07 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4371/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Новак Л.О.
представника позивача - Тратніков Я.В.
представника відповідача - Годунко М.Ф.
розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропанхім Трейд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропанхім Трейд» (далі також -ТОВ «Агропанхім Трейд», позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25.02.2025 №0070580701, №0070570701, №0070600701.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Агропанхім Трейд». За результатами перевірки складено акт від 23.01.2025 №2224/07-01/43770922, на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач вважає, що відповідач протиправно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення з врахуванням лише безпідставних висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зазначених в акті перевірки. Зокрема, позивач вказує, що в ході перевірки податковий орган направляв на адреси контрагентів ТОВ «Агропанхім Трейд» запити на проведення зустрічної звірки, проте не дочекавшись відповідей на такі запити відповідач уже склав акт перевірки від 23.01.2025. На переконання позивача, вказані дії контролюючого органу свідчать про формальність проведення перевірки, відсутність бажання встановлення реальних обставин господарських операцій контрагентів.
Стверджує, що господарські відносини позивача з ТОВ «Агропанхім Трейд» та ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс», які були предметом перевірки, є реальними, підтверджені документально, у сторін наявна спеціальна податкова правосуб'єктність, розумні економічні причини для здійснення операцій й подальшого використання придбаного товару у межах власної господарської діяльності. Транспортування товарів в господарських операціях ТОВ «Агропанхім Трейд» та його контрагентів підтверджується товарно-транспортними накладними, що надавалися відповідачу та описані ним в акті податкової перевірки.
Щодо твердження відповідача про відсутність фактів фіксації камерами відеонагляду патрульної поліції руху транспортних засобів, що вказані у ТТН та якими здійснювалося перевезення товарів, посилається на відповідь УПП у Волинській області ДПП від 22.01.2025 за №784/41/17/3/02-2025 у якій зазначено, що вказаний департамент не володіє інформацією щодо адрес розташування камер відеонагляду в м. Луцьку (оскільки не є їх розпорядником). Звертає увагу суду, що до вказаної відповіді приєднано витяги з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яким повністю підтверджено фіксацію та переміщення транспортних засобів з відповідними державними номерами, що належать ТОВ «Панхім-Інвест» (перевізнику, який залучений позивачем для транспортування товару).
Як наслідок, позивач вважає висновок контролюючого органу про безоплатне отримання ТМЦ безпідставними.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У відзиві від 13.05.2025 на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог ТОВ «Агропанхім Трейд» не визнала, просила суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування такої позиції зазначила, що в ході проведення податкової перевірки позивача встановлено декларування останнім придбання мінеральних добрив в асортименті у наступних постачальників: ТОВ «Українська агропромислова група» (код ЄДРПОУ 35429229), ПП «Промнафтохімкомплект» (код ЄДРПОУ 31141709), ТОВ «ТД «Укрмінхім» (код ЄДРПОУ 14013532), ТОВ «Річфілд Хімпостач» (код ЄДРПОУ 42324930), ТОВ «Агропартнер» (код ЄДРПОУ 31818929), ТОВ «Агрохімресурс» (код ЄДРПОУ 32399340). Транспортування вказаних товарів здійснено згідно із товаро-транспортних накладних, наданих позивачем під час перевірки.
Вказує, що адреси, які зазначені в товаро-транспортних накладних по вищеописаних операціях та контрагентах не відповідають адресам постачальників (згідно поданих до органів ДПС повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через якi провадиться діяльність (форма № 20-ОПП).
Окрім того зазначає, що в ході проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області направлено запит (вих. №387/5/03-20-07-01-05 від 14.01.2025) на Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області щодо фіксації транспортних засобів, які значились в ТТН в графі «автомобіль» та в графі «причіп/ напівпричіп». Згідно отриманої відповіді (вх. №1380/5 від 22.01.2025), встановлено, що транспортні засоби (автомобілі та причіпи/напівпричіпи) за реєстраційними номерами, зазначеними в реєстрі ТТН вище, не фіксувались камерами відеонагляду м. Луцьк у період відвантаження ТМЦ.
Також після завершення податкової перевірки отримано відповідь від Управління патрульної поліції у Рівненській області за вхідним №5294/5 від 11.03.2025, що у період часу з 26.08.2020 по 30.09.2024 фактів транспортування товарно-матеріальних цінностей зазначеними у листі транспортними засобами виявлено не було, у зв'язку з чим надати необхідну інформацію неможливо.
Зазначає, що згідно витягу із бази даних НАІС УМВС України, щодо державної реєстрації транспортних засобів (з історією змін), транспортний засіб з реєстраційним номером AC1198AB є мотоциклом.
Враховуючи вищезазначене, представник відповідача стверджує, що не можливо підтвердити придбання ТМЦ на адресу ТОВ «Агропанхім Трейд» у контагентів-постачальників ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «ТД «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» та придбання транспортних послуг від ТОВ «Панхім-Інвест» в період не підтвердження фіксації камерами відеонагляду м. Луцьк та придбання транспортних послуг від ТОВ «Панхім-Інвест».
Просить у задоволенні позову відмовити повністю (т.2, а.с.67-76).
12.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення ТОВ «Агропанхім Трейд» (т.2., а.с.108-110) у яких представник позивача наголошує, що ні в процесі перевірки, ні в процесі розгляду справи у суді відповідачем не долучено результатів звірок із постачальниками товару, які б могли підтвердити висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вказує, що основним видом діяльності ТОВ «Агропанхім Трейд» є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 76.75), що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОПГФ 281165840751 від 28.08.2020. Усі отримані від своїх контрагентів хімічні продукти (добрива) були фактично використані позивачем у своїй основній господарській діяльності та перепродані подальшим своїм покупцям за вищими цінами. Ці обставини не спростовані податковим органом у процесі здійснення документальної перевірки.
Посилаючись на практику Верховного суду, зазначає, що недоліки в оформленні ТТН не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товару, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків. Стверджує, що ТТН є доказом факту перевезення товару, а тому є обов'язковими виключно при оподаткуванні операцій за договорами перевезення. Натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Повторно акцентує увагу суду, що позивачем надані усі ТТН, договори, первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, платіжні інструкції, а також інші докази, які підтверджують реальність господарських операцій (дійсний рух активів) між ТОВ «Агропанхім Трейд» та постачальниками товару (т.2, а.с.108-111).
Окрім того, в спростування відомостей про відсутність руху транспортних засобів у 2023 році, представник позивача надав (вибірково) дані GPS-трекеру, який був влаштований у ТЗ з д.н.з. НОМЕР_1 за 10.02.2023, та свідчить про рух вказаного транспортного засобу по маршруту перевезення вантажу на склад позивача.
Ухвалою суду від 12.06.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год 29.07.2025 (т.2, а.с.121).
19.06.2025 від представника ГУ ДПС у Волинській області надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник відповідача вказала, що зустрічна звірка є лише одним із джерел податкової інформації, яка може бути використана податковим органом для формування висновків податкової перевірки. Проведення зустрічної звірки є правом, а не обов'язком контролюючого органу. Оскільки на момент оформлення результатів перевірки та складення відповідного акта відповіді від контрагентів ТОВ «Агропанхім Трейд» не надійшли, а тому контролюючий орган фізично не мав можливості провести зустрічну звірку у строк для проведення планової перевірки, оскільки законодавчий термін проведення такої сплив.
Зазначила, що обставини щодо подальшої реалізації хімічних продуктів не заперечувались ГУ ДПС у Волинській області, однак факт реалізації таких товарів не спростовує висновки акта перевірки. Висновки контролюючого органу базуються на відсутності реальності господарських операцій, відображених в товарно-транспортних накладних, що надавались під час податкової перевірки, а відтак товари, що в подальшому були реалізовані, кваліфіковані контролюючим органом як такі, що були безоплатно отримані. Такий висновок ґрунтується на відсутності документів, що підтверджують факт постачання ТМЦ (т.2, а.с.123-125).
29.07.2025 представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів. Протокольною ухвалою суд ухвалив долучити до матеріалів справи наступні докази: адвокатські запити представника позивача до Департаменту патрульної поліції у Волинській області та ГУ НП у Волинській області за №02/25 від 02.06.2025, №26/25 від 26.06.2025, №15/25 від 15.07.2025; відповідь Департаменту патрульної поліції у Волинській області від 10.06.2025 за вих № 65аз/41/17/3/02-2025 та від 04.07.2025 №81аз/41/17/3/02-2025; відповідь Головного управління Національної поліції у Волинській області від 24.07.2025 №111874-2025 (т.2, а.с.131-141).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ГУ ДПС у Волинській області в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
На підставі наказу від 29.11.2024 №4029-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агропанхім Трейд» (т.2, а.с.90) ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агропанхім Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.08.2020 по 30.09.2024.
