. 166.3.2. п. 166.3 статті 166 ПКУ в частині віднесення до суми витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки, послугував факт не надання платником договору про пожертву, укладеного між благодійним фондом та громадянином ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.06.2024 № 0096272408, суд виходить з такого.
Як зазначено судом вище, підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України, який регламентує питання документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, не визначає договір обов'язковим документом, який надається платником з метою підтвердження витрат, натомість передбачає надання такого договору лише за його наявності.
При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачем на підтвердження витрат у вигляді пожертвувань (благодійних внесків) неприбутковій організації - Благодійному Фонду «Відродження Незалежної Нації», які включені до податкової знижки, надано контролюючому органу копії:
- платіжної інструкції № 2440 від 29.11.2023, згідно з якою Верховним Судом (платник) перераховано БФ «Відродження незалежної нації» (отримувач) суму коштів у розмірі 85 663,29 грн із призначенням платежу «благодійний внесок на допомогу ЗСУ із суддівської винагороди ОСОБА_1 (2474913975) за 11.23 зг. ст. 166.3.2. Податкового кодексу України, заява від 16.11.23 (дата виконання - 30.11.2023) (а.с. 69);
- платіжної інструкції № 2730 від 25.12.2023, згідно з якою Верховним Судом (платник) перераховано БФ «Відродження незалежної нації» (отримувач) суму коштів у розмірі 85 663,29 грн із призначенням платежу «благодійний внесок на допомогу ЗСУ із суддівської винагороди ОСОБА_1 (2474913975) за 12.23 зг. ст. 166.3.2. Податкового кодексу України, заява від 16.11.23 (дата виконання - 27.12.2023) (а.с. 70).
Вказані платіжні документи дозволяють ідентифікувати отримувача благодійних внесків - БФ «Відродження незалежної нації», і особу, яка фактично понесла витрати у вигляді благодійних внесків - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Крім того, платником надано контролюючому органу заяву від 16.11.2023, на яку наявні посилання у платіжних інструкціях у графі «призначення платежу», відповідно до якої позивач звернувся до роботодавця в особі бухгалтера Верховного Суду та просив у листопаді та грудні 2023 року відрахувати 30% із суддівської винагороди на користь отримувача - Благодійної організації «Благодійний Фонд «Відродження незалежної нації» із призначенням платежу: благодійний внесок на допомогу ЗСУ від ОСОБА_1 згідно статті 166.3.2. Податкового кодексу України (а.с. 68), що додатково підтверджує підставу для перерахування коштів відповідно до платіжних інструкцій № 2440 від 29.11.2023 та № 2730 від 25.12.2023.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем надано контролюючому органу належні платіжні документи, якими підтверджено документально факт понесення витрат у вигляді пожертвувань ( благодійних внесків) неприбутковій організації, відповідність якої умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПК України відповідачем не заперечується.
Враховуючи встановлені обставини та норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд констатує, що висновок контролюючого органу про те, що платником не надано повного пакету документів, які б підтверджували понесення витрат, з огляду на те, що не надано договір, не ґрунтується на вимогах законодавства та є помилковим.
Стосовно доводів відповідача, викладених у листі від 28.06.2024 № 20241/6/16-31-24-08-08 «Про результати розгляду заперечень», про те, що відповідно до положень статті 208 ЦКУ правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі, суд зауважує таке.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Статтею 729 ЦК України передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Отже, договір пожертви є реальним, тобто є укладеним з моменту прийняття пожертви.
Своєю чергою статтею 719 ЦК України визначені вимоги до форми договору дарування, які також застосовні до договору пожертви.
Зокрема, відповідно до положень частин 1 - 4 статті 719 ЦК України договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
В силу вимог частини 1 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що нормами ЦК України або іншими законами не передбачено недійсність договору пожертви у разі недотримання письмової форми договору, предметом якого є передача коштів від фізичної до юридичної особи, суд констатує, що посилання відповідача на положення статті 208 ЦКУ в обґрунтування позиції щодо відсутності у позивача права на податкову знижку є безпідставними.
Стосовно тверджень відповідача у листі від 28.06.2024 № 20241/6/16-31-24-08-08 «Про результати розгляду заперечень» про те, що цільове перерахування грошових коштів не відповідає потребам Благодійного фонду, оскільки в листі - оферті БФ «Відродження Незалежної Нації» просить надати допомогу цивільному населенню для недопущення гуманітарної катастрофи, натомість відповідно до копій платіжних доручень за листопад - грудень 2023 року, частина заробітної плати ОСОБА_1 була перерахована в якості добровільного внеску на допомогу Збройним силам України, суд зауважує таке.
Суд зазначає, що контролюючим органом не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, що перерахування грошових коштів позивачем з метою допомоги ЗСУ не відповідає потребам БФ «Відродження Незалежної Нації». Зокрема, податковим органом не досліджено Статут відповідного благодійного фонду.
Водночас варто врахувати, що в силу пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року № 5073-VI (далі - Закон № 5073-VI) благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Однією зі сфер благодійної діяльності згідно з пунктом 15 частини 2 статті 3 Закону № 5073-VI є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
За приписами частини 1 статті 14 Закону № 5073-VI установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності (п. 2 ч. 2 статті 14 Закону № 5073-VI).
Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що податковим органом не оцінювався статут БФ «Відродження Незалежної Нації», доводи про те, що перерахування грошових коштів з метою допомоги ЗСУ не відповідає потребам БФ «Відродження Незалежної Нації», є необґрунтованими.
