Справа №592/6287/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/257/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
Іменем України
15 липня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/6287/25 за апеляційною скаргою представника власників майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.04.2025 про арешт майна,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник власників майна ТОВ «Комфортсервісегогруп» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у клопотанні про арешт майна, оскільки в кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, будь-яких доказів причетності орендаторів приміщення, в якому було проведено обшук органом досудового розслідування не надано, а клопотання слідчого не містить обгрунтування відповідності вилученого майна критеріям речового доказу, враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється за ч. 2 ст. 303 КК. Вилучені в ході обшуку грошові кошти є особистими коштами ТОВ «Комфортсервісегогруп», а вилучення особистих мобільних телефонів в умовах воєнного стану є неприпустимим, органом досудового розслідування при проведенні обшуку не було запропоновано власникам цих мобільних телефонів їх розблокувати для копіювання існуючих на них даних.
21.04.2025 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Окружної прокуратури м. Суми, звернувся слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обгрунтував тим, що він здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025200480000029 від 05.01.2025 за ч. 2 ст. 303 КК за фактом того, що в ході проведення заходів, пов'язаних із виявленням та попередженням злочинів проти громадського поряду та моральності встановлено, що на території м. Суми утримується місце розпусти з метою звідництва для надання послуг сексуального характеру.
18.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.04.2025 в нежитловому приміщенні за адресою: м. Суми, пр. Свободи, буд. 50, належного на праві власності ОСОБА_12 був проведений обшук, в ході якого було виявлено і вилучено майно.
Зважаючи на те, що вказане вище майно може бути використане як доказ в кримінальному провадженні, тому слідчий просив накласти на вилучене майно арешт.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.04.2025 клопотання слідчого задоволене. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що існує необхідність збереження вилученого в ході обшуку майна з метою забезпечення його збереження як речових доказів.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, від представника власників майна ОСОБА_13 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчої судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК).
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а згідно ч. 3-4 цієї статті у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК. При цьому заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 1-2, 4 ст. 173 КПК).
Здійснивши розгляд клопотання слідчого про арешт майна та задовольнивши його, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що все вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, та існує необхідність його збереження як речових доказів, тобто вилучені в ході обшуку речі та предмети мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, яке розслідується в межах кримінального провадження № 12025200480000029 від 05.01.2025 за ч. 2 ст. 303 КК, прямо пов'язані із цією подією та мають ознаки, що притаманні речовим доказам.
Разом з тим, вказані вище висновки слідчого судді суду першої інстанції не у повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не грунтуються на вимогах кримінального процесуального закону і закону України про кримінальну відповідальність.
Так, слідчими СВ Сумського РУН ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025200480000029 від 05.01.2025 за ч. 2 ст. 303 КК за фактом того, що на території м. Суми утримується місце розпусти з метою звідництва для надання послуг сексуального характеру чоловікам за грошову винагороду.
18.04.2025 в межах вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.04.2025 в нежитловому приміщенні за адресою: м. Суми, пр. Свободи, буд. 50 був проведений обшук, в ході якого було виявлено і вилучено майно.
Все вилучене в ході обушку майно постановою слідчого СВ Сумського РУН ГУНП в Сумській області визнане речовими доказами.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Тобто, речові докази - це приєднані до кримінального провадження предмети, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, тобто всі предмети, які можуть бути засобами для розкриття кримінального правопорушення і виявлення винних або для спростування підозри (обвинувачення) чи пом'якшення відповідальності підозрюваного (обвинуваченого). Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Серед цих предметів можна виділити продукти злочинної діяльності (фальшиві гроші, продукти харчування тощо).
Предмети, що можуть бути речовими доказами, виявляються при огляді місця події, обшуку, виїмці та провадженні деяких інших слідчих дій. Їх можуть також принести до слідчих органів чи суду - підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та інші учасники процесу, будь-які громадяни. Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до кримінального провадження, зберігаються при кримінальному провадженні, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, слідства і суду або передаються для зберігання відповідному підприємству, організації.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ст. 1 КК), а підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК).
Установлені слідством фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК, які розслідуються в межах кримінального провадження № 12025200480000029 від 05.01.2025, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені в ході обшуку грошові кошти, друковані бланки з рукописними, печатними написами, блокноти, сертифікати, медичні картки, медичні книжки, мобільні телефони та планшети можуть безпосередньо стосуватись предмета і об'єкту розслідування кримінального провадження, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що дає законні підстави для їх арешту як речового доказу з метою їх збереження, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу не заслуговують на увагу.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право особи, яка володіє арештованим майном, та у її інтереси з метою забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо об'єму (кількості), законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном в даному конкретному випадку у визначеному апеляційним судом частині є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Будь-яких доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власником/володільцем майна чи його представником до суду апеляційної інстанції не надано.
Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Однак, що стосується доводів апеляційної скарги про те, що вилучені в ході обшуку алкогольні напої не відповідають критеріям речового доказу, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час апеляційного розгляду кримінального провадження не було установлено їх причетність до обставин, що розслідуються.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Після скасування ухвали слідчого судді колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вилучене під час обшука майно, окрім спиртних напоїв, задовольнивши таким чином апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.04.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025200480000029 від 05.01.2025 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_14 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 18.04.2025 в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_12 , а саме на:
- грошові кошти:
1) номіналом 500 грн в кількості 19 купюр (серія, номер): ЄВ9535835, ЄА6252521, ЕД6381903, ВУ3429520, ЄЗ4447809, ЕЕ9606036, ЄЄ2836067, КА4533537, КА4533533, КА4533532, КА4533536, КА4533535, ЕИ5874370, ЄУ6189176, КА4533531, КА4533534, ЄД0122459, АК2728477, ЄМ1280655;
2) номіналом 1000 грн в кількості 5 купюр (серія, номер): ГР3762706, АК3793665, АЗ2059773, АТ0405638, ЕГ3952336;
3) номіналом 200 грн в кількості 5 купюр (серія, номер): ГГ6410150, ДА8994951, ЕЖ2534548, ЄГ9615568, ЗА0955516;
4) номіналом 50 грн в кількості 2 купюр (серія, номер): УР9363128, ЕА3593460;
5) номіналом 20 грн в кількості 5 купюр (серія, номер): ЕВ9562598, ЕИ9866812, ЕЕ6682862, АМ7075306, ЮБ2781886, а всього на загальну суму 15700 грн, поміщені до спец-пакету PSP2191746;
- друковані бланки з рукописними написами в кількості 4 шт., три з яких мають відтиск печаті у правому нижньому куті з написом «Ego Studio», на кожному бланку у верхній частині наявний рукописний напис чорнилом червоного кольору, а саме: «15.04 Сумы», «16.04 Сумы», «18.04 Сумы», «17.04 Сумы»;
- друкований бланк з печатними та рукописними написами на 2 арк. та підписами на кожному, скріплені між собою скобою;
- друковані бланки у вигляді таблиць із рукописними написами в кількості 3 шт.
- блокнот в палітурці жовтого кольору з написом на лицевій стороні Genius College block та штрих-кодом № 4823088123573906808 з чорновими записами;
- блокнот з чорновими записами в палітурці фіолетового кольору на лицевій стороні та на зворотній білого кольору з написом Buromax та штрих-кодом №4823078948281;
- друкований бланк з рукописними написами та відтиском печаті у правому нижньому куті «Ego Studio», зверху на лицевій стороні наявний рукописний напис чорнилом червоного кольору 14.04.Суми та написом у лівому верхньому куті 4035-2000-4070-8213;
- ламіновані сертифікати на ім'я ОСОБА_15 , датований 19.12.2024; на ім'я ОСОБА_16 , датований 19.12.2023; на ім'я ОСОБА_17 , датований 19.12.2023; на ім'я ОСОБА_18 , датований 19.12.2023;
- аркуш паперу формату А4 із рукописними написами, розкреслений у вигляді таблиці з назвами алкогольних напоїв, ціни за пляшку, за 100 г та за 50 г;
- медична карта на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із медичною книжкою серії 1ААМ №305876;
- медична карта на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із медичною книжкою серії 1ААМ №305736;
- мобільний телефон (смартфон), марки iphone, корпус жовтого кольору, в чохлі рожевого кольору, перебуває у вимкненому стані, на слоті для сім-карти має напис « НОМЕР_1 »;
- планшетний пристрій марки Lenovo, корпус чорного кольору, модель Lenovo TB-X606F, s|n: HPV4BN64(61), у ввімкненому стані, вилучений до спец-пакету WAR1069693;
- мобільний телефон в чохлі рожевого кольору, корпус рожевого кольору, у ввімкненому стані, заблокований, у слоті для сім-карти виявлено картку оператора мобільного зв'язку з номером НОМЕР_2 , на корпусі наявна емблема марки Apple;
- мобільний телефон в чохлі силіконовому жовтого кольору, корпус білого кольору, на слоті для сім-карт наявний № НОМЕР_3 та сім-картка оператора мобільного зв'язку з номером НОМЕР_4 , у ввімкненому стані, без пошкоджень;
- мобільний телефон корпус чорного кольору, задня панель має блискучу поверхню, на екрані наклеяна захисна плівка, яка має сліди відшарування, перебуває у ввімкненому стані, у слоті для сім-карт виявлено 2 сім-карти з № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , знаходиться у чохлі силікованому прозорого кольору;
- мобільний телефон, корпус блакитного кольору із емблемою Apple в полімерному чохлі з малюнком у вигляді 100 доларів СІЛА, у ввімкненому стані, у слоті для сім-карт наявна сім-картка з № НОМЕР_7 , на екрані наклеяна захисна плівка, що має сліди відшарування у верхніх лівому та правому куті;
- мобільний телефон, в чохлі бордового кольору, корпус фіолетового кольору із написом Samsung з ІМЕІ: НОМЕР_8 , модель SM-A325F/DS, у слоті для сім-карт виявлено 2 сім-карти з № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , на екрані наклеєне захисне скло, що має сліди відшарування, який перебуває у вимкненому стані.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4