Ухвала від 18.08.2025 по справі 300/5679/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"18" серпня 2025 р. справа № 300/5679/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору (квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі).

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неперерахунку з 01.08.2021 пенсії, призначеної за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" позивачу, полковнику у відставці, звільненому в запас з розвідувальних органів, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу із застосуванням 89% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних в довідці військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 222/1/4/162/373/907, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів з урахуванням проведених платежів.

Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний висновок щодо застосування положень статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 245 КАС України у їхньому логічному взаємозв'язку викладений також й у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 в справі № 280/5161/19, від 11.12.2019 у справі № 320/6996/18, від 25.11.2019 в справі № 280/4269/18, від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, дві з яких, є похідними.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить три самостійні позовні вимоги немайнового характеру (щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.08.2021: із розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення; на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 28.04.2025 № 222/1/4/162/373/907; без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів), кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 вимогами немайнового характеру складає 3633,60 грн (1211,20 х 3), проте, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки за № 6 від 11.08.2025, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме лиш за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Матуляк Я.П.

Попередній документ
129587499
Наступний документ
129587501
Інформація про рішення:
№ рішення: 129587500
№ справи: 300/5679/25
Дата рішення: 18.08.2025
Дата публікації: 20.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.11.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій