про відмову в задоволенні відводу судді
18 серпня 2025 року Київ № 826/1423/18
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
у січні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Просила суд визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.12.2017 та зобов'язати відповідача відновити ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком з 01.12.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернуто особі, яка її подала.
На підставі рішення суду від 25.05.2018, що набрало законної сили 01.08.2018, стягувачу видано виконавчий лист про зобов'язання відповідача відновити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 01.12.2017.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, із дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
04.11.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 826/1423/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 826/1423/18. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у строк до 12.06.2025 подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 826/1423/18.
23.05.2025 через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2025, подано звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 826/1423/18.
У звіті від 23.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зазначено, що з нарахованої заборгованості в розмірі 33 091,47 грн гр. ОСОБА_1 була виплачена частина коштів в сумі 11 573,22 грн за період із листопада 2022 по грудень 2024. Бюджетний період для бюджету Пенсійного фонду становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року. Залишок не виплачених коштів станом на 14.05.2025 становить 21 518,25 грн.
Для виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 826/1423/18, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати заборгованість у сумі 21 518,25 грн для повного виконання рішення суду.
Крім того, до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про долучення доказів, у якому зазначено, що відповідно до листа Пенсійного фонду України від 20.06.2025 № 2800-030202-9/41157 пенсійні виплати ОСОБА_1 нараховані за період до відновлення їх виплати, підлягають виплаті на умовах порядку виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і постійно проживають на контрольованій Україною території.
Водночас повідомлено, що пенсійні виплати здійснюються за окремою бюджетною програмою Пенсійного фонду України, фінансування якої на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості буде визначена після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвала подати до суду відповідь Пенсійного фонду України на запит від 15.05.2025 та інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 у списках осіб, яким підлягає виплата заборгованості в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 826/1423/18.
08.08.2025 до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла письмова заява про стягнення штрафу з боржника за невиконання рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд стягнути штраф з боржника/відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду названої заяви визначено суддю Вісьтак М.Я.
12.08.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М. Я., у якій заявник зазначає про недовіру до судді та просить відвести її від участі в розгляді справи.
Ухвалою суду від 15.08.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 826/1423/18. Матеріали адміністративної справи № 826/1423/18 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025, головуючим з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Скрипку І.М.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд виходив із такого.
Частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За правилами частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На обґрунтування заяви про відвід судді зазначає про недовіру судді Вісьтак М.Я. та просила відвести її від участі в розгляді справи. Уважає, що суддя ігнорує її конституційні права при розгляді справи. На думку заявника, суддя порушує принцип справедливості, рівності та права на соціальне забезпечення.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд виходив із такого.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
За нормами частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що позивач зазначає про недовіру судді Вісьтак М.Я. через те, що суддя ігнорує її конституційні права при розгляді справи, чим порушує принцип справедливості, рівності та права на соціальне забезпечення.
Суд звертає увагу позивача на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Жодного доказу на існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Вісьтак М.Я., суду не надано.
За практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Тож, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та від 04.10.2018.
Щодо посилання заявника на недовіру судді Вісьтак М.Я. у зв'язку з ігноруванням, на думку заявника, її конституційних права при розгляді справи, чим порушується принцип справедливості, рівності та права на соціальне забезпечення, з огляду на положення частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Отже, наведені заявником доводи, не можуть свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді, оскільки жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді цієї справи, із матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається, а наведені у заяві твердження, не можуть бути підставою для відводу судді у силу вимог частини четвертої статті 36 Кодексу.
Із урахуванням викладеного, суд уважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді, у зв'язку із чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. в адміністративній справі № 826/1423/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Скрипка І.М.