Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 серпня 2025 року Справа№200/7574/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 та до Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - 1-й відповідач), до Військової частини НОМЕР_2 (далі - 2-й відповідач) та до Військової частини НОМЕР_3 (далі - 3-й відповідач), у якій просив:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період з 25.02.2022 року по 03.06.2022 року - протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 25.02.2022 року по 03.06.2022 року;
- визнати дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період з 04.06.2022 року по 11.02.2023 року - протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 04.06.2022 року по 11.02.2023 року;
- визнати дії Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року - протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року визнано неповажними наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, позов у частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення (із врахуванням його складових) за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 20.05.2023 року, повернуто позивачу без розгляду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у даній справі позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 та до Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано дії Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період проходження військової служби з 25.02.2022 року по 03.06.2022 року - протиправними.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для його посади, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 25.02.2022 року по 03.06.2022 року.
Визнано дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період проходження військової служби з 04.06.2022 року по 18.07.2022 року - протиправними.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для його посади, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 04.06.2022 року по 18.07.2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року вказане рішення суду було залишено без змін.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року (щодо повернення позову без розгляду в частині позовних вимог), а справу № 200/7574/24 повернуто до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
З 18.04.2025 року по 14.07.2025 року суддя Бабіч С.І. перебував на лікарняному та у щорічній відпустці.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/7574/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 та до Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії та продовжено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у частині позовних вимог про:
- визнання дій Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період з 19.07.2022 року по 11.02.2023 року - протиправними;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 19.07.2022 року по 11.02.2023 року;
- визнання дій Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року - протиправними;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року.
Отже, розгляд цієї справи та прийняття рішення здійснюються судом у межах позовних вимог, розгляд яких було продовжено згідно з ухвалою суду від 15.08.2025 року.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав про те, що під час проходження ним військової служби з 25.02.2022 року по 20.05.2023 року нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювались відповідачами не у повному обсязі.
Зокрема, позивач вказував на те, що у даний період проходження військової служби з 25.02.2022 року по 20.05.2023 року виплата йому грошового забезпечення здійснювалась без урахування розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, в якому відбувалося відповідне нарахування грошового забезпечення.
На думку позивача, такі дії відповідачів у справі є протиправними.
2-й і 3-й відповідачі позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили суд повністю відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позов 2-й відповідач вказував на те, що з 24.02.2018 року (після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, якою, зокрема, внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 шляхом його викладення у новій редакції) було змінено розрахункову величину, виходячи з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та, замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), було передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, як зазначалося 2-м відповідачем, зміст приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 врешті не був приведений у відповідність до пункту 4 цієї постанови Уряду, однак саме цими додатками передбачалася розрахункова величина, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 29.01.2020 року (після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 була відновлена у первинній редакції.
На думку 2-го відповідача, оскільки зміни, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 року діє редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, що діяла до зазначених змін, відповідно до якої передбачено, що для визначення посадового окладу і окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, який встановлений законом на 01.01.2018 року.
З огляду на таке, 2-й відповідач вважав, що відсутні підстави для спонукання вчинити перерахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
Серед іншого, 2-й відповідач також вказував на те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Доводи 3-го відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, стосувалися невключення додаткової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та індексації до складу грошового забезпечення, з якого позивачу була обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік (що не має відношення до предмета позову в адміністративній справі, яка наразі розглядається судом).
Від 1-го відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Разом із тим, суд зазначає, що позовні вимоги, які наразі розглядаються судом (у межах прийнятих ухвалою від 15.08.2025 року), стосуються виключно 2-го та 3-го відповідачів та не мають жодного відношення до 1-го відповідача.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у даній справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Як видно зі змісту посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 23.11.2023 року, позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У періоди з 25.02.2022 року по 03.06.2022 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року № 29 та від 03.06.2022 року № 161), з 04.06.2022 року по 11.02.2023 року - у Військовій частині НОМЕР_2 (накази командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2022 року № 16 та від 11.02.2023 року № 42), та у подальшому - по 25.06.2023 року - у Військовій частині НОМЕР_3 (виключений зі списків особового складу і усіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби - наказ командира Військової частини НОМЕР_3 від 25.06.2023 року № 182).
