про закриття провадження в частині позовних вимог
18 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/9512/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, щодо не проведення перерахунку та не виплати з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та невиплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити, нарахувати та виплатити з 01.04.2019 компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 13.02.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження.
Суд, розглянув матеріали справи надав оцінку доказам у справі, встановив наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року в справі № 640/16088/21, яке набрало законної сили 11 січня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки Управління державної охорони України від 20 квітня 2021 року № 2/6-1724 визначених станом на 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, як пенсіонеру у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, на підставі наданої Управлінням державної охорони України агальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із прийняттям обґрунтованого та вмотивованого рішення.
Судом встановлено, що на виконання зазначеного рішення суду Головним управління було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням та нараховані кошти у сумі 148183,19 грн. за період з 01.04.2019 по 30.04.2022. При цьому, відповідач зазначає, що заборгованість буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України на умовах окремого порядку.
Таким чином, наявність заборгованості з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн відповідач не заперечує.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року в справі № 640/16088/21.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн, а також стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивачка, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачки, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн, а також стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн є одним із способів виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року в справі № 640/16088/21.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн, а також стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі № 640/9512/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн, а також стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 в сумі 148183,19 грн.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Ірметова