Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
18 серпня 2025 року Справа №200/5036/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про: визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про:
- визнання протиправними дії, які полягають у здійсненні розрахунку та виплати розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 12.07.2023 по 31.08.2024;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру грошового забезпечення, за період з 12.07.2023 по 31.12.2023 включно; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру грошового забезпечення, за період з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року включно з урахуванням виплачених сум, без урахування відрахувань податків та зборів.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
У встановлений строк позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, мотивованою, зокрема, тим, що позивач проходить військову службу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідачем надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19.07.2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема у Кодексі законів про працю України викладено в іншій редакції деякі положення ст.ст. 116, 233, 234 (щодо строку звернення до суду з позовом).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в діючій редакції (згідно з вказаним Законом) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (згідно зі ст. 116 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 116 цього Кодексу про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Крім того, Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 року за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року (предметом спору в якій є, зокрема недотримання законодавства про оплату праці), виклав наступний правовий висновок: «До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №420/14777/22, від 27.04.2023 року у справі №300/4201/22, від 15.01.2025 року у справі № 620/4223/24, згідно з якою, з огляду на незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, до правовідносин, які виникли до 19.07.2022 року (за початок перебігу строку звернення до суду з позовом береться дата звільнення позивача або виключення зі списків особового складу), застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року.
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Суд зазначає, що відповідно до наданих позивачем доказів, останній проходить військову службу.
Вказана обставина була прийнята судом до уваги під час відкриття провадження у справі та стала підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись статтями 160, 240, 241 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позову без розгляду - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Олішевська