СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4770/25
ун. № 759/17074/25
15 серпня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023110000000404 від 01.12.2023 за ч.2 ст. 367 КК України про накладення арешту на майно,
05.08.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання, в якому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 101.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1821777532109.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000404 від 01.12.2023 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Згідно із Законом України «Про теплопостачання» та Методикою, затвердженою постановою КМУ № 977 від 15.09.2021, державна підтримка у сфері теплопостачання здійснюється в межах бюджетного фінансування. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями з регулювання діяльності суб'єктів теплопостачання, затвердження схем теплопостачання, тарифів (крім об'єктів державного регулювання), а також погодження інвестиційних програм.
Тарифи повинні покривати усі економічно обґрунтовані витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії й не можуть бути нижчими за фактичну собівартість. У разі використання альтернативних джерел енергії, тариф встановлюється на рівні 90% від тарифу на тепло, вироблене з природного газу, або відповідного середньозваженого тарифу.
Згідно з Методикою, заборгованість з різниці в тарифах визначається як різниця між фактичними витратами підприємств та нарахуваннями за затвердженими тарифами, за винятком отриманих трансфертів і компенсацій. Методика передбачає механізм розрахунку і підтвердження цієї заборгованості для подальшого її врегулювання.
Згідно витягу з наказу № 18 від 16.02.1998 засновником МПВКП «Теплокомунсервіс» ОСОБА_9 , від 17.02.1998 ОСОБА_10 призначено директором МПВКП «Теплокомунсервіс».
В силу займаної посади ОСОБА_10 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради від 18.12.2018 № 661, було проведено коригування та встановлення одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються ПКПП «Теплокомунсервіс», з урахуванням поділу на категорії споживачів та відповідних видів котелень (модульні, дахові). У подальшому, рішеннями виконкому № 557 від 17.08.2021 та № 801 від 19.10.2021, ці тарифи були скориговані та введені в дію з початку опалювального сезону 2021-2022 років, при цьому для населення залишено тариф, встановлений у 2018 році. З метою компенсації різниці між економічно обґрунтованими витратами підприємства та фактичними тарифами, рішенням Бучанської міської ради від 28.10.2021 № 2168-20-VIII затверджено Програму відшкодування різниці в тарифах на 2021-2022 роки. Відповідно до її умов, компенсація здійснюється виключно на підставі розрахунків фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, підтверджених відповідними документами (розрахунками собівартості, звітами, копіями рішень виконкому тощо). Головним розпорядником бюджетних коштів визначено Бучанську міську раду, а розрахунки різниці в тарифах підлягають погодженню згідно з визначеним Порядком, що є додатком до Програми. Таким чином, будь-яке нарахування чи виплата бюджетних коштів в межах Програми повинна базуватись виключно на фактичних витратах підприємства.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.10.2021, у ОСОБА_10 , який обіймав посаду директора ПКПП «Теплокомунсервіс», та у головного економіста ОСОБА_4 виник спільний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами Бучанської міської ради. Усвідомивши, що у Додатку № 4 до Порядку, затвердженого в межах Програми відшкодування різниці між тарифами та фактичними витратами на 2021-2022 роки, допущено помилку - а саме: замість фактичних витрат у табличці зазначено «економічно-обґрунтований тариф» - вони зрозуміли, що застосування саме цього завищеного показника дозволить підприємству отримувати необґрунтовано високі компенсаційні виплати з бюджету. Повністю усвідомлюючи незаконність такої схеми, її протиправність і суперечність пункту 6 Порядку, вони вирішили використати цю помилку для подання розрахунків з умисно неправдивими даними з метою заволодіння коштами місцевого бюджету, передбаченими для компенсації фактичних витрат на теплопостачання населенню.
У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи, що згідно з Програмою відшкодування різниці між тарифами та фактичними витратами, затвердженою рішенням Бучанської міської ради від 28.10.2021 № 2168-20-VIII, відшкодування здійснюється виключно на підставі фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, умисно використали помилкове формулювання у Додатку № 4 до зазначеної Програми, де неправомірно зазначено «економічно-обґрунтований тариф». Використовуючи вказане, ОСОБА_4 вносила завідомо неправдиві відомості до офіційних розрахунків, підмінивши фактичні витрати економічно-обґрунтованими тарифами, що призвело до штучного завищення розміру бюджетного відшкодування, а ОСОБА_10 , діючи умисно, погодив та затвердив ці розрахунки своїм підписом і печаткою підприємства, після чого вони були подані до Бучанської міської ради для подальшого фінансування за рахунок бюджетних коштів.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з 19.10.2021 по 09.06.2022 заволоділи грошовими коштами місцевого бюджету Бучанської міської ради Київської області на загальну суму 1 693 368,18 грн, чим спричинили шкоду державним інтересам.
Крім того, рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради від 17.12.2019 №?804 встановлено тарифи на централізоване водопостачання - 14,02 грн/м? (з ПДВ), водовідведення 23,67 грн/м? (з ПДВ), що надаються ПКПП «Теплокомунсервіс». Надалі, рішенням від 16.11.2021 №?899 було затверджено нові тарифи: 21,98 грн/м? водопостачання, 166,79 грн/м? - водовідведення. Проте для населення залишили чинними тарифи 2019 року.
З метою компенсації підприємству різниці між діючими тарифами та економічно обґрунтованими витратами, Бучанською міською радою затверджено відповідні програми (від 03.11.2021 №?2359-21-VIII та від 17.11.2022 №?3202-35-VIII), які передбачали фінансування ПКПП «Теплокомунсервіс» з бюджету громади у 2021-2023 роках.
В рамках реалізації Програм укладено договори між Бучанською міською радою та ПКПП «Теплокомунсервіс» щодо відшкодування тарифної різниці. Порядок розрахунку передбачає, що різниця визначається між фактичними витратами підприємства та тарифами, встановленими для населення, з обов'язковим документальним підтвердженням (розрахунки, звіти, копії рішень виконкому).
У невстановлений досудовим розслідуванням часта місці, але не пізніше 16.11.2021, директор ПКПП «Теплокомунсервіс» ОСОБА_10 спільно з головним економістом підприємства ОСОБА_4 , усвідомивши наявність помилки в табличних розрахунках (Додаток № 4 до Програми відшкодування тарифної різниці в с. Гаврилівка на 2021-2022 роки), вирішили використати це як можливість для особистого збагачення за рахунок бюджетних коштів Бучанської міської ради.
Зокрема, у вказаному Додатку № 4 у колонці № 4, де відповідно до п. 6 Порядку повинні були зазначатися показники фактичних витрат, було помилково вказано економічно обґрунтовані тарифи (грн/м?), тобто планові витрати, що значно перевищували фактичні. Розуміючи, що у разі застосування саме цих показників до розрахунку тарифної різниці підприємство зможе систематично отримувати завищене бюджетне фінансування, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 виник злочинний протиправний умисел спрямований на заволодіння бюджетними коштами Бучанської міської ради Київської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи відповідно до розробленого злочинного плану ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного економіста, використовуючи своє службове становище, здійснювала складання розрахунків для відшкодування тарифної різниці, не на підставі фактичних витрат, як того вимагав Порядок, а на основі економічно обґрунтованих тарифів, які штучно завищували обсяг відшкодування.
Ці розрахунки вона вносила до офіційної табличної форми, передбаченої додатком до Програми, після чого засвідчувала їх своїм підписом і передавала директору підприємства.
ОСОБА_10 , діючи умисно, затверджував підготовлені розрахунки своїм підписом і печаткою підприємства, знаючи про їх невідповідність вимогам законодавства.
Надалі ці документи передавались до Бучанської міської ради з метою подальшого відшкодування коштів за програмою компенсації тарифної різниці.
Таким чином, директор ПКПП «Теплокомунсервіс» ОСОБА_7 та головний економіст ПКПП «Теплокомкнсервіс» ОСОБА_4 діючи відповідно до розробленого злочинного плану щодо заволодіння бюджетними коштами виконавчого комітету Бучанської міської ради, на відшкодування різниці між розміром тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в с. Гаврилівка та розміром економічно обґрунтованих витрат ПКПП «Теплокомунсервіс» у період з 30.12.2021 по 06.06.2023 заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 11 324 640, 00 грн.
29.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
На даний час у ході досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перебуває у власності наступне майно:
- об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 101.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1821777532109.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що у житловому будинку, на який прокурор просить накласти арешт, вона проживає разом із своєю матір'ю, яка є інсулінозалежною, не пересувається самостійно та потребує постійного догляду. Іншого житла ані вона, ані її мати не мають, частину вказаного будинку ОСОБА_4 отримала у спадщину у 2019 році.
Дослідивши клопотання слідчого, матеріали додані до клопотання про накладення арешту, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000404 від 01.12.2023 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_4 29.07.2025 повідомлено про підозру, при цьому з моменту повідомлення про підозру і до часу розгляду даного клопотання про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, минуло понад два тижні та відсутні будь-які докази того, що протягом цього часу підозрювана вчиняла дії, пов'язані з приховуванням, у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення у майбутньому. Вказана обставина свідчить про відсутність об'єктивних даних щодо наявності у підозрюваної наміру вчинити будь-які дії, спрямовані на знищення чи відчуження цього майна.
На даному етапі кримінального провадження слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Разом із цим, слідчий суддя вважає, що слідчим не наведено переконливих доказів можливості застосування конфіскації майна, як виду покарання в даному випадку, оскільки це єдине житло підозрюваної та її хворої матері.
Крім цього, слідчим в обґрунтування клопотання фактично долучено, крім процесуальних документів, лише повідомлення про підозру ОСОБА_4 , що само по собі не є переконливим аргументом в питанні обґрунтованості цієї підозри.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено наявність правових підстав та необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали складено та оголошено 18.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1