18 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4866/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки за № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 про розмір грошового забезпечення складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації. 2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки за ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 про розмір грошового забезпечення складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці та відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 № 2262-ХШ без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для перерахунку позивачу пенсії оновлену довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 від 01.01.2025 №ХР18758/ПМ2023.
Однак, відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, що підтверджується листом/відмовою, де зазначено, що з 01.01.2023 року фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/433/25 не містить зобов'язань для пенсійного органу і тому перерахунок згідно направленої довідки не здійснюється.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що 20.05.2023 року відбулися зміни до абз. 1 п. 4 Постанови № 704 де вказано: установити, що розміри посадових окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатками 1,12.13 і 14.
Вказує, що на адресу Головного управління надійшла довідка №ХР18758/ПМ2023. В довідці, зокрема, були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача (надбавки, доплати, підвищення) та премія у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №704 за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав позивач станом на 01.01.2023.
Отже, ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХП, так і п. 1 Порядку № 45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що підстави для здійснення останнього станом на сьогодні відсутні.
Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/433/25 від 24.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 видано та направлено до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 року, що враховується для перерахунку пенсії.
Надалі позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі нової довідки. 04.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, розглянувши звернення позивача щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії, відмовило, вказавши що з 01.01.2023 року фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/433/25 не містить зобов'язань для пенсійного органу і тому перерахунок згідно направленої довідки не здійснюється.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Таким чином, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч.2 ст.51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.
Таким чином, з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Відповідно до п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 видано оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 р. № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від по справі №260/433/25 та таку було направлено відповідачу для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2023.
Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
Проте, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідач фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії. Однак Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку, а також вимоги про зобов'язання провести такий перерахунок з 01.02.2023 на підставі довідки № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 р., підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки без обмеження її максимальним розміром, суд вказує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема перерахунку пенсії позивача від 01.03.2025 року підсумок пенсії позивача склав 26926,51 грн, водночас, відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії позивача у розмірі 23610,00 грн. Суд зауважує, що у складових пенсійної виплати позивача наявна індексація пенсії.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Суд зазначає, що станом на час перерахунку пенсії позивачу, законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію на підставі поданої довідки без обмеження максимальним розміром, з врахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з урахуванням індексації, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (…). Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, якщо на час розгляду справи таких не існує.
Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин наведених у позові у частині вказаних позовних вимог щодо невиплати індексації пенсії, відтак, суд вважає такі необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням грошового забезпечення визначеного у довідці, без обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № ХР18758/ПМ2023 від 22.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням грошового забезпечення визначеного у довідці, відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХШ без обмеження пенсії максимальним розміром.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору