Справа №705/4907/25
1-кс/705/1374/25 УХВАЛА
15 серпня 2025 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання начальника відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320001136 від 13.08.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кузьмина Гребля Христинівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
15 серпня 2025 року начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим начальником Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Із клопотання вбачається, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320001136 від 13.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 13.08.2025 близько 11 год. 00 хв., перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що перед ним знаходяться працівники поліції: оперуповноважений оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенант поліції ОСОБА_8 , оперуповноважений оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенант поліції ОСОБА_9 , начальник сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_10 , старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_11 та начальник сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_12 , які відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та які прибули за вказаною адресою у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, визначених Законом України «Про Національну поліцію» та Кримінальним процесуальним кодексом України, у межах виконання доручення по кримінальному провадженню № 12025250320001122 від 11.08.2025 за ч. 4 ст. 187 КК України, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння смерті вказаним працівникам поліції у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, увійшовши до приміщення гаража, імітуючи, що дістає для видачі телефон, дістав предмет, схожий на гранату, після чого з цим предметом у руках висловив погрози здійснити вибух. Далі, коли поліцейські з міркувань безпеки вийшли з гаражного приміщення на територію подвір'я, ОСОБА_4 , вийшовши за ними, кинув зазначений предмет з рук на землю в сторону працівників поліції, внаслідок чого відбувся вибух, а ОСОБА_4 втік з місця вчинення кримінального правопорушення, виконавши таким чином усі дії для заподіяння смерті працівникам поліції. Однак, вказані наслідки не настали з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 - через вжиття поліцейськими заходів особистої безпеки.
ОСОБА_4 13.08.2025 затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, фактичний час затримання визначено 15 година 30 хвилин.
ОСОБА_4 14.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, - замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Злочин, передбачений ст. 348 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Враховуючи спосіб і тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_4 , виникла необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В даному випадку це: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі, враховуючи наявні ризики щодо особи підозрюваного та враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні злочину, характер якого свідчить про нестійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, перебуваючи неізольованим від суспільства, продовжить вчиняти аналогічні злочини, не має офіційного джерела доходів, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити всебічне, повне та об'єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.
У клопотанні начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, без визначення розміру застави.
Ознайомившись із клопотанням; заслухавши прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яка вважала необхідним обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, та наявності ризиків, зазначених у клопотанні; вислухавши думку захисника ОСОБА_5 , який просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, також вважав, що підозра та ризики необґрунтовані; думку підозрюваного ОСОБА_4 , який підтримав позицію свого захисника, надавати покази стосовно підозри відмовився, підтвердив, що після вибуху злякався і втік; перевіривши матеріали клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
13.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320001136 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст. 348 КК України, а саме, що 13.08.2025 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , в ході спілкування із працівниками поліції, зайшов до приміщення гаража, де узяв предмет зовні схожий на гранату та витягнувши запобіжну чеку, став висловлювати на їхню адресу погрози її застосування та в подальшому, умисно, посягаючи на життя працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, кинув вказану гранату у бік поліцейських, яка здетонувала і вибухнула, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник.
В обґрунтування підозри ОСОБА_4 за ст. 348 КК України начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 посилається на: протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КУПК України від 13.08.2025; протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 13.085.2025; протокол допиту потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 від 13.08.2025; протокол огляду предметів від 14.08.2025, інші матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. За змістом пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У частині першій статті 194 КПК України унормовано обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
Стосовно питання обґрунтованості підозри має застосовуватися стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
З урахуванням відсутності у слідчого судді права на даному етапі досудового розслідування вирішувати питання, які належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті, в тому числі оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості для підтвердження чи спростування винуватості особи у вчиненні злочину та кваліфікації її дій, обов'язку судді на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити вірогідність та достатність причетності підозрюваного до кримінально-караних дій для застосування щодо нього обмежувального заходу, надані стороною обвинувачення фактичні дані, що містяться в долучених до клопотання матеріалах, є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, з чим закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи, а також за правилами частини першої статті 178 КПК України бере до уваги характер і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів вчинення його саме ОСОБА_4 , покарання, яке може бути призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки із суспільством.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, водночас офіційно не працює, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі. З огляду на зазначене та з урахуванням конкретних обставин справи, а також зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, у слідчого судді є достатні підстави вважати наявним існування стосовно ОСОБА_4 ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, будь-яких джерел надходження грошових коштів не має, та, залишившись без засобів для існування, може вчиняти нові кримінальні правопорушення. Окрім того, у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває інше кримінальне провадження, де ОСОБА_4 є підозрюваним.
При цьому, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі у клопотанні не обґрунтований. Ініціатор клопотання вказує на можливу неявку підозрюваного за викликами, що фактично дублює ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Вирішуючи питання наявності ризиків, слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування вказаного запобіжного заходу наявні.
Незважаючи, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, проте характер та тяжкість вчиненого злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді дають підстави для застосування саме такого запобіжного заходу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам.
Тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити.
Крім того, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки підозра стосується злочину, вчиненого із застосуванням насильства та такого, що міг спричинити загибель людей.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, строк якого відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 13 серпня 2025 року, без визначення розміру застави, з триманням обвинуваченого в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 11 жовтня 2025 року (включно).
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику - до відома та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1