15 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/5678/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на заяву від 09.01.2025 року та довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року;
- зобов'язання розглянути заяву від 09.01.2025 року та надати довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати при звільненні зі Збройних Сил України грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в повному обсязі, тобто з урахуванням заборгованості, яка виникла внаслідок неотримання під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року військового майна за Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232;
- зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в повному обсязі, тобто з урахуванням заборгованості, яка виникла внаслідок неотримання під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року військового майна за Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232;
Позивач зазначає, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 і згідно наказу командира цієї військової частини №414 від 05.12.2024 року виключений зі списків особового складу. Відповідно до вказаного наказу командира військової частини НОМЕР_1 була сформована та видана довідка №311 від 01.10.2024 року "Про вартість речового майна, що належить до видачі", у якій загальна вартість речвого майна, що належить до виплати, встановлена в розмірі 78 737,96 грн.
09.01.2025 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про складання довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 2019-2024 роки та нарахувати і виплатити компенсацію за таке неотримане майно. Станом на день звернення до суду таке звернення Позивача залишилося без розгляду. Таку бездіяльність Відповідача Позивач вважає протиправною.
Ухвалою суду від 10 березня 2024 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов Відповідача, Військова частини НОМЕР_1 , проти позову заперечується в повному обсязі. Відповідач вважає, що жодні нормативні акти не наділяють Позивача право на звернення про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно після звільнення з військової служби. Жодних доказів на підтвердження розгляду звернення, виплати Позивачу відповідної грошової компенсації за неотримане речове майно у відзив не наведено.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Безспірно, відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок №178).
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (абзац перший п.2 Порядку №178). Така грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку №178).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що військовослужбовці, які звільнилися в запас, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Абзацом третім п.242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення та відповідно до такого наказу, має право на грошову компенсацію вартості речового майна.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2024 року №414 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу.
Як зазначено в даному наказі Військової частини НОМЕР_1 , при звільненні Позивача зі служби грошова компенсація за неотримане речове майно виплачена відповідно до пункту 5 підпункту 5.3 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.
Жодних позовних вимог щодо протиправності вказаного наказу в частині виплати грошової компенсації за неотримане речове майно Позиваче не заявлено.
Як зазначено у позові, Позивач після звільнення зі служби 09.01.2025 року звернувся до Відповідача із заявою про складання довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року.
На підтвердження подання такого звернення Позивачем до позову долучено копію такого звернення та трекінг щодо відстеження факту вручення поштового відправлення із вказаним зверненням Відповідачу.
У відзиві на позов Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту розгляду військовою частиною вказаного звернення Позивача від 09.01.2025 року.
Зазначене дає підстави зробити висновок, що звернення Позивача від 09.01.2025 року про складання довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року, Відповідачем не розглянуто.
Таким чином, позовні вимоги Позивача в цій частині позову є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду та ненадання відповіді на заяву від 09.01.2025 року щодо довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року, та зобов'язання розглянути таку заяву Позивача від 09.01.2025 року.
Одночасно суд враховує, що відповідно до примітки до Норми №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232, військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, а також військовослужбовці, які підписали короткострокові контракти або до закінчення особливого періоду, речовим майном за цією нормою не забезпечуються, за винятком військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять службу в апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління Збройних Сил України, командуваннях видів Збройних Сил України.
Суд зазначає, що саме Відповідач при розгляді звернення Позивача зобов'язаний врахувати таку примітку і визначити чи розповсюджуються на Позивача Норми №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232.
Ні Позивачем ні Відповідачем суду не надано доказів щодо виплати чи не виплати Позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 78 737,96 грн. згідно довідки військової частини від 01.10.2024 року.
Суд зазначає, що ні приписи ч.1 ст.9-1 Закону №2011-XII ні приписи Порядку №178 не передбачають виплати грошової компенсації за неотримане речове майно в подвійному розмірі.
Саме Відповідач за результатами розгляду Позивача від 09.01.2025 року зобов'язаний вирішити питання про наявність чи відсутність у Позивача права на грошову компенсації вартості за неотримане речове майно та її розмір, в тому числі наявності права на таку компенсацію за Нормами №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232. Саме за результатами такого розгляду Відповідач зобов'язаний визначити розмір грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з урахуванням розміру виплаченої такої компенсації на підставі довідки військової частини від 01.10.2024 року.
Враховуючи викладене, суд вважає частково обґрунтованими позовні Позивача.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду та ненадання відповіді на заяву від 09.01.2025 року щодо довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року, та зобов'язання розглянути таку заяву Позивача від 09.01.2025 року.
Одночасно суд зазначає, що в розумінні вимог статті 249 КАС України постановляння окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. На час ухвалення судового рішення відсутні підстави, передбачені статтею 249 КАС України, для ухвалення окремої ухвали.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року відносно довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року відносно довідки про вартість речового майна, передбаченої Нормою №4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 за період з 27.08.2019 року по 05.12.2024 року, та надати йому відповідь за результатами розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
15.08.25