Справа № 758/10180/25
10 липня 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024,
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у кримінальному провадженні №12024100070001658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт на майно ОСОБА_6 накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Вказує, що ОСОБА_6 був допитаний як свідок у кримінальному провадженні, до його вчинення не причетний жодним чином. У кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 підозра не оголошувалась, а отже він не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а майно ОСОБА_5 набуте на підставі звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.11.2023 №1950, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 виступав кредитором задовго до обставин, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_5 набув майно, на яке прокурор просив накласти арешт з метою збереження речових доказів задовго до подій, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024, на підставі процедури звернення стягнення на майно за іпотечних договором. Арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки відсутні об'єктивні підстави вважати, що таке майно виступало знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі сліди його вчинення а тому вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні представники власника майна - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 клопотання підтримали з підстав, у ньому наведених, та просили задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення, в яких просив клопотання представника власника майна залишити без задоволення, оскільки ухвала суду про накладення арешту на майно є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а потреба в подальшому арешті на майно на даний час не відпала.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, заслухавши учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070001658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року задоволено клопотання прокурора, накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723090673245); земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723081273245); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723077173060), шляхом заборони Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим органам державної реєстрації прав відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерства юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціями, нотаріусам, іншим особам та органам та будь-яким іншим третім особами, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Арешт на майно обґрунтовано тим, що на думку слідчого судді, прокурором доведено та матеріалами підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. В органу досудового розслідування було достатньо підстав вважати, що виявлене майно ОСОБА_5 набуте в результаті незаконних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
При цьому, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що метою накладення арешту, згідно ухвали слідчого судді від 10.03.2025 є забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів, долучених до клопотання, ОСОБА_5 є свідком у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру йому станом на дату розгляду клопотання вручено не було.
За таких обставин, органом досудового розслідування не доведено відповідності такого майна ст. 98 КПК України, оскільки відомостей, що майно ОСОБА_5 було набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
З урахуванням викладеного, органом досудового розслідування не доведено необхідності подальшого збереження арешту на майно ОСОБА_5 , тому слідчий суддя, зважаючи на негативні наслідки для власника майна, дійшов висновку, що на даний час, такий ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, а подальше обмеження прав власників не буде узгоджуватись з приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на володіння своїм майном.
За таких обставин, арешт на майно ОСОБА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року підлягає скасуванню, оскільки у подальшому збереженні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування відпала потреба.
Керуючись ст. 170 ,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024,- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 10.03.2025 (справа №758/3093/25) у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024 на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме на:
- земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723090673245);
- земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723081273245);
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723077173060).
Скасувати встановлену вказаною вище ухвалою суду заборону Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим органам державної реєстрації прав відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерства юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам та будь-яким іншим третім особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного майна ОСОБА_5 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 11.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1