Справа № 761/26196/25
Провадження № 1-кс/761/17469/2025
03 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 007 98 від 20.06.2025 за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України про накладення арешту,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 007 98 від 20.06.2025 за ч. 2 ст. 286 КК України на майно, яке належить гр. ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 19.06.2025, приблизно о 23 год. 10 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Fiat Bravo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Саксаганського у м. Києві, поблизу буд. № 135, скоїв наїзд на невстановленого пішохода - чоловіка на вигляд 50 років, який перетинав дорогу у недозволеному місці, справа наліво за напрямком руху автомобіля.
У результаті ДТП невстановлений чоловік отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, внутрішньочерепного крововиливу, доставлений до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня».
Під час огляду місця події 20.06.2025 автомобіль «Fiat Bravo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено та поміщено до спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою - м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Fiat Bravo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить гр. ОСОБА_3 .
Постановою слідчого від 20.06.2025 вказане майно на підставі ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
У зв'язку з викладеним прокурор просив накласти арешт на вказаний автомобіль з метою забезпечення його збереження, як речового доказу.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Власник тимчасово вилученого майна та його представники заперечували проти накладення арешту на вказаний транспортний засіб, обумовлюючи тим, що автомобіль необхідний ОСОБА_3 для використання у службових цілях.
Слідчий суддя, заслухавши власника тимчасово вилученого майна та його представників, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном серед іншого може бути предмет кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна, зокрема, може здійснюватися під час огляду.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене майно, на яке ініційоване накладення арешту, може містити на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, на переконання слідчого судді, з урахуванням необхідності проведення у кримінальному провадженні судової автотехнічної експертизи із залученням вказаного транспортного засобу, арешт на вилучений автомобіль підлягає накладенню із встановленням заборони відчужувати та проводити ремонтні і відновлювальні роботи ушкоджень, які зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.06.2025. У той же час, враховуючи обставини кримінального правопорушення, поведінку його учасників, арешт варто накласти без заборони користування цим транспортним засобом.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення ініційованого прокурором клопотання.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 007 98 за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України арешт на автомобіль «Fiat Bravo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , заборонивши розпоряджатися, відчужувати та проводити ремонтні і відновлювальні роботи ушкоджень, зафіксованих у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.06.2025.
У частині встановлення заборони користування автомобілем відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1