Справа № 761/25129/25
Провадження № 2-з/761/259/2025
12 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гаро Ганни Олександрівни про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, перереєстрацію та використання знаків для товарів та послуг (торговельних марок) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Юрова Олена Євгенівна, про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя,-
У червні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Юрова Олена Євгенівна, про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, спільно. сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
30.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» представником позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гаро Ганною Олександрівною до суду подано заяву про забезпечення позову у якій вона просила суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1) Заборонити відчуження, перереєстрацію та використання знаків для товарів та послуг (торговельних марок):
- «ІНФОРМАЦІЯ_5», дата реєстрації знака: 18.10.2023 року, порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_1 , власник: ОСОБА_2 ;
- «ІНФОРМАЦІЯ_6», дата реєстрації знака: 02.02.2022 року, порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_2.
- «ІНФОРМАЦІЯ_7», дата реєстрації знака: 25.08.2020, порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_3 , власник: ОСОБА_2
- «ІНФОРМАЦІЯ_4», дата заявки: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер заявки: m202102237 , заявник: ОСОБА_2
2) Зобов'зати Міністерство економіки України в особі «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ, ЄДРПОУ - 44673629) внести інформацію в Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про заборону відчуження та перереєстрації знаків для товарів та послуг (торговельних марок):
- «ІНФОРМАЦІЯ_5», дата реєстрації знака: ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_1 , власник: ОСОБА_2 ;
- «ІНФОРМАЦІЯ_6», дата реєстрації знака: ІНФОРМАЦІЯ_3 , порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_2 ;
- «ІНФОРМАЦІЯ_7», дата реєстрації знака: 25.08.2020, порядковий номер реєстрації (номер свідоцтва): НОМЕР_3 , власник: ОСОБА_2 ;
- «ІНФОРМАЦІЯ_4», дата заявки: 03.02.2021 року, номер заявки: m202102237 , заявник: ОСОБА_2 .
3) Заборонити Міністерству економіки України в особі «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ, ЄДРПОУ - 44673629) після внесення інформації про обтяження вносити будь-які зміни до офіційних відомостей, що містяться в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, щодо вказаних знаків для товарів і послуг (торговельних марок).
Заяву обґрунтовано тим, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя. До майна, що підлягає поділу на переконання позивачки входить:
1. Житловий будинок загальною площею 128.7 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 3222480401:01:100:5478 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2043951732224, дата реєстрації 04.02.2021 року); разом з Земельною ділянкою площею 0.0753 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480401:01:100:5478 (реєстраційний номер 1966337732224, дата реєстрації 04.02.2021 року).
2. Земельна ділянка площею 0.12 га, що знаходиться у Закарпатській області, Рахівський район, Чорнотисянська сільська рада, полонина «Довга», кадастровий номер 2123687500:07:001:0284 (реєстраційний номер 65619932000, дата реєстрації 13.02.2025 року).
3. Житловий будинок загальною площею 73.9 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:88:014:0090 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 236449380000, дата реєстрації 09.09.2021 року); разом з Земельною ділянкою площею 0.0511 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:88:014:0090 (реєстраційний номер 1391236980000, дата реєстрації 09.09.2021 року).
4. Транспортний засіб марки Maserati, модель Levante, VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_5 , рік випуску 2017, дата реєстрації 07.10.2024 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2
5. Корпоративні права:
- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад освіти «Астор» (ТОВ «ЗО «Астор») (код ЄДРПОУ 42092298), в якому відповідач являється кінцевим бенефіціаром, з розміром внеску 100%;
- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна школа «Метрополітан», місто Одеса (ТОВ «Школа «Метрополітан-Одеса») (код ЄДРПОУ 43642233), в якому Відповідач являється кінцевим бенефіціаром, з розміром внеску 100%;
- частка у статутному капіталі Приватного закладу освіти «Чернівецький ліцей «Астор» (ПЗО «Ліцей «Астор») (код ЄДРПОУ 44409612), в якому відповідач являється кінцевим бенефіціаром, з розміром внеску 65% та встановлено інший характер та міра впливу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад освіти «Астор» (код ЕДРПОУ 42092298);
- Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінський Ліцей Астор» (ТОВ «АСТОР-ІРПІНЬ») (код ЄДРПОУ 43522482), в якому відповідач являється кінцевим бенефіціаром, з розміром внеску 70%.
6. Торговельні марки:
- Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_5», дата реєстрації знака: 18.10.2023 року, номер свідоцтва: НОМЕР_1 ;
- Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_6», дата реєстрації знака: 02.02.2022 року, номер заявки: m202005535 , номер свідоцтва: НОМЕР_2 ;
- Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_7», дата реєстрації знака: 25.08.2020, номер заявки: m201812461, номер свідоцтва: НОМЕР_3 ;
- Заявка на реєстрацію торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_4» (майнові права на майбутню торговельну марку), дата заявки: 03.02.2021 року, номер заявки: m202102237.
Заява мотивована тим, що позивачка обґрунтовано побоюється та впевнена, що дізнавшись про факт подачі до Шевченківського районного суду в місті Києві позовної заяви про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, відповідач одразу почне позбуватись зареєстрованого за ним рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав та майнових прав на торговельні марки, одразу може розпочати вчиняти дії щодо відчуження вказаного майна.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними з заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, що до знаків для товарів та послуг (торговельних марок), що підлягають поділу належить: - Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_5», дата реєстрації знака: 18.10.2023 року, номер свідоцтва: НОМЕР_1 ; - Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_6», дата реєстрації знака: 02.02.2022 року, номер заявки: m202005535, номер свідоцтва: НОМЕР_2 ; - Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_7», дата реєстрації знака: 25.08.2020, номер заявки: m201812461, номер свідоцтва: НОМЕР_3 ; - Заявка на реєстрацію торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_4» Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.07.2025 4 (майнові права на майбутню торговельну марку), дата заявки: 03.02.2021 року, номер заявки: m202102237.
Окрім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається із змісту позовних вимоги позивач зокрема просить суд: в межах визнання майнових прав на торговельні марки спільною сумісною власністю подружжя, визнати за Позивачкою майнове право інтелектуальної власності на торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7»та на майбутню торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (за заявкою m202102237), а саме право на використання вказаних торговельних марок; право дозволяти використання торговельних марок; право перешкоджати неправомірному використанню торговельних марок, в тому числі забороняти таке використання та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) грошові кошти у розмірі половини ринкової вартості торговельних марок: 50% ринкової вартості торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_5»; 50% ринкової вартості торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_6»; 50% ринкової вартості торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_7».
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, а тому суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами, не відповідає заявленим позовним вимогам. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та потягне за собою порушення майнових прав позивача.
Так, заявником не доведено та судом не встановлено наявність достатніх підстав для забезпечення позову, враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася з позовом про поділ майна подружжя, в тому числі (стягнення половини ринкової вартості торгівельних марок, які позивач просить заборонити відчуження, перереєстрацію та використання), а наведені нею обґрунтування заявлених вимог та зазначені докази, враховуючи відсутність зв'язку між заходом забезпечення позову (заборонити відчуження, перереєстрацію та використання вказаних торгівельних марок) та предметом позовних вимог у зазначеній частині (стягнення половини ринкової вартості торгівельних марок), застосування такого заходу забезпечення позову не спроможне забезпечити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивачки, в разі їх порушення.
При цьому, наведені у заяві про забезпечення позову практика касаційного суду не є релевантною із позовними вимогами у дані справі, оскільки стосується накладення арешту нерухомого майна.
Окрім того, вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, перереєстрації та використання знаків для товарів та послуг (торговельних марок): - «ІНФОРМАЦІЯ_5», дата реєстрації знака: 18.10.2023 року, номер свідоцтва: НОМЕР_1 , власник: ОСОБА_2 ; - «ІНФОРМАЦІЯ_6», дата реєстрації знака: 02.02.2022 року, номер заявки: m202005535, номер свідоцтва: НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_2 ; - «ІНФОРМАЦІЯ_7», дата реєстрації знака: 25.08.2020, номер заявки: m201812461, номер свідоцтва: НОМЕР_3 , власник: ОСОБА_2 ; - «ІНФОРМАЦІЯ_4», дата заявки: 03.02.2021 року, номер заявки: m202102237 , заявник: ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, а тому суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами, не відповідає заявленим позовним вимогам.
Таким чином, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гаро Ганни Олександрівни про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, перереєстрацію та використання знаків для товарів та послуг (торговельних марок) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Юрова Олена Євгенівна, про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: