Номер провадження 22-ц/821/1127/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/1938/25 Категорія: на ухвалу Душин О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
14 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
секретаря: Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 705/1938/25 за позовом ОСОБА_1 , яка подана представником позивача - адвокатом Кушнеренко Тамарою Валеріївною до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання недійсним договору споживчого кредиту, -
У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко Т.В. звернулася до суду із заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «Райффайзен Банк», ЄДРПОУ 14305909, здійснювати нарахування процентів, штрафних санкцій, а також здійснювати автоматичне списання заборгованості з відкритих на ім'я ОСОБА_1 рахунків, РНОКПП НОМЕР_1 по кредитному договору №010-RO-82-307686651, який укладено 20 грудня 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», ЄДРПОУ 14305909 та ОСОБА_1 .
Заяву адвокат обгрунтувала тим, що 20 грудня 2024 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи особистими даними ОСОБА_1 шляхом дистанційного блокування його телефону, де перебувала сім картка з номером НОМЕР_2 , підписали від його імені кредитний договір з АТ «Райффайзен Банк» №010- RO-82-307686651, поза вільним волевиявленням позивача. Одразу після надходження коштів в сумі 300 000,00 грн на рахунок, перерахували кошти на невідомі рахунки третіх осіб. Таким чином, між сторонами виник спір щодо недійсності кредитного договору. Разом з тим, на даний час умови договори є дійсними та позивач має їх виконувати, зокрема сплачувати тіло кредиту, проценти, можливі штрафні санкції. Зараз відрахування на погашення кредитної заборгованості вже проводилися із заробітної плати ОСОБА_2 , яку він також отримує на рахунок, відкритий у АТ «Райффайзен Банк».
Заява про забезпечення позову подається у зв'язку з тим, що дії банку з одностороннього списання грошових коштів за кредитом, який позивач не брав, є явно спірними, і у разі якщо не зупинити таке списання, то з позивача будуть і далі стягуватися грошові кошти, в тому числі з заробітної плати позивача автоматично. Вказане може породити новий спір про стягнення сплачених грошових коштів з боку позивача на користь кредитора, утруднить відновлення прав позивача у разі задоволення позову. Даний захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу. Такий захід є співмірним із заявленими вимогами про визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року у задоволенні заяви адвоката про забезпечення позову по цивільній справі № 705/1938/25 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що судом не встановлено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Суд виснував про те, що заявником не доведено обставин, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на стягнення заборгованості та нарахування, списання будь-яких процентів та будь-яких інших платежів з карткових рахунків, призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування суд вважав недостатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 наводить підстави для забезпечення позову, вказані у заяві, поданій до суду першої інстанції.
Вказує, що з ухвалою суду не погоджується, просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нову, якою заяву задовольнити та забезпечити позов у спосіб, зазначений у заяві.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч. 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржувана ухвала відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Колегія суддів перевірила доводи заяви про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.
За матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» наявний спір щодо дійсності кредитного договору № 010-RO-82-307686651.
Як на підставу заявлених позовних вимог позивач посилався на зняття з його рахунку грошових коштів внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, та списання банком заборгованості із заробітної плати позивача, яку він отримує на рахунок, відкритий у АТ «Райффайзен Банк».
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначав, що на даний час умови договору є дійсними та позивач повинен їх виконувати, зокрема сплачувати тіло кредиту, проценти, можливі штрафні санкції, а відповідач у свою чергу буде стягувати кошти із заробітної плати позивача автоматично, продовжувати нарахування процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій. Вказане може породити новий спір про стягнення сплачених грошових коштів з боку позивача на користь кредитора, утруднить відновлення прав позивача у разі задоволення позову. Крім того, предметом позову є саме визнання недійсним оспорюваного кредитного договору та відповідно оспорювання отримання грошових коштів та в подальшому відсутність обов'язку, як і сплати процентів за їх користування.
Заявник вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони АТ «Райффайзен Банк» нараховувати проценти за користування кредитними коштами, заборони нарахування штрафних санкцій та заборони на автоматичне стягнення з рахунків позивача коштів на погашення кредитної заборгованості є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення в разі задоволення позовних вимог та співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання недійсним кредитного договору.
Проте, заявником до суду не надано суду будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із вказаної заяви про забезпечення позову щодо заборони нарахування відсотків та штрафних санкцій, а також автоматичного списання заборгованості не вбачається, в чому полягає необхідність такого забезпечення, не вказано та не надано доказів того, яким чином нарахування за кредитною лінією відсотків та штрафних санкцій, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.
Відтак, відсутні підстави для висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.
До того ж, позивач не позбавлений права на захист порушених прав у випадку встановлення судом таких порушень шляхом застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину за ст. 216 ЦК України.
Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 752/24015/20.
Виходячи з обсягу позовних вимог, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі, а тому ухвала є законною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни відхилити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 серпня 2025 року.
Судді