Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2025 року Справа№640/18334/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медійний партнер» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» (далі також ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі також - ГУ ДПС у місті Києві, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач-2), в якому просить:
визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві № 7027746/42076606 від 08.07.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022;
зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем його подання.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття. Крім того позивач наголошує на порушенні порядку прийняття такого рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Вирішено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі - Головне управління ДПС у місті Києві та Державна податкова служба України заперечували проти позову. У поданих до суду відзивах зазначено, що до повідомлень та письмових пояснень позивачем не надано первинних документів щодо підтвердження реальності господарських операцій. Зазначені обставини унеможливили підтвердження реальності проведених господарських операцій між позивачем та контрагентом-покупцем відповідно до податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Разом з тим, надання позивачем до повідомлення первинних документів не підтверджує і не розкриває внутрішню сторону господарської операції, яка відбулась між позивачем та його контрагентом. Таким чином, оскільки позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а відомості, які містяться у наданих документах, суперечать, відмова в реєстрації податкової накладної відбулась по фактичним даним, то рішення регіональної комісії прийняті у відповідності до порядку, встановленого законом. Враховуючи наведене, підстави для задоволення позову відсутні.
У відповіді на відзив представник позивача доводи відповідача 1 вважає хибними, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.06.2025 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням по справі на 14 год. 00 хв. 18.06.2025.
В судовому засіданні 18.06.2025 судом, керуючись ст. 223 КАС України, була оголошена перерва до 22.07.2025 на 10:30 год. для надання додаткових пояснень, про що повідомлені особи, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні 22.07.2025 представники сторін надали свої усні пояснення та не заперечували проти закриття підготовчого засідання та продовження розгляд справи по суті в порядку письмового провадження. Крім того, від представників сторін були наданні заяви про розгляд справи без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 22.07.2025 закрито підготовче провадження у справі. Вирішено розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між TOB «Медійний партнер» (код ЄДРПОУ - 42076606) (за Договором - Виконавець) та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» (код ЄДРПОУ - 41542030) (за договором - Замовник) укладено Договір № ЮММ 1604 від 24.04.2018 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець за завданням Замовника надає послуги з проведення Рекламних кампаній Клієнтів Замовника, пов'язаних з розміщенням/експонуванням Рекламних матеріалів Продукції Клієнтів Замовника на Носіях реклами, на умовах і в порядку передбачених у цьому Договорі і Додатках до нього (п. 1.1. Договору). Порядок надання послуг/виконання робіт визначається розділом 3 Договору. Згідно п. 3.2. Договору, «Після узгодження Сторонами умов надання послуг/виконання робіт Сторони підписують Додатки, у яких визначають умови проведення Рекламних кампаній, конкретні вид послуг/робіт, строки їх надання/виконання, суму і строки оплати вартості послуг/робіт Виконавця, тощо. Додатки є невід'ємними частинами цього Договору » Згідно п. 3.2. Договору «Після надання послуг за кожним Додатком Виконавець надає Замовнику Акт наданих послуг/виконаних робіт.»
Між ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕЙН МЕДІА» були укладені додатки до Договору про надання послуг з проведення Рекламних кампаній у період лютий 2022 року, надані відповідні послуги, підписані Акти наданих послуг/виконаних робіт до цих додатків, і відповідно складені і зареєстровані ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» Податкові накладні в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно акту наданих послуг/виконаних робіт щодо Надання послуг на суму, вказану в Податковій накладні №25 від 28.02.2022, а саме на суму 188 756,99 грн., в тому числі ПДВ 31459,50 грн., між ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» укладено та підписано не було.
Позивач стверджує, що податкова накладна №25 від 28.02.2022 була зареєстрована 15.06.2022 помилково. Виявивши помилку, ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» подало 24.06.2022 на реєстрацію Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до помилково складеної і зареєстрованої Податкової накладної №25 від 28.02.2022.
24.06.2022 ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» при реєстрації розрахунку коригування №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022, отримано квитанцію, у якій зазначалось: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 28.02.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 73.11 зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=5.8118%, "Р"=1334981.59
01.07.2022 позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з проханням зареєструвати Розрахунок коригування №1 від 28.02.2022 до Податкової накладної № 25 від 28.02.2022, додавши до нього лист з поясненнями щодо причин складання вказаного Розрахунку коригування №1 від 28.02.2022, в якому зазначалось, що Податкова накладна № 25 від 28.02.2022 була зареєстрована помилково, господарська операція і відповідно первинні документи по господарській операції до цієї Податкової накладної відсутні, а також додавши копію Податкової накладної № 25 від 28.02.2022 і копію Розрахунку коригування № 1 від 28.02.2022, оскільки інших документів щодо господарської операції, якої не існувало, не було підписано.
