Рішення від 18.08.2025 по справі 280/4281/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

18 серпня 2025 року Справа № 280/4281/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

визнати протиправним бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі в розмірі 70 000 грн. за кожен місяць з 02.04.2022 по 31.12.2022 року в розмірі 630 000 грн., без урахування вже виплаченої винагороди в розмірі 30 000 грн., установленою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (у редакції, чинній до 21.01.2023);

зобов'язати відповідача виплатити позивачу додаткову грошову винагороду в розмірі 70 000 грн. за кожен місяць з 02.04.2022 по 31.12.2022 року в розмірі 630 000 грн., без урахування вже виплаченої винагороди в розмірі 30 000 грн., установленою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (у редакції, чинній до 21.01.2023).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом спірного періоду він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у зв'язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Однак, всупереч вимог чинного законодавства України, відповідач відповідні кошти не виплатив.

Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суду витребувано у відповідача інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 по 31.12.2022 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», докази виконання ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 по 31.12.2022 бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).

У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, вказує про відсутність правових підстав для виплати позивачу винагороди у збільшеному розмірі, оскільки відсутні будь-які докази щодо виконання позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій. На виконання вимог ухвали суду зазначив про відсутність таких доказів.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач з 02.04.2022 по 16.07.2023 проходив військову службу на посадах структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечується сторонами.

Згідно довідки про розмір грошове забезпечення № 584/ВФЗ від 27.08.2024 позивач за спірний період отримував щомісяця винагороду у розмірі 30000,00 грн, передбачену Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. відображена в картці особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати у повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100000,00 грн, за період з 02.04.2022 по 31.12.2022, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

За приписами ст.9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

У зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 р. Президентом України видано Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

28.02.2022 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".

Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 р., № 350 від 22.03.2022 р., № 400 від 01.04.2022 р., № 754 від 01.07.2022 р., № 793 від 07.07.2022 р., № 1066 від 27.09.2022 р., № 1146 від 08.10.2022 р., № 43 від 20.01.2023 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 р. № 836 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, які застосовується з 01.06.2023 р.

Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно п.1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно ст.8 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 р. № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 р. за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022 р.), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 р. № 248/1217, від 25.03.2022 р. № 248/1298, від 18.04.2022 р. № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022 р.), а потім окреме доручення від 23.06.2022 р. № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів", встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов'язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

У пункті 1 Окремого доручення надано визначення, що слід розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів".

Абзацом 3 пункту 3 Окремого доручення наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260, який доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 р., що застосовується з 01.02.2023 р. (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Пункт 2 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Відповідно до пункту 3 розділу XXXIV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

.Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З аналізу даних правових норм слідує, що військовослужбовцям на період воєнного стану Постановою № 168 передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. або 30000 грн. в залежності від того, чи бере військовослужбовець безпосередню участь у бойових діях, виплата якої здійснюється на підставі наказів командирів.

З матеріалів справи слідує, що на підставі бойових розпоряджень, позивач у спірному періоді виконував спеціальні завдання, у зв'язку з чи на підставі наказів йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі 30000 грн.

Згідно довідки про розмір грошове забезпечення № 584/ВФЗ від 27.08.2024 нарахована додаткова винагорода у розмірі 30000 грн. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року.

Нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. відображено в картці особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачу у вказаний у позовній заяві період, а саме 02.04.2022 по 31.12.2022, виплачувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі 30000 грн. пропорційно дням участі у заходах.

В той же час доводи позивача про необхідність виплати за спірний період додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних заходах суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

При цьому, сам факт виконання позивачем завдань на підставі бойових розпоряджень не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн., яка передбачена Постанови № 168, оскільки "виконання бойових розпоряджень" та "участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії" не є тотожними поняттями.

В матеріалах справи відсутні журнали бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойові донесення або постові відомості, а також рапорти командира підрозділу про участь позивача у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.09.2024 р. у справі № 420/25015/23 зазначив, що розпорядження не можуть бути самостійною підставою для виплати спірної додаткової винагороди, оскільки вони не підтверджують факт безпосередньої участі позивача у бойових діях. Більш того, визначені у цих розпорядженнях завдання не можуть бути розцінені судом як безпосередня участь у бойових діях.

З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, що в розумінні приписів Постанови № 168 означає "безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" та підтвердження цих обставин указаними документами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 р. у справі № 420/19038/23 та від 16.12.2024 р. у справі № 420/20311/23.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 02.04.2022 по 31.12.2022 року, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.08.2025.

Суддя А.В. Сіпака

Попередній документ
129587324
Наступний документ
129587326
Інформація про рішення:
№ рішення: 129587325
№ справи: 280/4281/25
Дата рішення: 18.08.2025
Дата публікації: 20.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.09.2025)
Дата надходження: 25.08.2025
Розклад засідань:
20.11.2025 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКМАНОВА О М
суддя-доповідач:
ЛУКМАНОВА О М
СІПАКА АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-учасник колегії:
БОЖКО Л А
ДУРАСОВА Ю В