Натомість лист БФ «Відродження Незалежної Нації» про надання допомоги цивільному населенню не спростовує можливість здійснення цим благодійним фондом зборів благодійних пожертв на інші цілі, в тому числі, на допомогу ЗСУ.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 № №0096272408, яким зменшено позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 30838,79 грн, не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідного бюджету через ГУ ДКСУ у Полтавській області 30838,79 грн, суд враховує таке.
За приписами абзаців 2, 3 пункту 43.5. статті 43 ПК України у разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 808/3657/14.
Беручи до уваги те, що під час розгляду справи встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.06.2024 № №0096272408 та підтверджено право позивача на включення до податкової знижки понесених ним витрат на благодійні внески, за відсутності будь-яких заперечень ГУ ДПС у Полтавській області щодо розрахунку податкової знижки, а також за відсутності доказів наявності у позивача податкового боргу, наявні підстави для застосування положень пункту 179.8 статті 179 ПК України, який передбачає, що сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації, а тому розмір податкової знижки у сумі 30838,79 грн підлягає поверненню платнику податків - ОСОБА_1 .
Згідно з пунктами 1, 3, 4 розділу IV Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 08 квітня 2019 р. за № 370/33341 (далі - Порядок № 60), надміру утримані (сплачені) суми податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за результатами звітного податкового року підлягають поверненню на підставі поданої платником податків податкової декларації з урахуванням положень статті 166 та пункту 179.8 статті 179 Кодексу.
У разі надходження до територіального органу ДПС податкової декларації, в якій задекларовано право платника на повернення надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО, засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС вноситься запис до Журналу повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб на підставі поданої платником податків податкової декларації (далі - Журнал повернення ПДФО).
Журнал повернення ПДФО формується автоматично протягом операційного дня з дня реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі органів ДПС податкових декларацій платників податків у хронологічному порядку їх надходження.
У разі якщо за результатами розгляду податкової декларації підрозділом відповідного територіального органу ДПС, який виконує функції з адміністрування ПДФО, підтверджено суми, що мають бути повернуті, не пізніше ніж за десять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання територіальним органом ДПС податкової декларації працівник цього підрозділу вносить до Журналу повернення ПДФО інформацію щодо суми, яка підлягає поверненню, з одночасним встановленням у Журналі повернення ПДФО відмітки про правомірність такого повернення.
Інформація про податкові декларації, щодо яких у Журналі повернення ПДФО підрозділом територіального органу ДПС, який виконує функції з адміністрування ПДФО, встановлено відмітку про суму ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, підлягає включенню до Реєстру повернення ПДФО, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС та є сукупністю сформованих електронних повідомлень про повернення (перерахування) надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданих платниками податків податкових декларацій, форму яких визначено у додатку 2 до цього Порядку (далі - електронне повідомлення).
На кожне сформоване електронне повідомлення, включене до Реєстру повернення ПДФО, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що підтвердив право платника на повернення надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання територіальним органом ДПС податкової декларації.
Сформовані електронні повідомлення з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання територіальним органом ДПС податкової декларації ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Отже, положеннями Порядку № 60 визначено алгоритм дій територіального органу ДПС щодо повернення платнику надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО.
Зазначений алгоритм дій не був застосований відповідачем з огляду на прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.06.2024 № №0096272408, яким зменшено позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету, у розмірі 30838,79 грн.
Зважаючи на те, що судовим розглядом підтверджено протиправність такого податкового повідомлення-рішення та наявність сукупності умов, за яких позивач має право на повернення податку на доходи фізичних осіб, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України та зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області надіслати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про повернення (перерахування) надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації щодо повернення ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30838,79 грн.
Водночас обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідного бюджету через ГУ ДКСУ у Полтавській області 30838,79 грн не є належним, оскільки положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над цим. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
При цьому суд не вбачає підстав для врахування під час вирішення цієї справи постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15, на яку посилається позивач, оскільки предмет спору та нормативне врегулювання спірних правовідносин у справі № 826/7380/15 та справі, що розглядається, є відмінними.
Так, у справі № 826/7380/15 спір виник у зв'язку з бездіяльністю податкового органу щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/7380/15, враховуючи те, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.
Разом з тим, спір у справі № 440/15618/24 стосується повернення податку на доходи фізичних осіб, що регламентується статтями 43, 179 ПК України. Порядок № 60, який також регулює спірні правовідносини, не поширюється на відшкодування податку на додану вартість (п. 2 розділу І Порядку № 60) і у суду відсутні докази щодо неефективності або неможливості поновлення порушеного права позивача у спосіб, визначений зазначеним Порядком.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ ТА ІНШІ ПИТАННЯ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією UZ4U-Z11R-36UE від 25.12.2024 (а.с. 11).
При цьому позивачем подано позов через підсистему «Електронний суд».
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання двох вимог майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1937,92 грн (1211,20 х 2 х 0,8).
Відтак позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом, на 484,48 грн.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином судовий збір у переплаченій сумі може бути повернуто за клопотанням позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 968,96 грн.
Стосовно клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності тих чи інших об'єктивних обставин.
Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення, суд наразі не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192 ), Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вулиця Шевченка, будинок, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 37959255) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.06.2024 № 0096272408.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області надіслати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про повернення (перерахування) надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації щодо повернення ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30838,79 грн (тридцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 79 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол