Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 серпня 2025 року Справа№640/5240/19
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Проте, рішенням відповідача їй було відмовлено у призначенні допомоги через те, що позивачка звернулась із заявою після спливу одного року з дня народження дитини. Позивачка зазначає, що оскільки, свідоцтво про народження дитини було отримано значно пізніше, вона не мала змоги звернутися раніше до відповідача з відповідною заявою про призначення допомоги при народженні дитини так як не мала належного документу, а саме свідоцтва про народження доньки. Вказане свідоцтво було отримано лише 04 грудня 2018 року, а тому, на думку позивачки, відповідач був зобов'язаний призначити таку допомогу.
З огляду на вказане, позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 1921 від 24 жовтня 2018 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 ;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що до Управління позивачка звернулась з заявою від 20.09.2018 № 1921 для призначення допомоги при народженні дитини на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно поданих документів та пояснювальної записки позивачка розлучена (рішення Голосіївського районного суду від 08.09.2016). Свідоцтво про народження дитини отримала 12.07.2018 року. Зі слів заявниці без присутності колишнього чоловіка відділ РАЦС відмовив їй у видачі свідоцтва про народження дитини. З огляду на те, що позивачка звернулась за призначенням допомоги при народженні дитини після спливу дванадцяти місяців, законних підстав для призначення допомоги у управління немає. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 року відкрито провадження у справі № 640/5240/19.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/5240/19.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.
Головуючий суддя Христофоров А.Б. з 02 червня 2025 року по 06 червня 2025 року перебував на лікарняному.
Ухвалою від 09 червня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №640/5240/19. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Головуючий суддя Христофоров А.Б. у період з 21.07.2025 року по 08.08.2025 року перебував у щорічній відпустці.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта № НОМЕР_1 та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
Суд зазначає, що відповідачем у цій справі є Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Разом з тим, 12.01.2021 назва відповідача була-Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації. У період з 12.01.2021 по 10.01.2025 - Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації. З 10.01.2025 - Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
01 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом від 01 вересня 2006 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.09.2016 по справі 752/4688/16-ц шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька - ОСОБА_2 .
12 липня 2018 року видано свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2018 по справі 752/18568/18-ц, зокрема, виключено відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини, з актового запису № 34 від 12 липня 2018 року, зробленого Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_2 . Змінено в актовому записі про народження дитини ОСОБА_2 по батькові з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".
04 грудня 2018 року видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 .
20 вересня 2018 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
Проте, рішенням Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 1921 від 24 жовтня 2018 року відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 . Вказане рішення обґрунтовано тим, що заявниця звернулась до управління після спливу 12 місяців з дня народження дитини.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III “Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими законами України.
Так, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
За правилами статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначені види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Згідно із частиною сьомою статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
На виконання статті 1 Закону № 2811-XII Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2001 №1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердив Порядок № 1751, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених вказаним вище Законом.
Пунктом 12 Порядку № 1751 також встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви (пункт 44 Порядку № 1751).
З наведеного слідує, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивачка дійсно пропустила строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.
Однак, суд враховує те, що позивачка з об'єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з повним пакетом документів з наданням копії свідоцтва про народження дитини, оскільки свідоцтво про народження дитини позивачка отримала тільки 12 липня 2018 року, тобто вже після спливу дванадцятимісячного строку після народження дитини.
До того ж, суд зазначає, що позивачкою заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а (К/9901/12622/18), від 12.03.2019 у справі № 760/183158/16-а, від 16.07.2020 у справі № 265/4175/16-а.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення № 1921 від 24 жовтня 2018 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , а тому суд вважає за необхідне скасувати його.
Крім того, з метою повного та всебічного захисту прав позивачки та її дитини, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.
Отже позов ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 768,40 грн, адже позивачкою заявлені дві позовні вимоги, що пов'язані між собою.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03040, м. Київ, вул. Здановської Юлії, буд. 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 37414016) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 1921 від 24 жовтня 2018 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 15 серпня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Христофоров