Справа № 752/13256/25
Провадження № 1-кс/752/6537/25
11 серпня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Сквира Київської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в межах кимінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001889 від 27.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.1 ст.209, ч.1 ст.263 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні №12025100010001889 ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.07.2025 у кримінальному провадженні №12025100010001889 від 27.05.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в сумі 4 996 200 грн.
Захисник вважає, що на даний час наявні підстави для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який, оскільки застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, і ризики, які були встановлені на момент застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, в певній мірі втратили свою актуальність.
Захисник вказує, що за час здійснення досудового розслідування стороною обвинувачення не здобуто жодних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_4 вчиняє або вчиняв дії, які могли б свідчити або надавати підстави припускати про можливість його ухилення чи переховування від органу слідства чи суду. 04.07.2025 ОСОБА_4 добровільно з'явився на виклик слідчого, отримав письмове повідомлення про підозру та клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу. Будь-яких спроб ухилятись від вказаних процесуальних дій ОСОБА_4 не вчиняв. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 прибув до суду на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, не мав наміру переховуватись.
Також в розпорядженні сторони обвинувачення відсутні об'єктивні та фактичні дані, підтверджені документально, які б могли свідчити про реальність існування ризику впливу ОСОБА_4 на свідків, інших учасників кримінального провадження та те, що інший запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 шляхом покладення на нього відповідних процесуальних обов'язків. Жодна особа, в тому числі, з переліку свідків, не зверталась до правоохоронних органів із заявами/повідомленнями про вчинення ОСОБА_4 відносно них фізичного та/або психологічного впливу у будь-якій формі.
Крім того, захисник у клопотанні послався на те, що іншому підозрюваному у цьому кримінальному провадженні, який за версією слідства є організатором злочину, було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Також захисник вказав про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що достовірно підтверджують розмір завданої потерпілому майнової шкоди, а також докази на підтвердження того, що потерпілий міг мати у розпорядженні відповідну суму коштів. Відсутність вказаних відомостей ставить під сумнів кримінально-правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 185 КК України. Крім того, свідок ОСОБА_6 підтвердила, що на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, останній перебував разом з нею, тобто не міг бути на місці вчинення злочину.
ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується виключно позитивно, доглядає матір похилого віку, має міцні соціальні зв'язки в місті постійного проживання.
На думку сторони захисту, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим в світлі актуальних ризиків та особи підозрюваного. Захисник вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в повній мірі може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі зазначеного захисник просив про задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Зазначив, що на даний час стан здоров'я ОСОБА_4 значно погіршився в зв'язку із загостренням наявних у нього хронічних захворювань. ОСОБА_4 протягом всього життя регулярно приймає певні медичні препарати і на даний час в умовах утримання його під вартою існує ризик для його здоров'я в зв'язку із погіршення стану здоров'я.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав клопотання, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що встановлені відносно підозрюваного ризики на даний час не зменшились. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і на даний час викрадені грошові кошти не знайдено.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100010001889 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
У цьому кримінальному провадженні, 02.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.07.2025 у кримінальному провадженні №12025100010001889 від 27.05.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 01.09.2025, із альтернативою внесення застави в сумі 4 996 200 грн. В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов'язки з передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді від 04.07.2025, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_4 з урахуванням того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також з урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Слідчий суддя приймає до уваги характеристику ОСОБА_4 , а саме те, що вінраніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має постійне місце проживання в м. Києві, а також відомості про стан його здоров'я, зокрема те, що ОСОБА_4 має хронічні захворювання, через що тривалий час спостерігається у профільних лікарів та періодично проходить медичні обстеження, потребує регулярного прийому медичних препаратів. Також слідчий суддя враховує, що в ході розгляду даного клопотання стороною обвинувачення не доведено обставин, які б свідчили про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбаченим частинам1, 2, 3 статті 177 КПК України.
Слід зазначити, що сам по собі факт обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та вірогідність в майбутньому призначення ОСОБА_4 суворого покарання у вигляді тримання під вартою, за відсутності конкретних фактів ухилення ОСОБА_4 від слідства та суду, переховування, вчинення дій з метою знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, здійснення тиску на свідків, потерпілого, не свідчить про недостатність застосування щодо останнього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, зокрема цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання заявленим стороною обвинувачення ризикам, передбаченим частинами1, 2, 3 статті 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, є можливим застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язків з передбаченого ч.5 ст. 194 КПК України переліку, в повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та зможе запобігти зазначеним вище ризикам.
Зазначене відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 10.03.2009 у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти (постанова Європейського Суду з прав людини від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, § 85).
Особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, завжди повинна бути звільнена з-під варти до суду, якщо тільки держава не може довести, що «є відповідні і достатні» причини, щоб виправдати триваюче тримання під вартою (справи Wemhoff v. Germany, рішення від 27 червня 1968 р., Series A № 7, стор. 24-25, п. 12; Yagci and Sargin v. Turkey, рішення від 8 червня 1995 р., Series A № 319-A, п. 52).
По справі «Хайрединов проти України» (38717/04, рішення від 14.10.2010) Європейський суд по правам людини визнав порушення § 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з обставинами, коли національні органи не надали достатніх підстав для взяття під варту заявника, а суди не розглядали можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
В абз. 2,5 п. 17 Інформаційного листа № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів першої та апеляційної інстанції на те, що суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Згідно з ч. 5 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу в зв'язку з чим вважає за можливе клопотання задовольнити.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 181, 194, 201, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 12025100010001889 від 27.05.2025 задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований відносно нього ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 04.07.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто по 29.08.2025 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати негайно поставити на облік останнього і повідомити про це суд.
Негайно звільнити з під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали до 29.08.2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1