Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2025 року Справа №200/6590/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №200/6590/25
ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2024 №914270184883 (92111/01-16) про часткову відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області переглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із врахуванням довідок, що підтверджують пільговий характер роботи № 09-23/404, виданої 22.02.2024 Відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» та довідки №09-23/1292, виданої 13.06.2024 Відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» та зарахуванням періодів роботи на підрозділі «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля»: до пільгового стажу в підземних умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» період з 23.04.2016 по 13.06.2024, а також до страхового стажу період з 01.06.2019 по 13.06.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №200/6590/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.06.2024 №914270184883 (92111/01-16) про часткову відмову в перерахунку пенсії позивачу.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області переглянути заяву позивача від 19.06.2024 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із врахуванням довідок, що підтверджують пільговий характер роботи № 09-23/404, виданої 22.02.2024 Відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» та довідки №09-23/1292 виданої 13.06.2024, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду у справі № №200/6590/24 набрало законної сили 20.02.2025.
Ухвалою від 01.07.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, вчинених на виконання рішення суду задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління в Дніпропетровській області від 19.03.2025 № 914270184883 (41234/01-16) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №200/6590/24 та дії спрямовані на виконання рішення суду у справі №200/6590/24 у частині неврахування довідки, що підтверджує пільговий характер роботи від 13.06.2024 №09-23/1292, а саме з 01.01.2021 по 13.06.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону через не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №200/6590/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» із врахуванням довідок, що підтверджують пільговий характер роботи № 09-23/404, виданої 22.02.2024 Відокремленим підрозділом “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» та довідки №09-23/1292 виданої 13.06.2024, виданої Відокремленим підрозділом “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля».
08.07.2025 через підсистему “Електронний суд» позивачем подано клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі у справі № 200/6590/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №200/6590/24, якою вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №200/6590/24.
Вивчивши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються її розгляду, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 3,4 ст.252 КАС України).
Враховуючи, що справа №200/6590/24 розглянута у порядку письмового провадження, заяву про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.
Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням. Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Заявник просить прийняти додаткове рішення щодо розподілу судових витрат понесених у зв'язку з розглядом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень
За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір». Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Статтею 4 Закону № 3674-VI установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Однак, приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Таким чином, передбачена ст. 383 КАС України заява хоч і віднесена до числа об'єктів справляння судового збору, однак відсутність у Законі відповідної ставки виключає можливість вимагати його сплати від позивача, що дозволяє зробити висновок про те, що за подання такої заяви судовий збір не підлягає сплаті.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.04.2025 у справі № 620/17733/23 та у постанові від 26.05.2025 у справі № 160/13650/24.
Зазначені висновки суду також узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 КАС України та статті 4 Закону № 3674-VI, висловлену у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 2а/0470/2563/12, від 22.01.2020, від 11.08.2021 у справі №560/4364/19, від 05.05.2022 у справі № 520/9769/19.
Особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов'язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини першої статті 129-1 Основного Закону України звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення, яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов'язок сплати такого збору.
Одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов'язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При зверненні до суду із заявою поданою в порядку ст. 383 КАС України, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № M6A2-K3KY-4TKE від 25.05.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Цим наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, з урахуванням зазначених змін (далі - Порядок № 787), органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.
Таке подання формується відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених пунктом 5 Порядку № 787.
Суд звертає увагу позивача, що така сума судового збору сплачена помилково і не підлягає стягненню з відповідача, а повинна бути повернена з Державного бюджету України на користь позивача.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 248,252,256,КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/6590/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя І.В. Буряк