18 серпня 2025 року Справа № 280/4977/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
13.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №19 від 13.05.2025 про відмову у наданні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.9 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.04.2025 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі - 3500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень, разом: 4 468,96 грн, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в 07.04.2025 року він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, відповідачем відмовлено позивачу у наданні відстрочки з посиланням на у зв'язку з тим, що є й інші працездатні особи. Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначав, що Кабінет Міністрів України акцентував увагу ТЦК та СП на ту обставину, що у разі здійснення догляду за своїми батьком або матір'ю, не має значення наявність або відсутність інших працездатних чи невійськовозобов'язаних осіб, так як наявність таких осіб має значення у випадку, якщо догляд здійснюється за батьком або матір'ю дружини чи чоловіка. Наданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважає, що відповідачем не було надано оцінку того, що позивач здійснює догляд саме за своїм батьком, тим самим поставивши у залежність отримання відстрочки від призову від наявності «інших осіб першого ступеню споріднення».
Відзив на позов до суду не надходив. ІНФОРМАЦІЯ_3 подано до суду витяг з протоколу № 19 від 13.05.2025 засідання комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію Висновку №28 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (термін дії висновку не вказаний).
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач 07.04.2025 року звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у зв'язку зі здійсненням постійного стороннього догляду за батьком, який є особою з другою групою інвалідності та за висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі.
Заява позивача була розглянута на засіданні комісії з питань розгляду заяв про надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено копією протоколу засідання від 13.05.2025 №19. Позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з посиланням на відсутність підстав по пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з тим, що є й інші працездатні особи.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992р. захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
В силу ч.2 ст.23 Закону №3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. (далі - Порядок №560)
Так, відповідно до п.56, п.57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 58-1 Порядку №560 передбачено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відповідно до п.59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно Додатку 5 до Постанови №560, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є (станом на дату звернення позивача із заявою):
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)
Отже, Порядком №560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Як вже зазначалося, позивач звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що зайнятий постійним доглядом за хворим батьком - ОСОБА_2 .
Причиною відмови в наданні відстрочки, зазначеною у протоколі від 13.05.2025 №19, Комісія при другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 вказала, що є й інші працездатні особи.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що така відмова ґрунтується на хибному тлумаченні пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII у його взаємозв'язку з положеннями Порядку №560.
Положення пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та Порядку №560 розмежовують умови надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, а також їх документальне підтвердження, у разі коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, а також коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Умова щодо відсутності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд, має дотримуватися у тому випадку, якщо про надання відстрочки заявив військовозобов'язаний, який зайнятий постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Ця частина норми викладена у дужках. Якщо ж йдеться про догляд військовозобов'язаним за своїми батьком чи матір'ю, то наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд, не є перешкодою для надання відстрочки.
На користь такого висновку суду свідчать положення:
абз.1 п.58-1 Порядку №560, де зазначено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом, зокрема, за хворими своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд;
додатку 5 до Порядку №560, яким передбачено необхідність подання документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї, лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Суд зазначає, що абзацом 4 пункту 58-1 Порядку №560 на районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного покладено обов'язок щодо перевірки наявності інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Проте, в розумінні інших норм Порядку та п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII відповідний обов'язок виникає у відповідача у разі звернення військовозобов'язаного із заявою про надання відстрочки на підставі, зокрема, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ у разі здійснення ним постійного догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою.
У даному ж випадку позивач звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, у зв'язку з необхідністю постійного догляду за своїм хворим батьком, а не батьком чи матір'ю його дружини.
А відтак, суд доходить висновку, що відмова Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладена у протоколі від 13.05.2025 №19, є протиправною.
Позов у відповідній частині підлягає задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву позивача від 07.04.2025 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту протоколу від 13.05.2025 №19 не являється встановити чи розглядала Комісія надані позивачем документи, визначені Додатком №5 до Порядку №360, в т.ч. медичні документи, на предмет їх відповідності чинному законодавству та достатності для підтвердження у позивача права на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ.
За таких обставин, на думку суду, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов'язання комісії відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 26.03.2025 №18.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копія договору про надання правової допомоги від 26.03.2025 №18; акт прийняття - передачі наданих послуг від 11.06.2025; платіжна інструкція від 11.06.2025.
Відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків, витрати на правничу допомогу складаються консультації, підготовки та написання позовної заяви про визнання протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов'язання вчинити певні дії - 3500,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Суд вважає, що вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначені є співмірними з фактично виконаними послугами та роботами, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )-задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладену у протоколі засідання комісії від 13.05.2025 №19.
Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі пятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 18.08.2025.
Суддя О.В. Конишева