Справа № 761/21966/25
Провадження № 2-а/761/711/2025
15 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміінстрації), третя особа: Головний спеціаліст - інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук Віта Павлівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даним позовом, відповідно до вимог якого просить суд:
- визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук Віти Павлівни від 21.05.2025 № 2КІ № 0000733717 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
21 травня 2025 року позивачем виявлено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (серія 2КІ № 0000733717), залишене на лобовому склі належного йому транспортного засобу NISSAN ROGUE, державний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з нібито порушенням правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) на вул. Рибальській, 2 у місті Києві. У подальшому встановлено, що цього ж дня, 21 травня 2025 року, головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук Вітою Павлівною винесено постанову серії 2КІ № 0000733717 про притягнення позивача) до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування. Згідно з текстом постанови, 21.05.2025 об 11 год. 21 хв. транспортний засіб NISSAN ROGUE, державний номер НОМЕР_2 , на вул. Рибальська, 2 в м. Києві поставлений на стоянку, створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушено пп. «д» п. 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. На цій підставі позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Вважає постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування від 21.05.2025 серії 2КІ № 0000733717 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено з порушенням вимог ст. ст. 7, 245, 247, 251, 280 КУпАП. Постанова ухвалена без належного дослідження фактичних обставин та за відсутності події адміністративного правопорушення, що є самостійною підставою для закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Разом із тим, транспортний засіб позивача (NISSAN ROGUE, державний номер НОМЕР_2 ), який 21.05.2025 об 11:21:58 стояв на краю тротуару по вул. Рибальська, 2, в м. Києві, не створював перешкоду для руху пішоходів. На підтвердження цього позивачем 21.05.2025 на місці події зроблені відповідні фото/відео знімки. Зйомка місця події, здійснена Позивачем у період з 11:39 год до 11:45 год. 21.05.2025, проведена майже відразу після фіксації інспектором (11:21 год), без будь- якого переміщення транспортного засобу. Незмінність положення автомобіля підтверджується ідентичним його розташуванням відносно низки постійних об'єктів, які одночасно зафіксовані як на фото інспектора, так і на фото/відео Позивача. Факт того, що автомобіль не перешкоджав руху пішоходів, не змушував їх змінювати маршрут або виходити на проїжджу частину, свідчить про відсутність не лише складу, а й самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Більше того, дії позивача повністю відповідали вимогам підпункту «в» пункту 15.10 ПДР України, що прямо дозволяє стоянку легкових транспортних засобів на краю тротуару за умови залишення щонайменше двох метрів вільного проходу для пішоходів. У даному випадку ці вимоги дотримано в повному обсязі. Незважаючи на це, не встановивши дійсні обставини справи та докази, як того вимагають ст. ст. 245, 247, 251, 252 КУпАП, Відповідач виніс постанову серії 2КІ № 0000733717 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, не маючи для цього належних правових підстав.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
02.06.2025 року позивач подав до суду докази надсилання позовної заяви третій особі, відповідні матеріали передано судді 05.06.2025 року.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.06.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов. Згідно змісту відзиву, представник відповідача зазначав, що Департамент вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук Вітою Павлівною 21.05.2025 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000733717 (далі - Постанова), щодо власника транспортного засобу NISSAN ROGUE, номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є Позивач, у зв'язку з порушенням пункту 15.10 д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила), та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Факт винесення постанови визнається Відповідачем. Відповідно до підпункту 15.10 д) Правил, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів. Як зазначалося відповідачем вище, відповідно до підпункту 15.10 д) Правил, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Підпункт "д" пункту 15.10 ПДР України встановлює загальну заборону на стоянку транспортного засобу у випадках, коли така стоянка створює суттєві перешкоди іншим учасникам дорожнього руху - як водіям, так і пішоходам. Ця норма є імперативною і діє незалежно від наявності дорожніх знаків, розмітки чи інших технічних засобів організації дорожнього руху. Правова визначеність даного підпункту охоплена підпунктом "б" пункту 15.10 ПДР України, аналіз якого засвідчує про чітко регламентовану заборону стоянки транспортних засобів на тротуарах. Ця заборона має загальний характер і поширюється на всі випадки, за винятком тих, коли стоянка на тротуарі прямо дозволена за допомогою відповідного дорожнього знаку, що супроводжується табличкою. Тобто, стоянка на тротуарі є правомірною лише тоді, коли в конкретному місці встановлено спеціальний знак, що передбачає таку можливість, і додатково розміщено табличку, яка конкретизує умови стоянки. Таким чином, сама по собі відсутність заборонного знаку не є тотожною дозволу на здійснення стоянки транспортного засобу на тротуарі. Правила імперативним чином передбачають, що така стоянка є винятком із загального правила, і вона можлива лише тоді, коли це дозволено безпосередньо дорожньою інфраструктурою - через знаки й таблички. Такий підхід відповідає логіці охорони прав пішоходів, для яких тротуар є спеціально відведеним простором, і забезпечує дотримання балансу між потребами учасників дорожнього руху. Отож, зміст підпункту 15.10 д) Правил полягає в тому, що навіть у разі формальної відсутності прямої заборони (знаку), водій не має права залишати транспортний засіб на тротуарі без дозвільного знаку, у положенні, яке унеможливлює проїзд іншим транспортним засобам або перешкоджає вільному проходу пішоходів. Департамент підкреслює, що ця норма діє не як виняток, а як загальне правило - вона зобов'язує кожного водія самостійно оцінити наслідки свого паркування або стоянки. Отож, враховуючи, що транспортним засобом Позивача було здійснено стоянку, безпосередньо, на тротуарі, а також поза зоною дозвільних знаків, сам факт здійснення такої стоянки свідчить про порушення ОСОБА_1 пункту 15.10 Правил. Аналізуючи доводи Позивача, що стоянка була здійснена ним саме на краю тротуару, Департамент засвідчує, що такі твердження побудовані виключно на довільному та побутовому тлумаченні норм права з метою викривити істині обставини справи. Як вбачається з матеріалів фотофіксації, транспортний засіб Позивача розташований на значному віддаленні від краю тротуару. Відповідач, акцентує, що тротуаром у розумінні Правил дорожнього руху слід вважати елемент вулично-дорожньої інфраструктури, призначений виключно для руху пішоходів. Як правило, тротуар відділений від проїжджої частини бордюрним каменем або має інші ознаки, що вказують на його функціональне призначення - інше покриття, наявність пішохідних знаків, розташування ліхтарів, лавок тощо. Відповідно, тротуар охоплює всю площу, яка об'єктивно використовується для пішохідного руху, включно з тією частиною, яка безпосередньо прилягає до бордюру. Однак, як вбачається з наданих відповідачем фотознімків, належний позивачу транспортний засіб був припаркований останнім на значному віддалені від краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, вказане, в силу наведених правових приписів зумовлювало розміщення транспортного засобу, з порушенням вимог п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, а відповідно обґрунтованої неможливості його застосування до спірних правовідносин і правомірного застосування суб'єктом владних повноважень п.п. «б» п. 15.10 ПДР України». В сукупності вищезазначеного, факт того, що транспортний засіб Позивача перебував саме на тротуарі, а не на краю тротуару, є об'єктивною істиною, що підтверджується матеріалами справи, зокрема матеріалами фотофіксації, долученими до постанови. Враховуючи вказані обставини, просив відмовити у задоволенні позову.
20.06.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та вказував, що його доводи не спростовані представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Від третьої особи пояснень або заперечень з приводу позовної заяви до суду не надходило.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.
Постановою головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук В.П. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000733717 від 21.05.2025р., було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680, 00 грн.
З постанови вбачається, що транспортний засіб NISSAN ROGUE, державний номер НОМЕР_2 , 21.05.2025 року об 11.21 год. по вул. Рибальській, 2 в м. Києві, поставлений на стоянку, що створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушено пп. б) п. 15.10 д ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч 3 ст. 122 КУпАП.
Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.
Сторонами не заперечувалось, що власником даного транспортного засобу є позивач.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. за № 1306.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Згідно п. 1.10 ПДР України стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Відповідно до п. 15.1 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Згідно з пп. б) п.15.10 ПДР України стоянка забороняється:
а) у місцях, де заборонена зупинка;
б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);
в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;
г) ближче 50 м від залізничних переїздів;
ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;
д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;
е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства;
є) на газонах.
Отже, хоча за загальним правилом стоянка забороняється на тротуарах крім визначених для цього місць, законодавець допускає можливість стоянки легкових автомобілів на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка до статті передбачає, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що належний йому легковий автомобіль поставлено на стоянку на тротуарі, що створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушено п.п. д) п. 15.10 ПДР України.
Суд звертає увагу, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 122 КУпАП, серед іншого, є порушення правил зупинки або стоянки, що призводить до блокування руху або створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на тротуарі відстані, щонайменше 2 метри між його транспортним засобом та будівлею.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд звертає увагу, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля позивача, не є належним доказом порушення позивачем п.п. д) п.15.10 ПДР України, оскільки з урахуванням п.п. в) п. 15.10 ПДР України, легкові автомобілі можуть бути припарковані на тротуарі за умови дотримання певних вимог, а з даних копій фотофіксації не вбачається, що автомобіль позивача розміщений не на краю тротуару та що для руху пішоходів залишається менше 2 м.
Водночас, відповідачем не було здійснено замір відстані на місці вчинення правопорушення під час фіксації правопорушення.
З матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб позивача - розташований на тротуарі таким чином, що пішоходи безперешкодно можуть здійснювати рух.
За змістом позову, та наданих стороною позивача письмових доказів, вбачається, що належний позивачу транспортний засіб був припаркований ним в ряду з іншими транспортними засобами на краю тротуару таким чином аби не створювати перешкод для руху пішоходів, при цьому, відстань між автомобілем та стіною будинку була більшою, ніж 2 м.
Зазначені доводи сторони позивача протягом всього часу розгляду справи в суді стороною відповідача спростовані не були.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (адміністративне К/9901/21241/18) зазначив: суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб 'єкта владних повноважень.
Отже, саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно про задовольнити та з метою захисту прав позивача слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000733717 від 21.05.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за звернення до суду з даним позовом у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 19, 55 Конституції України; ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Головний спеціаліст - інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Нікольчук Віта Павлівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000733717 від 21.05.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 50 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адреса: 03057, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, ЄДРПОУ 34926981;
Нікольчук Віта Павлівна , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 15.08.2025р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА