з питань забезпечення позову
18 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5625/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі командира ОСОБА_2 , яка полягає у нерозгляді по суті та ненаданні письмової мотивованої відповіді на рапорт ОСОБА_1 про надання короткострокової відпустки за сімейними обставинами терміном на 3 дні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (в особі командира ОСОБА_2 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 та надати письмову мотивовану відповідь у строки, передбачені ст. 40 Конституції України, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», п. 4 розд. IV Порядку надання відпусток військовослужбовцям, затвердженого постановою КМУ №100 від 04.02.2015, та відповідно до ст. 2, 245 КАС України;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (в особі командира ОСОБА_2 ) видати ОСОБА_1 довідку про проходження військової служби, яка містить усі реквізити, передбачені п. 12 Порядку надання пільг, затвердженого постановою КМУ № 413 від 13.08.2014, для подання до органів соціального захисту, житлово-комунальних підприємств та навчальних закладів трьох дітей ОСОБА_1 .
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку для Військової частини НОМЕР_1 тимчасово направити ОСОБА_1 у розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_2 ) з можливістю перебування за адресою фактичного проживання сім'ї на строк до трьох діб з моменту отримання ухвали суду та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повідомити суд про виконання заходу забезпечення позову через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заява обгрунтована тим, що відсутність можливості оперативно прибути до місця проживання сім'ї створює ризик істотної шкоди інтересам його хворої доньки, у тому числі її здоров'ю, та порушує гарантоване законом право на належне піклування і сімейний зв'язок.
Позивач вказує, що зазначений у заяві спосіб забезпечення позову є тимчасовим, пропорційним і нетотожним позовним вимогам, має на меті запобігти істотній шкоді правам та інтересам молодшої хворої доньки і дружини позивача, забезпечити ефективний судовий захист та можливість виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Вказаними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а також враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Перелік заходів забезпечення позову наведений у частині першій статті 151 КАС України. Отже, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Наведений перелік заходів забезпечення позову є вичерпним.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Згідно з Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову є бездіяльність відповідача щодо розгляду рапорту про надання короткострокової відпустки через складні сімейні та життєві обставини, що потребують невідкладної присутності позивача, який є військовослужбовцем.
В той же час, суд зауважує, що посилання заявника по суті обґрунтовані можливістю настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, що не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Сама лише незгода заявника із протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання такої бездіяльності протиправною ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Застосування судом обраного заявником заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах заявника про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів.
У заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову. Ухвала суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22.
Суд також зазначає, що перелік способів забезпечення позову в Кодексі адміністративного судочинства України є вичерпним. Це означає, що суд може застосовувати лише ті способи забезпечення позову, які прямо передбачені законом. Інші способи забезпечення позову, не передбачені КАС України, застосовуватися не можуть. Це забезпечує стабільність та передбачуваність судового процесу.
При цьому, забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку суб'єкту владних повноважень не відповідає частині першій статті 151 КАС України.
Також, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №580/244/23.
Так, предметом спору у цій справі, є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті та ненаданні письмової мотивованої відповіді на рапорт ОСОБА_1 про надання короткострокової відпустки за сімейними обставинами терміном на 3 дні.
Водночас, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить встановити обов'язок для Військової частини НОМЕР_1 тимчасово направити ОСОБА_1 у розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_2 ) з можливістю перебування за адресою фактичного проживання сім'ї на строк до трьох діб з моменту отримання ухвали суду та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повідомити суд про виконання заходу забезпечення позову через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Тобто позивач фактично просить суд замість відповідача задовольнити рапорт про надання відпустки по суті, хоча у позовній заяві заявлено позовну вимогу про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 лише розглянути рапорт ОСОБА_1 та надати письмову мотивовану відповідь.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову несе ризики втручання судом в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, не відповідає меті забезпечення позову, порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду та завданням адміністративного судочинства.
Суд зауважує, що інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Водночас, позивачем до клопотання про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження його обґрунтованості. Позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову та задоволення відповідної заяви.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 18 серпня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК