Номер провадження 22-ц/821/1134/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №695/4439/23 Категорія: на ухвалу Степченко М. Ю.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
14 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сизька Бориса Борисовича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазінвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не виконана ухвала суду про витребування доказів, тому на підставі п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сизько Б.Б., вважаючи ухвалу суду такою, що поставлена судом з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представник позивача, на виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2024 року, направив до суду першої інстанції через електронний кабінет клопотання про долучення до справи доказів, які були в розпорядженні позивача. В цьому клопотанні позивач проінформував суд про те, що інші докази позивач не має можливості надати до суду з поважних причин, оскільки ці докази знаходяться у відповідача - ТОВ «Біогазінвест», місцезнаходження якого в смт. Рокитне, Київської області, а позивач зареєстрований та постійно проживає в м. Золотоноша, Черкаської області.
Отже, позивач не володів доказами, які витребував суд, та не ухилявся від надання цих доказів до суду.
Апелянт, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 560/904/15, зазначає, що «залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з'ясування обставин справи, але свідомо ухиляється від надання їх суду. В іншому випадку суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, зобов'язаний розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які надані учасниками справи».
Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно з вимогами частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З такими висновками не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є директором ТОВ «Біогазінвест», відповідач ОСОБА_2 - є власником товариства, ТОВ «Агро-СПП» - засновник юридичної особи (а.с. 53), а між сторонами існує спір щодо виплати позивачу заробітної плати за період з 01.01.2022 р по 01.11. 2023 р. в сумі 572 000 грн.
За клопотанням представника відповідача Бондарчука Ю.В. ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2024 року витребувано:
- у позивача ОСОБА_1 докази встановлення, нарахування та невиплати йому заробітної плати, а саме: штатний розклад, відомості про нарахування заробітної плати, відомості про сплату страхових внесків із заробітної плати, відомості про наявність заборгованості з виплати заробітної плати за період із 01.01.2022 р. по 01.11.2023р.
- у відповідача ТОВ «Біогазінвест» докази встановлення, нарахування та невиплати заробітної плати ОСОБА_1 , а саме штатний розклад, відомості про нарахування заробітної плати, відомості про сплату страхових внесків із заробітної плати, відомості про наявність заборгованості з виплати заробітної плати за період із 01.01.2022 р. по 01.11.2023 р.
Також судом було роз'яснено обов'язок надати докази, а в разі неможливості, повідомити про це суд із зазначенням причин.
17 лютого 2025 року представником позивача адвокатом Сизьком Б.Б., на виконання ухвали, надано докази, які, як зазначено в заяві, були в розпорядженні позивача, а саме: копію наказу №01 ТОВ «Біогазінвест» щодо ОСОБА_1 ; витяг з трудової книжки позивача станом на 17.02.2025 р., копію довідки ТОВ «Біогазінвест» від 05.01.2022 року щодо ОСОБА_1 ; копію довідки ТОВ «Біогазінвест» від 14.01.2022 року щодо ОСОБА_1 ; копію відповіді ГУДПС у Черкаській області на запит від 16.01.2023 року.
Представник позивача також довів до відома суду, що інші докази, які зазначені в ухвалі суду від 05.11.2024 року., знаходяться у відповідача ТОВ «Біогазінвест». (а.с. 151)
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Звертаючись за захистом своїх прав до суду позивач повинен обґрунтувати підстави позову, предмет позову, вказати осіб, які порушують його права, та яких може стосуватись вирішення спору відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільно-процесуального судочинства.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, одним з прав учасників судового розгляду є право подавати докази, що передбачено ч. 1 п. 2 ст. 43 ЦПК України.
Зі змісту зазначених норм закону слідує, що саме позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається на підставу своїх вимог, а відтак, саме позивач має право надати суду докази, необхідні та достатні в тій мірі, в якій він визнає за необхідне для доведеності переконливості перед судом його аргументів.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Норма ч. 10 ст. 84 ЦПК України кореспондується з нормою п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у відповідності до якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Системне тлумачення п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить, що його слід застосовувати у взаємозв'язку з положеннями ч.ч.7-10 ст. 84 ЦПК України, а залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто, коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з'ясування обставин справи, але свідомо ухиляється від надання їх суду. В іншому випадку суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, зобов'язаний розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які надані учасниками справи.
Також положення ч. 10 ст. 84 ЦПК містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів. Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів.
Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 592/10368/16-ц, у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 560/904/15-ц та в постанові від 05.02.2020 року у справі №761/17393/19).
Враховуючи, що в даному випадку представник позивача надіслав суду заяву, в якій повідомив, що виконати ухвалу суду від 05 листопада 2024 р у повній мірі не може, оскільки інші докази, які зазначені в ухвалі суду, знаходяться у відповідача ТОВ «Біогазінвест», а позивач, хоча і є директором товариства, проте між сторонами, в тому числі і ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-СПП» існує спір про виплату заробітної плати, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не обґрунтував неможливості розгляду справи по суті без дослідження витребуваних судом у позивача доказів.
У разі наявності розбіжностей та суперечностей у наданих позивачем доказах, суду належало оцінити такі докази в сукупності та надати їм оцінку щодо достовірності.
Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції передчасно зроблено висновок про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сизька Бориса Борисовича задовольнити.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 18 серпня 2025 року.
Судді