Як зазначалося позивачем у позовній заяві, у вказані періоди проходження військової служби нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювались відповідачами у заниженому розмірі - під час нарахування грошового забезпечення позивача відповідачі виходили із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено законом на 1 січня календарного року, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова КМУ № 704).
Дані обставини 2-м і 3-м відповідачами у відзивах на позов не заперечуються.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються пільги, гарантії та компенсації, передбачені законом.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) установлено, що індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Частина 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у даних примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, у залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
Суд зауважує, що дані примітки до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не містять жодних норм права.
Так, відповідно до примітки 1 додатку 1 до Постанови КМУ № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103 (далі - Постанова КМУ № 103) внесено зміни до Постанови КМУ № 704, внаслідок яких пункт 4 вказаної Постанови КМУ № 704 був викладений у новій редакції.
Зокрема, положеннями пункту 4 Постанови КМУ № 704, з урахуванням внесених змін, було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність із пунктом 4 цієї ж постанови.
Отже, з 24.02.2018 року (дата набрання чинності Постановою КМУ № 103), відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним і скасовано пункт 6 Постанови КМУ № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704.
Із набранням законної сили рішенням суду у справі № 826/6453/18 було відновлено дію пункту 4 Постанови КМУ № 704 в редакції до внесених Постановою КМУ № 103 змін.
Таким чином, з огляду на викладене, з 29.01.2020 року (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/6453/18) виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, який встановлений законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас, порядок дій, який повинні вчинити відповідачі у зв'язку з втратою чинності пунктом 6 Постанови КМУ № 103, фактично не змінився.
При цьому суд зауважує, що після втрати чинності пунктом 6 Постанови КМУ № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, автоматично були усунені усі розбіжності між примітками у додатках 1 і 14 до Постанови КМУ № 704 (незважаючи на те, що вони не містять жодних норм права) та редакцією пункту 4 Постанови КМУ № 704.
Відповідно до правової позиції, яка зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі № 520/2098/19, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у разі, коли вони є чинними.
Аналогічні за змістом правові позиції були наведені у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19, тощо.
Слід зазначити, що згідно з Постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тоді як розмір мінімальної заробітної плати (її частини) не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований у Постанові КМУ № 704 з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Вказане вище стосується і обмежень щодо застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих, у тому числі, відповідно до Постанови КМУ № 704, які установлені пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII.
Правову позицію аналогічного змісту було наведено Верховним Судом у постанові від 27.03.2023 року у справі № 280/11480/21.
Отже, як вже було вказано, відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою КМУ № 103, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Спірними періодами у даній справі є періоди з 19.07.2022 року по 11.02.2023 року та з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 року № 1928-IX визначено, що станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року № 2710-IX передбачено, що станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
Водночас, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року № 2246-VIII визначено, що станом на 01.01.2018 року (дата, виходячи з якої відповідачами було здійснено обчислення та виплату грошового забезпечення позивача за спірні періоди) прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн, що менше за прожитковий мінімум на одну працездатну особу в 2022-2023 роках.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що:
- у період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік";
- у період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Враховуючи наведене, позовні вимоги у цій частині відносно 2-го та 3-го відповідачів є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо 1-го відповідача, як вже було вказано, під час ухвалення даного рішення судом не розглядаються.
Отже, даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає про таке.
2-й відповідач у відзиві на позов зазначав про те, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.11.2024 року визнано неповажними наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом в частині вимог, які стосуються нарахування і виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 20.05.2023 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, а позов у частині зазначених позовних вимог повернуто позивачу без розгляду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року (щодо повернення позову без розгляду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року), а справу № 200/7574/24 повернуто до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У вказаній постанові від 28.05.2025 року Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом як такого, що був пропущений з поважних причин.
З огляду на викладене, доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом судом до уваги не приймаються.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Керуючись нормами Конституції України та Кодексу законів про працю України, Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та положеннями Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 та до Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 11.02.2023 року - протиправними.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 19.07.2022 року по 11.02.2023 року.
Визнати дії Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, за період проходження військової служби з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року - протиправними.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, за період з 12.02.2023 року по 20.05.2023 року.
Повне судове рішення складене 15 серпня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч