Справа № 752/18913/25
Провадження № 1-кс/752/6596/25
12 серпня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про здійснення у кримінальному провадженні за № 12020010000000046 від 09.04.2020 року спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 ,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання cтаршого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені - заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020010000000046 від 09.04.2020 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в АР Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020010000000046 від 09.04.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
20.03.2014 Державною Думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Встановивши фактичну владу над Кримським півостровом, армією російської федерації, згідно із положеннями ст. 42 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаазької «IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, здійснено тимчасову окупацію частини території іншої держави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 лютого 2014 року на території м. Севастополя, а саме на площі ім. Нахімова, проведено «Митинг народной воли», на якому головою партії «Руський блок» ОСОБА_7 , мешканцями м. Севастополя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими запропоновано створити непередбачені Конституцією та законами України збройні загони самооборони під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якими керував громадянин України ОСОБА_10 , та підпорядковувався керівникам «координаційної ради з організації управління містом» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а останні координували свої дії зі спецслужбами рф та командуванням чорноморського флоту.
Метою зазначеного незаконного збройного формування (далі - НЗФ) «Самооборона Севастополя» було надання підтримки проросійськи налаштованим рухам та партіям, що діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та сприяння військовим підрозділам зс рф у вчиненні дії по встановленню контролю над територією Кримського півострову, а також над органами виконавчої та законодавчої влади, органами місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Вказане формування мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також за сприяння представників спецслужб та військових рф було озброєно вогнепальною зброєю.
У кожному структурному підрозділі НЗФ «Самооборона Севастополя» ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки військових армії рф, переслідування громадян України на території м. Севастополя, депортації населення, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи, організації, громадян.
При цьому, учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли у тісній співпраці з зс рф, яка видала зброю членам вказаного незаконного збройного формування. Учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокуванні українських військових частин, здійснювали спільні чергування на укомплектованих зброєю блокпостах. Особи з числа мешканців м. Севастополя, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території рф, захоплювали українських військовослужбовців, журналістів та активістів, здійснювали напади на підприємства, установи, організації, зокрема: були заблоковані, а у подальшому захоплені будівлі органів прокуратури, міліції, військові частини Збройних Сил України: в/ч НОМЕР_1 (Штаб Командування ВМС України), НОМЕР_2 («Аеродром Бельбек»), НОМЕР_3 та інші.
З метою «легітимізації» окупації 16.03.2014 владою АРК за підтримки рф (у тому числі силової) проведено незаконний «референдум» для приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72, 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх «входження до складу рф» на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Криму у зв'язку з її окупацією зс рф.
Приблизно 20-24.03.2014 керівником НЗФ «Самооборона Севастополя» ОСОБА_10 зазначене формування розформовано.
Приблизно у лютому 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території
м. Севастополь, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, однак маючи проросійську позицію, з метою сприяння армії рф в окупації та подальшому від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території рф, усвідомлюючи незаконність створення НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою участі у його діяльності, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно погодився на зайняття посади бійця у одному з підрозділів НЗФ «Самооборона Севастополя» - Добровільній народній дружині (далі по тексту - ДНД) «Рубіж», де брав активну участь.
Метою зазначеного формування було несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф.
Також у зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, його учасникам ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в силовій підтримці незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованої території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх матеріальних засобів.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
19.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь, разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців зс рф, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з метою захоплення та подальшого контролю вказаної території.
Таким чином, ОСОБА_6 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , де під час скоординованих дій вищевказаними особами здійснено силовий штурм та захоплення зазначеної території, що унеможливило подальше використання ВМС ЗС України.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 спільно з вищевказаними особами з числа учасників ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», проникнув на територію Командування ВМС ЗС України, захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , спрямованих на захоплення території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 1, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Вказані дії, спільно із діями інших загонів, що діяли у складі НЗФ «Самооборона Севастополя» сприяли тому, що 27 лютого 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, під тиском проросійських політичних сил, які представляла політична партія «Руська Єдність», та з врахуванням того, що депутати до приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим були доставлені силою загонами самооборони, та наявністю у приміщенні будівлі парламенту озброєних військових, прийняла рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім російської федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Надалі, 18.03.2014 між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 підписано «Договір між російською федерацією і Республікою Крим про прийняття в російську федерацію Республіки Крим та утворення в складі російської федерації нових суб'єктів».
20.03.2014 Державною Думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, нападі на підприємства, установи, організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_6 , маючи на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» приймав участь у діяльності у так званій ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», учасники якого здійснювали блокаду та захоплення військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори українських активістів, здійснювали контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукували транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь, фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_6 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
При цьому, ОСОБА_6 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України, спільно із іншими членами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
19.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь, разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців зс рф, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з метою захоплення та подальшого контролю вказаної території.
Таким чином, ОСОБА_6 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , де під час скоординованих дій вищевказаними особами здійснено силовий штурм та захоплення зазначеної території, що унеможливило подальше використання ВМС ЗС України.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 , спільно з вищевказаними особами з числа учасників ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», проникнув на територію Командування ВМС ЗС України, захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , спрямованих на захоплення території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 1, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
В свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій, ОСОБА_6 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72, 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в умисних діях, що мали на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Крім цього слідством встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_6 , з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» приймав участь у діяльності у так званій ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», учасники якого здійснювали блокаду та захоплення військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори українських активістів, здійснювали контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукували транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь, фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_6 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості України.
При цьому, ОСОБА_6 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, спільно із іншими членами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
Так, 19.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь, разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців зс рф, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з метою захоплення та подальшого контролю вказаної території.
Таким чином, ОСОБА_6 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , де під час скоординованих дій вищевказаними особами здійснено силовий штурм та захоплення зазначеної території, що унеможливило подальше використання ВМС ЗС України.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 , спільно з вищевказаними особами з числа учасників ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», проникнув на територію Командування ВМС ЗС України, захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , спрямованих на захоплення території військового містечка № 1, де розміщувались будівлі Командування ВМС ЗС України, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 1, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
В свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій ОСОБА_6 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5,72, 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Слідчий зазначає, що у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 знаходиться на окупованій території, зокрема у м. Севастополь.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
09.04.2020 постановою слідчого ОСОБА_6 оголошено у державний розшук, оскільки місцезнаходження підозрюваного не відоме та зупинене досудове розслідування у зв'язку із розшуком ОСОБА_6 .
На виконання доручення, оперативними співробітниками ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі заведено ОРС «Розшук» № 6576/2023, щодо розшуку ОСОБА_6 .
На даний час підозрюваний ОСОБА_6 продовжує переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території Кримського півострову, зокрема в м. Севастополь, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами в ході виконання доручення.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується на ТОТ м. Севастополь, оголошений у міжнародний розшук, повістки про виклик його до слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
На виконання вимог КПК України, відомості щодо повідомлення про підозру від 03.04.2020 та зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 20.06.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 розміщено на сайті Національної поліції України, у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Повістки про виклик ОСОБА_6 на 24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 20.06.2025 за № 124 (8049) та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора 20.06.2025.
Однак, 24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 підозрюваний ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
Слідчий зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України, та те, що він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, прокурора, переховується від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на ТОТ Кримського півострову, зокрема у м. Севастополь, наявні підстави для здійснення щодо ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування у відповідності до положень глави 24-1 КПК України.
На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного поклався на розсуд суду.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в АР Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020010000000046 від 09.04.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів, передбачених ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 111 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
03.04.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України.
20.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_16 від 12.03.2020, ОСОБА_17 від 02.04.2020, 20.03.2020, ОСОБА_18 від 22.03.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_17 від 02.04.2020, 23.03.2025, зі свідком ОСОБА_18 від 22.03.2025; висновком судової портретної експертизи від 11.02.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
09.04.2020 у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового слідства та суду останнього оголошено у державний розшук, що підтверджується матеріалами справи.
На виконання доручення, оперативними співробітниками ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі заведено ОРС «Розшук» № 6576/2023, щодо розшуку ОСОБА_6 .
Долучені до матеріалів клопотання відомості надають слідчому судді підстави вважати, що на даний час підозрюваний ОСОБА_6 продовжує переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території Кримського півострову, зокрема у м. Севастополь, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується на ТОТ м. Севастополь, оголошений у міжнародний розшук, повістки про виклик його до слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка є друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Також на виконання вимог КПК України, відомості щодо повідомлення про підозру від 03.04.2020 та зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 20.06.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень
ОСОБА_6 розміщено на сайті Національної поліції України, у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Повістка про виклик ОСОБА_6 на 24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 20.06.2025 за № 124 (8049) та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора 20.06.2025.
Однак, 24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 підозрюваний ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, що підтверджується долученими до клопотання відомостями.
Встановлено, що повідомлення про підозру від 03.04.2020 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 20.06.2025 вручено ОСОБА_6 у спосіб, передбачений ст. 111, 135, 278 КПК України.
Враховуючи наведене, положення статей 135, 276-279, 297-5 КПК України, ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020010000000046 від 09.04.2020.
Згідно наявних в матеріалах клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території Кримського півострову, зокрема у м. Севастополь.
Таким чином, долучені до матеріалів клопотання окремі матеріали кримінального провадження надають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду на території України, яка є тимчасово окупованою військами Російської Федерації, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 статті 1 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Виходячи з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про достатність доказів обвинувачення для початку спеціального розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, поряд з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, рішення Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 32, Series А, № 182. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій відповідно до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даний час місце перебування ОСОБА_6 на підконтрольній території України не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України, останній умисно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, з метою виконання завдань кримінального судочинства, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020010000000046 від 09.04.2020 відносно ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні за № 12020010000000046 від 09.04.2020 року спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1