Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2025 року Справа№200/5375/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Донецькій області) та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Київській області) за змістом якого просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо переведення позивача, з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн;
зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивачу за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15 057,09 грн з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 21.02.2025;
зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області провести виплату перерахованої пенсії позивачу з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 21.02.2025.
В обґрунтування позову зазначає таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області та наразі отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.2025.
Водночас з 24.02.2015 позивач отримувала пенсію за вислугу років як працівнику освіти, відповідно до ст. 52 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
25 квітня 2025 року позивач через веб-портал електронних послуг звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком у зв'язку із досягненням 60 років.
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області та позивачу призначено пенсію за віком відповідно ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме за 2014-2016, що склало 3 764,40 та із урахуванням осучаснення 8 913,83 грн.
Позивач вважає, що оскільки звернулася із заявою про призначення пенсії за віком вперше 25.04.2025, то пенсія їй мала бути нарахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням, а саме 2022-2024 роки та розмір якої становить 15 057,09 грн.
Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, де викладеного прохання у позові відмовити, з огляду на те, що у позивача відсутнє право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки. Крім того, визначена позивачем дата перерахунку - 21.02.2025, жодним чином не обґрунтована.
ГУ ПФУ у Київській області, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не подано. Ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача-2 28.07.2025.
Ураховуючи, що неподання відзиву розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розгляд справи здійснив за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі такі.
ОСОБА_1 паспорт громадянина України, ID-картка № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Не є спірним у справі, що позивач з 24.02.2015 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти, відповідно до ст. 52 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перебуває на обліку ГУ ПФУ у Київській області з 01.02.2021.
25 квітня 2025 року позивач звернулася із заявою встановленого зразку через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області та з 25.04.2025 позивачу призначено пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у загальному розмірі 7 328,35 грн. (рішення від 02.05.2025 № 974280158388).
ГУ ПФУ у Київській області розглянуто звернення ОСОБА_1 , які надійшли через вебпортал Пенсійного фонду України, зареєстровані 12.06.2025 за вх.вх. № 18096/M-1000-25, № 18098/M-1000-25 та повідомлено, що переведення на пенсію за віком з 25.04.2025 не є первинним призначенням пенсії, а є переведенням на інший вид пенсії. Таким чином заробітна плата визначена за період з 01.07.2000 по 28.02.2015. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, застосована у розмірі 8 913,83 грн. Розмір пенсії з 25.04.2025 до виплати складає 7 328,35 грн.
Підстави для проведення перерахунку пенсії за віком, призначеної із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки, відсутні.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ було передбачено, що за цим законом призначаються трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. (ст. 51 Закону).
Згідно п. "е" ч.1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( в редакції станом на час призначення пенсії позивачці) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55 Закону "Про пенсійне забезпечення").
Стаття 64 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (вище і далі - Закон № 1058-IV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частин 1-2 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
Матеріали справи свідчать, що позивачу з 2015 року була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 25.04.2025.
Статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
А відтак доводи відповідача-1 про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що у позивача наявне право на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
А отже належить визнати протиправними дії відповідача-1 щодо відмови у розрахунку та виплаті пенсії позивачу з дати звернення - 25.04.2025 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, тобто за три роки, що передують року звернення за 2022 - 2024 роки.
Суд звертає увагу, що відповідно ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, тобто, у даному випадку з 25.04.2025.
Належним способом захисту є зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивачу за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15 057,09 грн з дати звернення за перерахунком, а саме з 21.02.2025.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області провести виплату перерахованої позивачу пенсії, то у задоволенні такої належить відмовити, у зв?язку із передчасністю. Станом на момент розгляду справи права позивача у цій частині не порушено й у суду відсутні наразі підстави вважати, що ГУ ПФУ у Київській області не здійснить виплату позивачу, перерахованої на виконання рішення суду пенсії.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаним позовом сплатила судовий збір у загальному розмірі 1211,00 грн.
Позивачу відшкодовуються витрати зі сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 (ч. 8 ст. 139 КАС України).
Керуючись ст. ст. 2, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл. м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15 057,09 грн з 25.04.2025.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 18.08.2025.
Суддя І.В. Буряк