Справа № 756/3016/25
Провадження № 2/756/2957/25
оболонський районний суд міста києва
(ЗАОЧНЕ)
18 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37 012 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1296298 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4 000 грн строком на 360 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству відсотки за користування, що становлять: 2.50% в день стандартна процентна ставка яка застосовується в межах строку кредиту, 0.010 % в день знижена процентна ставка.
24.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 2407-24, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту № 1296298 від 15.11.2023.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24.07.2024 року № 2407-24, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 37 012 грн, з якої: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 012 грн - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 15.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1296298 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4 000 грн строком на 360 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству відсотки за користування, що становлять: 2.50% в день стандартна процентна ставка яка застосовується в межах строку кредиту, 0.010 % в день знижена процентна ставка (пп. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.4 споживач зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Факт перерахуванні коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» Вих. № 20240802-3942 від 02.08.2024.
24.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 2407-24, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту № 1296298 від 15.11.2023.
Згідно з п. 2.1 договору факторингу № 2407-24 від 24.07.2024 у відповідності до умов вказаного договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення права вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24.07.2024 року № 2407-24, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 37 012 грн, з якої: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 012 грн - сума заборгованості за відсотками.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором 1296298 від 15.11.2023 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 37 012 грн, з якої: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 012 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідачем зазначений розрахунок не спростовано, доказів виконання умов договору не надано.
Відповідно до ст. ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Слон Кредит», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позики та кредитних договорів відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором позики та кредитними договорами заборгованість не погашена.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача.
Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів.
Оцінюючи зібрані докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги в суді знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 37 012 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1296298 від 15.11.2023 у розмірі 37 012 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", ЄДРПОУ 37616221, адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО