іменем України
15 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/15972/24
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1083/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
скаржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз»,
суб'єкт оскарження: Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джола Світлана Вікторівна,
стягувач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2025 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джоли Світлани Вікторівни,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» (далі - ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз») звернулося зі скаргою, в якій просило: визнати протиправними дії головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джоли С.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 76432693 від 31 жовтня 2024 року; зобов'язати головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джолу С.В. або іншу посадову особу, на виконанні в якої буде перебувати виконавче провадження № 76432693, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31 жовтня 2024 року.
Мотивуючи заявлені вимоги, скаржник зазначав, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз». 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського відділу ДВС з метою виконання наведеної ухвали суду і цього ж дня державним виконавцем Джолою С.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника.
Товариство наголошувало на невідповідності ухвали суду від 24 жовтня 2024 року вимогам щодо виконавчого документу, встановленим ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, в ухвалі не зазначено строк пред'явлення судового рішення до виконання та дату видачі виконавчого документа. Установивши ці недоліки, держаний виконавець на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону повинен був повернути ухвалу стягувачці. Крім цього, отримавши ухвалу суду про накладення арешту на майно, державний виконавець, ураховуючи приписи ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», мав перевірити в електронних державних базах та реєстрах дані щодо реєстрації права власності за товариством на таке майно. Матеріали виконавчого провадження свідчать про наявність у ньому доказів неналежності спірної квартири боржнику, а накладенням арешту порушено право третьої особи - ОСОБА_2 , яка на праві власності володіє цією нерухомістю.
Боржник вважав, що резолютивною частиною ухвали суду від 24 жовтня 2024 року визначено вчинення різних дій (накладення арешту на майно та заборону здійснювати будь-які дії щодо відчуження), які мають різний спосіб і порядок виконання в межах виконавчого провадження. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», виконуючи рішення про заборону вчиняти певні дії, виконавець повинен був довести до відома боржника резолютивну частину цього рішення, склавши при цьому відповідний акт, натомість виконавець ухвалив рішення про арешт майна боржника та вніс відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2025 року у задоволенні скарги ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» на дії головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джоли С.В. відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, посилаючись на невстановлення судом всіх обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними з доводами скарги ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», скерованої до суду першої інстанції. Товариство вважає, що районний суд не перевірив доводи скаржника щодо невідповідності вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 76432693; не з'ясував, чи діяв державний виконавець в межах повноважень та чи дотримано ним вимоги ст. 18 Закону щодо обов'язку здійснити заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, визначених ч. 4 ст. 63 Закону. Зазначає, що районний суд не дотримався принципу всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів, зробивши загальні висновки про те, що «ухвала суду про забезпечення повороту виконання набрала законної сили та підлягає виконанню».
Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, ураховуючи наступне.
Відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», суд першої інстанції, пославшись на положення ст. 18, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», виходив з того, що ухвала суду про забезпечення повороту виконання набрала законної сили та підлягає виконанню, державний виконавець діяв на підставі чинного виконавчого документа, у межах компетенції та без перевищення визначених законом повноважень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що в січні 2022 року ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» звернулося з позовом до ОСОБА_3 та просило витребувати з володіння відповідача квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року, позов ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_3 на користь ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 06 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року і постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено (а.с. 114-188).
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , звернулася до суду із заявою про поворот виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року у справі за позовом ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» до ОСОБА_3 про витребування майна.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення повороту виконання рішення задоволено. Накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз». Заборонено ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» здійснювати будь-які дії щодо відчуження, здачі в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладення договорів застави (іпотеки) або інших способів передавати третім особам у платне або безоплатне користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 до вирішення питання про поворот виконання рішення суду та набрання рішенням суду законної сили (а.с. 18зворот-20).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року - без змін (а.с. 119-122).
31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року (а.с. 10).
Постановою головного державного виконавця Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові Джолою С.В. від 31 жовтня 2024 року відкрито виконавче провадження № 76432693 з виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року (а.с. 11).
31 жовтня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», із забороною товариству здійснювати будь-які дії щодо відчуження, здачі в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладення договорів застави (іпотеки) або інших способів передавати третім особам у платне або безоплатне користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 до вирішення питання про поворот виконання рішення суду та набрання рішенням суду законної сили (а.с. 12).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства (п. 9 ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями ст. 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами ст. 3 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 431 ЦПК України).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків; 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Аналізуючи наведені норми та вивчивши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про відсутність підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року.
За матеріалами справи встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення повороту виконання рішення. Накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз». Заборонено ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» здійснювати будь-які дії щодо відчуження, здачі в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладення договорів застави (іпотеки) або інших способів передавати третім особам у платне або безоплатне користування спірну квартиру до вирішення питання про поворот виконання рішення суду та набрання рішенням суду законної сили. Стягувачем зазначено ОСОБА_1 , боржником - ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз».
31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 пред'явила ухвалу суду для примусового виконання до Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові. Виконавче провадження з виконання ухвали суду відкрито 31 жовтня 2024 року.
Підставою оскарження дій державного виконавця ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» зазначає невідповідність виконавчого документа (ухвали суду) вимогам щодо його форми та змісту. Вважає, що державний виконавець безпідставно не перевірив в електронних державних базах та реєстрах дані реєстрації за товариством права власності на спірне нерухоме майно.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги на предмет невідповідності виконавчого документа вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», колегія суддів виходить з того, що ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року містить назву і дату ухвалення, повне найменування, місцезнаходження та код ЄДРПОУ юридичної особи - боржника та прізвище, ім'я, по батькові, адресу проживання та РНОКПП фізичної особи - стягувача, заходи примусового виконання рішення, дату набрання рішенням законної сили із посиланням на його негайне виконання. Отже, ухвала суду містить всі передбачені законодавством для виконавчого документа дані. З огляду на те, що в наведеному судовому рішенні зазначено про необхідність його негайного виконання, не мають правового значення для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження доводи скаржника про відсутність в ухвалі строку пред'явлення судового рішення до виконання та дату видачі виконавчого документа.
Крім цього, правомірність та обґрунтованість ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року про забезпечення повороту виконання рішення перевірялись під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз» та підтверджено постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року, якою, в тому числі, проаналізовано доводи скаржника щодо неналежності йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 , на яку державним виконавцем накладено арешт.
Законодавцем передбачено чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Ураховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства. Державний виконавець Джола С.В. з дотриманням вимог ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» відкрила виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду про накладення арешту на майно, роз'яснивши сторонам виконавчого провадження про можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та їх право оскаржити постанову.
Апеляційний суд не аналізує та не надає правову оцінку твердженням скаржника щодо правомірності/неправомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про арешт майна боржника від 31 жовтня 2024 року, зважаючи на те, що наведена постанова не є предметом цього судового розгляду.
У резолютивній частині скарги товариство просило визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 жовтня 2024 року та зобов'язати скасувати її. Постанова про накладення арешту на майно хоча і датована 31 жовтня 2024 року, проте, являється окремим процесуальним документом, винесеним державним виконавцем в ході вчинення виконавчих дій. З огляду на положення ст. 13 ЦПК України щодо диспозитивності судового розгляду, за якими суд розглядає справи лише в межах заявлених стороною вимог, судовій перевірці належать лише дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. З підстав, наведених вище, суд погоджується з доводами державного виконавця щодо наявності правових підстав для відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2024 року про забезпечення повороту виконання рішення.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У рішенні ЄСПЛ від 20 липня 2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі «Фуклєв проти України» (рішення від 07 червня 2005 року) ЄСПЛ вказав, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Таким чином, чинне судове рішення підлягає обов'язковому виконанню.
Беручи до уваги наведене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги ТОВ «ТСЦ «Експо-Дніпро-Союз», що відповідає принципу Конституції України щодо обов'язковості рішення суду (ст. 129-1). Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова