Справа №:755/9383/25
Провадження №: 1-кс/755/2930/25
"13" серпня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження № 12024163510000786 від 16.10.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бєхтєєвка, Корочанського району, Бєлгородської області РФ, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
встановив:
13 серпня 2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024163510000786, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2024 року, у відношенні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 21.10.2024 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, зокрема грошовими коштами фізичних та юридичних осіб, при цьому з метою підтримки захисників, патріотів та героїв України, під виглядом нагальної фінансової необхідності, представляючись керівниками військових адміністрацій областей України спонукати фізичних та юридичних осіб скерувати грошові кошти на їх вимогу.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, зокрема грошовими коштами фізичних та юридичних осіб ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів залучив до вчинення кримінального правопорушення невстановлену досудовим розслідуванням особу та доручив останньому забезпечити наявність банківського рахунку, доступу до мобільного банкінгу та фінансового номеру телефону, відкритого на ім'я третьої особи.
В свою чергу, ОСОБА_4 придбав електронно-обчислювальну техніку, а саме - мобільний телефон іPhone 13 (IMEI 1: НОМЕР_1 ) з можливістю доступу до мережі Інтернет, встановлення месенджерів та додатків для здійснення спілкування та банківських операцій. В подальшому, ОСОБА_4 придбав SIM-картку оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_2 та мобільний телефон NOMI (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ). В подальшому, із використанням можливостей ВІР-телефонії, використовуючи вказані знаряддя вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 здійснив реєстрацію в мобільних месенджерах, які дозволяють безкоштовно обмінюватися повідомленнями, здійснювати голосові та відеодзвінки через інтернет, після чого передав можливість доступу до мобільних месенджерів невстановленій досудовим розслідуванням особі для створення профілю, що зовні схожий на профіль Голови Тернопільської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації.
Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної ролі, створила профіль в месенджері Viber, що зовні схожий на профіль Голови Тернопільської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації, при цьому іменувавши профіль «Вячеслав Негода Тернопільська Обласна Військова Адміністрація» та зареєструвала його за номером телефону НОМЕР_2 .
В свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, з метою контролю руху отриманих протиправним шляхом грошових коштів та подальшого розпоряджання такими коштами, передала ОСОБА_4 доступу до мобільного банкінгу та фінансового номеру телефону, відкритого на ім'я третьої особи.
Так, 21.10.2024 приблизно о 11.40 годині, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, зокрема грошовими коштами ТОВ «ПРОФАГРОТРЕЙД», ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи заздалегідь створений недостовірний профіль в месенджері Viber з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_2 у месенджері «Viber» надіслали директору ТОВ «ПРОФАГРОТРЕЙД» неправдивий лист від імені Голови Тернопільської обласної державної адміністрації, із вимогою прийняти участь у програмі надання благодійної грошової допомоги Збройним Силам України, при цьому зазначивши реквізити банківського рахунку НОМЕР_4 (АТ «Глобус Банк») та номером платіжної картки НОМЕР_5 , зареєстрованої на ім'я ОСОБА_6 .
В свою чергу, директор ТОВ «ПРОФАГРОТРЕЙД», будучи введеним в оману щодо дійсності збору грошових коштів та дійсного призначення грошових переказів, виконуючи вимогу, отриману нібито від імені Голови Тернопільської обласної державної адміністрації, здійснив безготівковий переказ грошових коштів у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень на банківський рахунок № НОМЕР_4 (АТ «Глобус Банк») із зазначенням призначення платежу «благодійна допомога, згідно листа №31/22-1031 від 21.10.2024».
Після чого, з метою доведення вказаного злочинного умислу до кінця,
ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання - АДРЕСА_1 діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи вільний доступ до електронно-обчислювальної техніки за допомогою онлайн банкінгу, що закріплений за банківським рахунком № НОМЕР_4 , в супереч заявленому призначенню для потреб Сил оборони України, розпорядились належними ТОВ «ПРОФАГРОТРЕЙД» грошовими коштами на власний розсуд, завдавши останнім матеріального збитку на суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого; протоколами огляду матеріалів банківської таємниці; протоколом тимчасового доступу до речей та документів; матеріалами УОТЗ ГУНП у місті Києві про опрацювання номерної інформації; протоколом обшуку; вилученими речовими доказами в ході обшуку; матеріалами ДКП НП України; протоколом огляду предметів; іншими доказами в своїй сукупності, що логічно та послідовно узгоджуються між собою.
13.08.2025 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання зазначених вище ризиків.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що підозрюваний є особою, який офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, здобуває кошти шляхом вчинення шахрайських дій, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків (постійна робота, майнові обов'язки), що полегшує можливість зміни місця проживання останнього з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин. Крім того, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за інкримінований злочин, вчинений в умовах воєнного стану, може умисно уникати явки до слідчого, прокурора та суду.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 під час підготовки до злочину використовував засоби конспірації в мережі Інтернет та ВІР-телефонії, яка використана у шахрайській схемі як засіб для маскування реального місцезнаходження абонента, який телефонував потерпілій стороні, що свідчить про вміння приховувати сліди злочинної діяльності та можливість знищити докази.
Оскільки досудове розслідування триває, встановлюються технічні пристрої, банківські рахунки та інші носії інформації, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи доступ до електронних сервісів і акаунтів, може видалити або змінити інформацію, унеможлививши її використання як доказу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 до вчинення шахрайства залучав третіх осіб, з якими може вступити в змову для узгодження показів або схиляння їх до відмови від свідчень. Крім того, інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене шляхом надання представникам юридичних осіб завідомо неправдивих відомостей, унаслідок чого останні перераховували грошові кошти, вважаючи, що вони будуть використані для потреб Збройних Сил України. Підозрюваний ОСОБА_4 , маючи у своєму розпорядженні контактні дані потерпілих, здатен здійснити вплив на них з метою зміни або відмови від наданих ними показань.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти дії з метою затягування слідства, змінювати або видаляти електронні сліди злочину, використовуючи набуті навички конспірації.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки спосіб життя підозрюваного та спосіб отримання доходів (шахрайські схеми під виглядом збору коштів на потреби ЗСУ) свідчать про схильність до вчинення злочинів із корисливих мотивів.
Дане кримінальне правопорушення має значний суспільний резонанс, оскільки було вчинене під виглядом збору благодійних коштів для потреб Збройних Сил України в умовах збройної агресії рф. Такі дії завдають матеріальної шкоди потерпілим та підірвали довіру громадськості й бізнесу до благодійних та волонтерських ініціатив.
Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, відсутність сталих соціальних зв'язків, суспільний резонанс, а також реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 . Єдиним ефективним запобіжним заходом у даному випадку є тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що свою причетність до даного правопорушення визнає, та просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024163510000786, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
13 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду матеріалів банківської таємниці; протоколом тимчасового доступу до речей та документів; матеріалами УОТЗ ГУНП у місті Києві про опрацювання номерної інформації; протоколом обшуку; вилученими речовими доказами в ході обшуку; матеріалами ДКП НП України; протоколом огляду предметів; іншими доказами в своїй сукупності, що логічно та послідовно узгоджуються між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний стан, матеріальне становище, відсутність стійких соціальних зв'язків та доходить висновку, що докази та конкретні обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що останній ймовірно вчинив тяжке кримінальне правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, вчинити новий злочин. В контексті цього ризику слідчий суддя враховує, що правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке полягає у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що свідчить про вірогідність настання цього ризику.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який офіційно непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, має зареєстроване та постійне місце проживання у м. Києві, характер вчинення кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування, та враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного, який самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, у якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 13 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7