За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт №2224/07-01/43770922 від 23.01.2025 (т.1, а.с.18-86) у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення ТОВ «Агропанхім Трейд»:
1) ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.3, п.6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.п.14.1.13 п.14 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1, п.п.139.2.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV, в результаті чого ТОВ «Агропанхім Трейд» завищено задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 3 кв. 2024 року на 820 520 грн та занижено податок на прибуток на загальну суму 1797168 грн., в тому числі за 2022 рік в сумі 1 290 814 грн., за 2023 рік в сумі 474 094 та за 3 кв. 2024 року в сумі 32 260 грн;
2) п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.71, п.п. 14.1.191, п. п. п.п.14.1.231 п. 14.1 ст.14, 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755- VI (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яке підлягає сплати до бюджету в сумі 2 160 958 грн., в т.ч. за лютий 2022 на суму 3690 грн., за березень 2022 в сумі 42 341 грн., за квітень 2022 в сумі 181 381 грн., за серпень 2022 року в сумі 285 840 грн., за вересень 2022 року в сумі 386 821 грн., за жовтень 2022 року в сумі 537 855 грн., за січень 2023 року в сумі 159 610 грн., за лютий 2023 року в сумі 376 790 грн., за квітень 2023 року в сумі 66 984 грн., за травень 2023 року в сумі 119 646 грн;
3) п.п 51.1. ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5 п. 3 (п.п2 п.4 розділ 4 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. N 773) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556. В результаті чого за період що підлягав перевірці підприємством (податковим агентом) подано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (додаток 4-ДФ) за 2,3,4 квартал 2021 року, 1,2,3,4 квартал 2022 року, за 1,2,3,4 квартал 2023 року та за 1,2,3 квартал 2024 року
ТОВ «Агропанхім Трейд» подало заперечення на акт перевірки (т.1, а.с.97-98), за результатом розгляду якого ГУ ДПС у Волинській області листом №3119/6/03-20-07-01-06 від 20.02.2025 повідомило позивача про те, зо термін подання заперечення до Головного управління ДПС у Волинській області сплив 18.02.2025, а п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України не передбачено поновлення строку розгляду заперечення, а отже у ГУ ДПС у Волинській області відсутні підстави для розгляду вищевказаного заперечення у зв'язку з його невчасним поданням (т.1, а.с.92-93).
На підставі висновків акту перевірки від 23.01.2025 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 25.02.2025:
№0070600701 форми «П», яким встановлено завищення ТОВ «Агропанхім Трейд» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 820520 грн (т.1, а.с.88);
№0070580701 форми «Р» на загальну суму 2701197,5 грн, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2160958,00 грн та нараховано штрафні санкції в сумі 540239,50 грн (т.1, а.с.91);
№0070570701 форми «Р» на загальну суму 2246460,00 грн, яким ТОВ «Агропанхім Трейд» збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1797168,00 грн та нараховано штрафні санкції в сумі 449292,00 грн (т.1, а.с.88-89).
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 14 ПК України надано визначення наступних понять:
- господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181);
- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як передбачено п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За статтею 1 цього Закону господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з абзацом 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно зі ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За змістом п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Відтак, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення справи.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Згідно із пунктом 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
З матеріалів справи встановлено, що у період з 27.12.2024 по 16.01.2025 інспекторами ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агропанхім Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.08.2020 по 30.09.2024.
Предметом вказаної перевірки контролюючого органу були, зокрема, господарські операції позивача з придбання мінеральних добрив у ТОВ «Українська агропромислова група» (код ЄДРПОУ 35429229), ПП «Промнафтохімкомплект» (код ЄДРПОУ 31141709), ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім» (код ЄДРПОУ 14013532), ТОВ «Річфілд Хімпостач» (код ЄДРПОУ 42324930), ТОВ «Агропартнер» (код ЄДРПОУ 31818929), ТОВ «Агрохімресурс» (код ЄДРПОУ 32399340) та отримання послуг з перевезення вантажу від ТОВ «Панхім-Інвест».
За наслідками аналізу первинних документів, наданих позивачем та отриманої податкової інформації, контролюючим органом сформовані висновки про декларування ТОВ «Агропанхім Трейд» показників податкової звітності без реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів та послуг у наведених контрагентів.
Як випливає із тексту акту перевірки №2224/07-01/43770922 від 23.01.2025 такі висновки податкового органу обґрунтовано наступним:
адреси, які повністю зазначені в товаро-транспортних накладних по вищеописаних операціях та контрагентах не відповідають адресам постачальників (згідно поданих до органів ДПС повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через якi провадиться діяльність (форма № 20-ОПП);
транспортні засоби (автомобілі та причіпи/напівпричіпи) за реєстраційними номерами, зазначеними в реєстрі ТТН вище, не фіксувались камерами відеонагляду м. Луцьк у період відвантаження ТМЦ;
згідно витягу із бази даних НАІС УМВС України щодо державної реєстрації транспортних засобів (з історією змін), транспортний засіб з реєстраційним номером AC1198AB - є мотоциклом.
Як наслідок, поставивши під сумнів реальність господарських операцій та фактичний рух активів, відображений у первинних документах, складених між ТОВ «Агропанхім Трейд» та ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» та ТОВ «Панхім-Інвест» контролюючий орган прийшов до висновку, що товари та послуги відповідного обсягу та вартості є безоплатно отриманими активами, а платник податків не мав права відображати такі операції, як операції з придбання ТМЦ у складі витрат, а податкові накладні, складені зазначеними контрагентами, не дають права на формування податкового кредиту.
Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, суд враховує наступне.
Контролюючий орган зазначає про те, що адреси, які зазначені в товаро-транспортних накладних по вищеописаних операціях та контрагентах не відповідають адресам постачальників (згідно поданих до органів ДПС повiдомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язанi з оподаткуванням або через якi провадиться дiяльнiсть (форма № 20-ОПП).
Суд зазначає, що відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом.
Так, Верховний Суд в постанові від 17.04.2024 у справі №826/14313/17 дійшов наступного висновку: «Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними».
На переконання суду, сам по собі факт неподання постачальниками позивача повідомлення за формою №20-ОПП може засвідчувати виключно факт невиконання такими контрагентами-постачальниками вимог податкового законодавства в частині подання такого повідомлення і не є беззаперечним доказом відсутності у певного суб'єкта господарювання основних засобів.
Неподання повідомлення за формою № 20-ОПП є підставою для застосування контролюючим органом до платника податків, який допустив порушення, штрафних санкцій відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК України. Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2023 у справі №120/15979/21-а.
Так само, слід зазначити, що фактів, які б свідчили про обізнаність ТОВ «Агропанхім Трейд» щодо можливої неправомірної діяльності контрагентів контролюючим органом не зазначено та не доведено.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування, не довів обґрунтованості власних сумнівів щодо неможливості відвантаження мінеральних добрив від ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» за адресами, вказаними у товарно-транспортних накладних.
Ключовим аргументом контролюючого органу у даній справі є те, що в ході проведення перевірки було встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами з огляду на те, що транспортні засоби (автомобілі та причіпи/напівпричіпи) за реєстраційними номерами, зазначеними в товарно-транспортних накладних, не фіксувались камерами відеонагляду м. Луцьк у період відвантаження товару.
В обгрунтування вказаного відповідач посилається на факт надсилання до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області запиту щодо надання інформації про фіксацію руху транспортних засобів, які значились в ТТН в графі «автомобіль» та в графі «причіп/напівпричіп», та отримання відповіді про те, транспортні засоби (автомобілі та причіпи/напівпричіпи) за реєстраційними номерами, зазначеними в ТТН, не фіксувались камерами відеонагляду м. Луцьк у 2022-2023 роках.
Також у відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області зазначила про надходження після завершення податкової перевірки відповіді від Управління патрульної поліції у Рівненській області за вхідним №5294/5 від 11.03.2025, що у період часу з 26.08.2020 по 30.09.2024 фактів транспортування товарно-матеріальних цінностей зазначеними у листі транспортними засобами виявлено не було.
Судом встановлено, що протягом періоду, який був предметом документальної планової виїзної перевірки, основним видом діяльності ТОВ «Агропанхім Трейд» є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 76.75).
У рамках здійснення такої господарської діяльності ТОВ «Агропанхім Трейд» уклало договори поставки мінеральних добрив з контрагентами ТОВ «Агропанхім Трейд» та ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» та договір з ТОВ «Панхім-Інвест» та перевезення вантажів.
Зокрема, 27.01.2022 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Українська Агропромислова Група» (постачальник) укладено договір поставки товару №362, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, визначений специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.100).
Згідно із п.1.2 договору, найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Специфікаціями №12, 14, 15, 17 до договору поставки товару №362 від 27.01.2022 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів.
На виконання умов вказаного договору та специфікацій до нього ТОВ «Українська Агропромислова Група» поставило позивачу аміачну селітру. Поставка кожної партії товару оформлена видатковими накладними №3870 від 09.09.2022, №3899 від 09.09.2022, №4100 від 03.10.2022, №4316 від 06.10.2022, №4171 від 07.10.2022, №4177 від 10.10.2022, №4256 від 17.10.2022, №4257 від 17.10.2022.
Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська Агропромислова Група», що підтверджується копією виписок із банківського рахунку позивача (т.1, а.с.113-115) та копіями платіжних інструкцій кредитового переказу коштів (т.1, а.с.116-124).
26.01.2022 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та Приватним підприємством «Промнафтохімкомплект» (постачальник) укладено договір поставки №26/01-2022, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти й передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товару, перелік, ціна і кількість якого визначаються специфікаціями, які з моменту підписання сторонами й проставляння печаток сторін, є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с.125-126).
Специфікаціями №2, №01/05 до вказаного договору поставки товару сторонами узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів.
На виконання укладеного договору ПП «Промнафтохімкомплект» здійснило у вересні-жовтні 2022, травні 2023 здійснено поставку в користь позивача селітри аміачної. Поставка товару оформлена видатковими накладними №2553 від 04.10.2022 на суму 781 004, 40 грн, в т.ч. ПДВ; №1247 від 14.09.2022 на суму 781 004, 40 грн, в т.ч. ПДВ; №2177 від 02.05.2023 на суму 400 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №1161 від 01.05.2023 на суму 400 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.
ТОВ «Агропанхім Трейд» здійснено оплату вказаного товару на рахунок ПП «Промнафтохімкомплект», що не заперечується контролюючим органом та підтверджено копією виписок із банківського рахунку позивача (т.1, а.с.133-134) та копіями платіжних інструкцій кредитового переказу коштів (т.1, а.с.135-136).
18.08.2022 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім» (постачальник) укладено договір поставки №2-692, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, перелік, ціна і кількість якого визначаються специфікаціями, які з моменту підписання сторонами й проставляння печаток сторін, є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с.137-138).
Специфікацією №2692/6318 від 22.08.2022 до вказаного договору сторонами погоджено поставку добрива азотно-фосфатно-калійного у кількості 86,4 тонн на загальну суму 3 395 520, 00 грн, в т.ч. ПДВ.
Поставка даного товару в користь позивача оформлена видатковими накладними №685 від 26.08.2022 на суму 848 880, 00 грн, в т.ч. ПДВ та №705 від 29.08.2022 на суму 848 880, 00 грн. в т.ч. ПДВ (т.1, а.с.140-141).
Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім» згідно із платіжними інструкціями від 25.08.2022 та 26.08.2022 (т.1, а.с.144-145).
05.04.2022 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Річфілд Хімпостач» (постачальник) укладено генеральну угоду - договір поставки мінеральних добрив та інших засобів №1119, відповідно до умов якого постачальник за замовленням покупця зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар, згідно з умовами цього договору та укладених специфікацій. (т.1, а.с.146-148).
Відповідно до п. 1.3. договору, найменування, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки й оплати товару тощо визначені сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину.
Відповідно до специфікації №1 від 05.04.2022 до договору №1119, постачальником та покупцем погоджено поставку амонію нітрату (селітри аміачної) у кількості 120 тонн на загальну суму 3 204 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (т1, а.с.149).
Поставка 20 тонн амонію нітрату (селітри аміачної) марки Б у кількості 20 тонн в користь ТОВ «Агропанхім Трейд» згідно договору №1119 підтверджено копією видаткової накладної №540 від 07.04.2022 (т.1, а.с.150).
Оплата вказаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Річфілд Хімпостач», що підтверджується копією виписки по банківському рахунку позивача та копією платіжної інструкції №439 від 05.04.2022 (т.1, а.с.152).
17.02.2022 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Агропартнер» (продавець) укладено договір №П-163-АПР, відповідно до якого продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива (надалі - товар) на умовах даного договору. Кількість, номенклатура, ціна, строки та інші умови поставки кожної партії товару, що постачається згідно даного договору, визначаються у специфікаціях, що є додатками до даного договору і становлять його невід'ємну частину (т.1, а.с.153-154).
Специфікацією №2 від 16.03.2022 до вказаного договору ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Агропартнер» погоджено поставку калію хлористого гранульованого у кількості 39,6 тонн на загальну суму 803 880, 16 грн, в т.ч. ПДВ.
Поставка калію хлористого гранульованого відповідно до договору №П-163-АПР від 17.02.2002 та специфікації №2 до нього від 16.03.2022 підтверджено видатковою накладною №2100 від 18.03.2022 (т.1, а.с.146).
Оплату товару проведено ТОВ «Агропанхім Трейд» згідно платіжної інструкції №400 від 16.03.2022 (т.1, а.с.158).
31.01.2023 між ТОВ «Агропанхім Трейд» (покупець) та ТОВ «Агрохімресурс» (продавець) укладено договір №П-315-АХ, відповідно до якого продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива. Кількість, номенклатура, ціна, строки та інші умови поставки кожної партії товару, що постачається згідно даного договору, визначаються у специфікаціях, що є додатками до даного договору і становлять його невід'ємну частину (т.1, а.с.159-160).
Специфікаціями №1 від 31.01.2023, №2 від 25.04.2023 до договору №П-315-АХ узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів.
На виконання умов вказаного договору та специфікацій до нього ТОВ «Агрохімресурс» поставило позивачу мінеральні добрива. Поставка кожної партії товару оформлена видатковими накладними, а саме: №185 від 08.02.2023, №186 від 09.02.2023, №187 від 10.02.2023, №188 від 13.02.2023, №504 від 26.04.2023.
Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрохімресурс», що підтверджується копією виписок із банківського рахунку позивача (т.1, а.с.170-175).
Перевезення мінеральних добрив від ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «ТД «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер» та ТОВ «Агрохімресурс» на склад позивача здійснювало ТОВ «Панхім-Інвест» відповідно до умов укладеного з позивачем договору перевезення №2-П від 11.01.2021 (т.1, а.с.175-177).
На підтвердження факту перевезення мінеральних добрив відповідно до умов договору перевезення №2-П від 11.01.2021 позивачем під час податкової перевірки надано копії відповідних товарно-транспортних накладних. До суду (як докази виконання вказаного договору перевезення) позивачем також долучено копії заявок (замовлень) на перевезення вантажу, актів надання послуг, рахунків на оплату послуг та докази оплати послуг з перевезення (т.1, а.с.178-250, т.2, а.с.1-52).
ГУ ДПС у Волинській області не заперечується факт наявності у ТОВ «Агропанхім Трейд» мінеральних добрив та використання його в господарській діяльності останнього.
Проте контролюючим органом, з посиланням на листи Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Волинській області та Управління патрульної поліції у Рівненській області, вказується про відсутність факт перевезення мінеральних добрив від постачальників до складу позивача.
Як випливає з відповіді Департаменту патрульної поліції у Волинській області від 22.01.2025 за вих. №784/41/17/3/02-2025, УПП у Волинській області ДПП підтверджено факти перевезення вантажів в межах господарських взаємовідносин позивача із вказаними вище контрагентами за 2024 рік (т.2, а.с.57-59).
На підставі вказаного контролюючий орган зазначив про неможливість підтвердження придбання ТМЦ у ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» та придбаня транспортних послуг від ТОВ «Панхім-Інвест» в період не підтвердження фіксації камерами відеонагляду відвантаження ТМЦ (перелік таких операцій зазначено податковим органом на ст.15-16 акту перевірки від 23.01.2025).
В судових засіданнях представник відповідача підтримала такі обгрунтування перевіряючих контролюючого органу.
Разом з тим суд зазначає, що відсутність інформації в системі «Інформаційний портал Національної поліції» не є аналогією того, що перевезення не здійснювались взагалі, особливо за тієї умови, що відповідачем не надано відомостей ані щодо наявності вказаної інформаційно-комунікаційної системи патрульної поліції можливості фіксувати переміщення транспортних засобів за маршрутами перевезення згідно товарно-транспортних накладних, ані щодо повноти інформації, яка створюється системою на теперішньому етапі її розвитку.
Інформація про відсутність фіксації камерами відеоспостереження номерних знаків автомобілів системою «Інформаційний портал Національної поліції», не містить беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження, оскільки докази покриття вказаною системою усіх доріг України і її безперебійної роботи відсутні.
Так суд враховує, що у листі №3303/41/17/3/02-2025 від 04.04.2025 УПП у Волинській області ДПП зазначив, що він не володіє інформацією щодо адрес розташування камер відеонагляду в м. Луцьку, оскільки не є їх розпорядником (т.2, а.с.55).
В свою чергу, листом Головного управління Національної поліції у Волинській області №111874-2025 від 24.07.2025 повідомлено, що на території Волинської області функціонує система відеоспостереження та відеоаналітики, яка використовується працівниками ГУНП у Волинській області на підставі Порядку про систему відеоспостереження та відеоаналітики, затвердженого наказом ГУ НП у Волинській області від 23.12.2022 №947. Даний порядок визначає загальні засади порядку організації та використання працівниками ГУНП систем відеоспостереження, що належать органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, та встановлюються на вулицях, дорогах, парках, інших публічних місцях Волинської області. До затвердження Порядку, системи відеоспостереження територіальних громад не були інтегровані до системи відеоспостереження та відеоаналітики ГУНП в області.
Окрім того зазначено, що термін зберігання даних в системі становить не менше 30 календарних днів (в залежності від технічних характеристик відеореєстраторів, встановлених територіальними громадами). Разом з тим, можлива відсутність фіксації руху транспортних засобів через погодні умови, перебої з технічних причин, знеструмлення камер, тощо (т.2, а.с.139-140).
Згідно листів УПП у Волинській області ДПП від 10.06.2025 за №6503/41/17/3/02-2025 (т.2, а.с.137) та від 04.07.2025 №81аз/41/17/3/02-2025 (т.2, а.с.138) значиться, що складовою інформаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» є ІП «Гарпун».
Так, порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» передбачений Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2018 №497.
Відповідно п.1 наведеної Інструкції, ІП «Гарпун» є інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України», призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Облік об'єктів в ІП «Гарпун» відповідно пункту 5 наведеної Інструкції ведеться за такими категоріями: орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ; орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди; орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення; орієнтування оперативне про ТЗ; орієнтування про неправомірну експлуатацію ТЗ з номерним знаком, що йому не належить; евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв'язку із незаконним заволодінням; розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями; розшук ТЗ боржника державним виконавцем; розшук ТЗ боржника приватним виконавцем; розшук викраденого номерного знака; розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки; розшук ТЗ на підставі судового рішення.
Відповідач не довів, що транспортні засоби, зазначені у ТТН на перевезення товару від ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» підлягали обліку в ІП «Гарпун», який передбачає системний характер спостереження за відповідними транспортними засобами, та не надав докази перебування транспортних засобів, що використовувались для перевезення товару, в розшуку в рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності.
Таким чином, посилання ГУ ДПС у Волинській області на відомості, отримані від УПП у Волинській області ДПП є необґрунтованими, оскільки такі дані не відповідають ознакам достовірності та допустимості, які є для них обов'язковими згідно положень ст. 74, 75 КАС України.
Також суд відхиляє посилання контролюючого органу на лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області №5128/41/30/02-2025 від 07.03.2025 (т.2, а.с.84), оскільки останній надійшов на адресу ГУ ДПС у Волинській області уже після проведення документальної перевірки позивача та складання акту перевірки від 23.01.2025.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає помилковою позицію відповідача про те, що відсутність фіксації спеціальною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» факту переміщення зазначених в ТТН автомобілів, свідчить про нереальність операцій щодо придбання ТОВ «Агропанхім Трейд» мінеральних добрив та допущення порушень при формуванні даних податкового обліку.
При цьому суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Агропанхім Трейд» є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 76.75).
Відтак, не є спірним, що укладення позивачем договір на закупівлю мінеральних добрив із ТОВ «Агропанхім Трейд» та ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс» є типовою для позивача господарською операцією, яка пов'язаною з придбання сировини з метою подальшого використання у своїй господарській діяльності.
Як свідчать матеріали справи господарська діяльність ТОВ «Агропанхім Трейд» з придбання мінеральних добрив здійснювалася останнім систематично впродовж всього періоду, що був охоплений податковою перевіркою.
На переконання суду, подані позивачем документи щодо взаємовідносин ТОВ «Агропанхім Трейд» з ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс», ТОВ «Панхім Інвест» відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та були достатніми для відображення даних про витрати та податковий кредит у податковому обліку платника податків.
В суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції з придбання мінеральних добрив та послуг з перевезення вантажу.
Щодо твердження відповідача про неможливість транспортування мінеральних добрив транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 , оскільки згідно витягу із бази даних НАІС УМВС України щодо державної реєстрації транспортних засобів (з історією змін) вказаний транспортний засіб є мотоциклом, суд зазначає наступне.
До позовної заяви ТОВ «Агропанхім Трейд» долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 згідно якого судом встановлено, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем-Е марки «MAN», 1997 року випуску (т.2, а.с.33).
Власником вказаного транспорту є ТОВ «Панхім-Інвест» з яким, як уже зазначалося судом вище, укладено договір на перевезення вантажу.
Відомості про те, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 є вантажним тягачем наявні також в замовленнях ТОВ «Агропанхім Трейд» на перевезення вантажу (для прикладу - т.1, а.с.178) та записах товарно-транспортних накладних (для прикладу - т.1, а.с.179).
Вказане спростовує доводи відповідача щодо неможливості використання вказаного транспорту у перевезення вантажу.
Таким чином, проаналізувавши аргументи сторін даного спору та подані докази щодо взаємовідносин ТОВ «Агропанхім Трейд» із ТОВ «Агропанхім Трейд» та ТОВ «Українська агропромислова група», ПП «Промнафтохімкомплект», ТОВ «Торговий Дім «Укрмінхім», ТОВ «Річфілд Хімпостач», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Агрохімресурс», ТОВ «Панхім Інвест», суд не погоджується із висновком ГУ ДПС у Волинській області про відсутність реального характеру спірних господарських операцій позивача з даними контрагентами.
В ході розгляду даної справи позивачем доведено належними доказами, що господарські операції позивача з даним контрагентами є реальними та оплатними.
Наведені в акті перевірки №2224/07-01/43770922 від 23.01.2025 висновки контролюючого органу не спростовують фактичного руху активів позивача.
Відтак, висновок ГУ ДПС у Волинській області про отримання ТОВ «Агропанхім Трейд» товарів безоплатно суд вважає безпідставним.
Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Частинами першою, другою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, пункт 110), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі судового розгляду податковий орган не надав належних доказів вчинення позивачем податкових правопорушень та не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.
Відтак суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Агропанхім Трейд» шляхом визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 25.02.2025 №0070580701, №0070570701, №0070600701.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання до суду даного позову позивачем сплачено 30280,00 грн судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції №1530 від 28.04.2025 (а.с.15).
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 30280,00 грн.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
При вирішенні даного питання, суд враховує наступне.
Відповідно до 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті134 КАС України).
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС України).
Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 самостійно адвокатом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 28, 29, 30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З'їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката Тратнікова Я.В. надано: копію договору про надання правничої допомоги №1\25 від 08.04.2025, акт №1 приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору, копію платіжної інструкції №1532 від 05.08.2025 про оплату в користь адвоката гонорару.
Відповідно до пункту 1.1. договору №1\25 від 08.04.2025, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання по представництву інтересів клієнта в Управлінні патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Головному управлінні Національної поліції у Волинській області, Волинському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді у справі, яка стосується оскарження висновків Головного управління ДПС у Волинській області в акті «Про результати документальної планової перевірки» товариства з обмеженою відповідальністю «агропанхім Трейд» від 23.01.2025 №2224/07-01/43770922, та податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 25.02.2025 №0070580701, №0070570701, №0070600701, а клієнт зобов'язується оплатити таке представництво та інші види адвокатської діяльності відповідно до розділу 4 даного договору.
Порядок розрахунків та розміру гонорару адвоката та різні види послуг правничої допомоги погоджено сторонами у розділі 4 даного договору.
Як вбачається із договору, акту наданих послуг від 04.08.2025, адвокатом Тратніковим Я.В. для ТОВ «Агропанхім Трейд» надано адвокатські послуги на загальну суму 40000,00 грн.
Суд зазначає, що у пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Представник ГУ ДПС у Волинській області у судовому засіданні заперечила щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у заявленому ТОВ «Агропанхім Трейд» розмірі. Вказала на не співмірність таких витрат та просила суд зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Суд виходячи із обставин справи, змісту позовних вимог вважає що, заявлена сума витрат на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн є завищеною, не відповідає обґрунтованості та пропорційності їх розміру наданим послугам.
Суд, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, незначну тривалість судових засідань та участь у них представника позивача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 30 280, 00 грн та 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, що у загальному розмірі складає 40 280,00 грн.
Решту витрат повинен понести позивач.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25.02.2025 №0070580701, №0070570701, №0070600701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропанхім Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 40 280,00 грн (сорок тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 серпня 2025 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропанхім Трейд» (45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 19; код ЄДРПОУ 43770922).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4; код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Суддя Н. В. Стецик