18 серпня 2025 рокуСправа №178зп-25/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
18.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення адміністративного позову слід повернути заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Статтею 152 КАС України, визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір», визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Положеннями ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн.
З урахуванням наведеного, за подачу до адміністративного суду заяви (клопотання) про забезпечення позову в електронній формі (за допомогою системи “Електронний суд») сплачується судовий збір у розмірі 726,72 грн (3028*0,3*0,8=726,72).
Судом з матеріалів справи встановлено, що до заяви про забезпечення позову позивачем, зокрема, долучено копію квитанції ID: № 9010-5670-9912-8715 від 15.08.2025 року.
Як вбачається з копії квитанції ID: № 9010-5670-9912-8715 від 15.08.2025 року, позивачем вказано у платіжному документі призначення платежу, а саме: “101 3095106911; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд».
При цьому, матеріали справи не містять квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наданий платіжний документ не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у даній справі №160/178зп-25/160.
Отже, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення адміністративного позову на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а відтак не дотримано положень ст. 152 КАС України.
Згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 152, 154, 243, 248 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник