Справа № 755/6935/25
Провадження №: 3/755/5115/25
"14" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 295939 від 09.04.2025 року, ОСОБА_1 , 09.04.2025 року о 14 год. 19 хв., перебуваючи в магазині «Фора» за адресою: м. Київ, вул. П. Полуботка, буд. 9-Г, при розрахунку на касі самообслуговування не відсканував товар на суму 284,82 грн., а саме: куряче КгСтегноОхол. - 2,23 грн., вартістю 195,13 грн. (без ПДВ) та банан КГ - 1,42 кг., вартістю 89,70 грн. (без ПДВ), та вийшов за межі магазину, де був зупинений службою безпеки магазину, чим здійснив дрібну крадіжку товарів та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУПАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не визнав. Зазначив про те, що 09.04.2025 року він дійсно в магазині «Фора» придбавав продукти, а саме куряче стегно та банани, підійшовши до каси-самообслуговування, він відсканував товар та здійснив оплату банківською карткою. Назву товару на моніторі він не перевіряв, касовий чек не забирав та не перевіряв. У подальшому був зупинений працівниками магазину, які звинуватили його в крадіжці та пред'явили чек придбаного товару, який не відповідав обраному ним товару, а саме цибуля ріпчаста. Лише після приїзду поліції та перевірки в телефонному режимі розміру списаних коштів, він дізнався, що за товар ним було сплачено 15,16 грн. Вважав, що в магазині сталась системна помилка, оскільки цибулю він не купував, на касі був сам та товар відсканував, що підтверджується відеозаписом з магазину.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 51 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Постановою від 14.05.2025 року матеріали справи було повернуто до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції для дооформлення.
29.07.2025 року матеріали справи повернуто до Дніпровського районного суду м. Києва після дооформлення.
Так, в ході дослідження матеріалів справи було встановлено, що в заяві інспектора охорони магазину № 403 ОСОБА_2 зазначено, що 09.04.2025 року в магазині ТОВ «Фора» за антикрадійними рамками було зупинено гостя та виявлено крадіжку товару на суму втрат 284,82 грн. без ПДВ.
Згідно довідки про вартість викраденого товару ТОВ «Фора» станом на 09.04.2025, вартість товару, який обліковується складає: КурячеКгСтегноОхол - 2,23 кг, вартістю 195,13 грн. без ПДВ (234,15 грн. з ПДВ) та БананКг - 1,42 кг, вартістю 89,70 грн. без ПДВ (107,64 грн. з ПДВ).
З фотографій наданих ОСОБА_1 вбачається, що ним 09.04.2025 року було обрано товар: КурячеКгСтегноОхол - 2,23 кг, вартістю 234,15 грн. з ПДВ та БананКг - 1,42 кг, вартістю 107,64 грн. з ПДВ. Товар - банан було запаковано 09.04.2025 року о 14.15 годині, куряче стегно запаковано 09.04.2025 року о 13.16 годині.
Згідно фіскального чеку від 09.04.2025 року, на якому зафіксовано час 14.18 година, наданого працівником магазину на підтвердження факту крадіжки, вказаний товар цибуля ріпчаста, вартістю 15,16 грн. з ПДВ.
З відеозапису з бодікамер працівника поліції, встановлено, що працівник магазину зазначив, що 09.04.2025 року о 14.18 годині ОСОБА_1 було оплачено товар - цибуля, вартістю 15,16 грн., та що на відеозаписі магазину видно, як даний чоловік відскановує товар, потім видаляє. В подальшому даний чоловік був зупинений для перевірки, оскільки було зафіксовано факт здійснення ним крадіжки. При ньому був товар - куряче стегно та банани.
Також, на відеозаписі ОСОБА_1 стверджував, що він товар відскановував, маніпуляцій жодних не робив, вважав це системною помилкою.
Однак, відеозапису з магазину, на яке посилається працівник, де зафіксовано, що ОСОБА_1 відскановує товар, а потім видаляє, використовує стікер на товар - цибуля, до матеріалів адміністративної справи не було надано.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд перевіряє правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
У рішенні ЄСПЛ від 16 листопада 2023 року по справі «Фігурка проти України» Європейський суд зазначив, що неупередженість (безсторонність), як правило, означає відсутність упередженості чи необ'єктивності, і що її наявність можна перевірити різними способами. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, де мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в даній справі; а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто шляхом з'ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечували достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів в його неупередженості.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Тобто, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Виходячи з аналізу долучених доказів, приходжу до висновку, що жоден з наданих доказів не містить підтверджень щодо проведення ОСОБА_1 маніпуляцій з касовим апаратом з метою крадіжки товару, а одже, його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі поза розумним сумнівом не знайшли свого підтвердження.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 51, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М. Сазонова