08.07.2022 позивачем отримано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7027746/42076606 від 08.07.2022 комісії ТУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 28.02.2022 до Податкової накладної № 25 від 28.02.2022. Підставою для відмови в реєстрації Розрахунку коригування № 1 від 28.02.2022 до Податкової накладної № 25 від 28.02.2022 стало «ненадання платником податків первинних документів», а саме: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів) робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
У наданих поясненнях позивач вказував, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 28.02.2022 якраз і був складений і подавався на реєстрацію у зв'язку з тим, що факту господарської операції не було, і відповідно не існує первинних документів щодо такої господарської операції, а до Повідомлення із наданими Поясненнями від 28.06.2022 надавались копії всіх документів, які могли бути у наявності, а саме копія Податкової накладної № 25 від 28.02.2022 і копія Розрахунку коригування № 1 від 28.02.2022.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач 15.07.2022 звернувся органів Державної податкової служби України зі скаргою на Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7027746/42076606 від 08.07.2022, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У задоволенні скарги було відмовлено.
Позивач не погоджується з рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішенням № 7027746/42076606 від 08.07.2022 вважає його протиправним.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Аналізуючи оскаржуване рішення суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції Постанови КМУ від 26.04.2017 №341) (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У п.13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).
Положеннями п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку № 1165).
Згідно п. 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, суд звертає увагу контролюючих органів, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Тобто, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Надіслані позивачу квитанції містять пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, під час зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідач-1 безпідставно застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних/розрахунках коригування, що не відповідає приписам п. п. 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1245/34216 від 13.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 - 4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
У п.5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У п. 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У п.13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що контролюючими органами не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.
Також, при прийнятті рішення у даній справі, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, в якій зазначено: «Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
У цій справі судами констатовано невідповідність рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції. Поряд з цим судами все одно здійснено дослідження тих первинних документів та аргументів податкового органу, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з'ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування».
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, як наголошує позивач у свої поясненнях, які подавались Відповідачу 1 щодо підстав складання та реєстрації розрахунку коригування №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022 зазначило, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022 був складений і поданий на реєстрацію позивачем саме тому, що податкова накладна №25 від 28.02.2022 була виписана помилково.
Позивач стверджував, що жодних господарських операцій між ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» на суму 188 756,99 грн, в тому числі ПДВ 31 459,50 грн, на яку була помилково виписана Податкова накладна №25 від 28.02.2022 не здійснювалось, і відповідно жодних первинних документів щодо постачання/придбання послуг на суму 188 756,99 грн, в тому числі ПДВ 31 459,50 грн, між ТОВ «МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР» і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» підписано не було. У зв'язку з відсутністю господарської операції між Позивачем і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» на суму 188 756,99 грн, в тому числі ПДВ 31 459,50 грн Позивач склав і подав на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022, оскільки чинним законодавством України інші можливості виправити помилку у вигляді безпідставного складання і реєстрації податкової накладної ніж складання і реєстрація розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до такої податкової накладної не передбачено.
Позивач зазначив що після виявлення помилки саме з метою її усунення був складений і поданий на реєстрацію Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до Податкової накладної №25 від 28.02.2022.
Проте дані аргументи позивачем не було прийнято відповідачем 1, на противагу вказує у відзиві на позовну заяву, що контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому ГУ ДПС у м. Києві було прийнято відповідне рішення.
Дане твердження вказує на те, що Відповідачем 1 не проаналізовано підстави для складання та реєстрації позивачем розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022, наведенні у поясненнях позивача, оскільки вона була складена і подана на реєстрацію саме у зв'язку з відсутністю господарської операції і відповідно її документального підтвердження, а прийняте Відповідачем 1 рішення про відмову в реєстрації Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022 прийняте всупереч наведеним самим Відповідачем 1 висновкам щодо відсутності господарської операції.
Отже, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до змісту ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунках коригування виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання саме ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абз.10 п.12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати вказану вище податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН датою їх фактичного подання.
Відповідно до ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 249, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Медійний партнер» (код ЄДРПОУ 42076606, 01033, м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, буд. 50) до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві №7027746/42076606 від 08.07.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022.
Зобов'язати Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.02.2022 до податкової накладної №25 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем його подання.
Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медійний партнер» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у місті Києві.
Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова