Справа № 750/10013/25
Провадження № 4-с/750/26/25
18 серпня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
за участю скаржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
22 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до суду із скаргою про визнання незаконними дії державного виконавця, визнання незаконними та скасування постанов державних виконавців по виконавчим провадженням № 56654967 та № 58710815.
Заявник вказує, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) згідно із листом Центрального відділу ДВС у місті Чернігові знаходиться зведене виконавче провадження № 71758288. Із листа стало відомо, що до зведеного виконавчого провадження АСВП № 71758288 входить два виконавчих провадження: № 58710815 від 26.03.2019 та № 69860958. Згідно із витягом із Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), станом на 24.05.2025 інформація про відкриття зведеного виконавчого провадження в № 71758288 відсутня.
16 червня 2025 року до Центрального відділу ДВС у місті Чернігові скаржником була подана заява у якій він просив надати документи та інформацію по відкритих виконавчих провадженнях № 56654967 від 22.06.2018 та № 58710815 від 26.03.2019 на виконання виконавчого листа № 2/750/2400/17 виданого 27.03.2018 року.
На дану заяву надійшла відповідь від 15.07.2025, до якої у якості додатків будо додано копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2019 по ВП № 58710815 та від 14.09.2022 по ВП № 69860958, а також повідомлено, що на даний час на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 71758288. Не надання Центральним відділом ДВС у місті Чернігові документів, про які йшлося у заяві від 16.06.2025, підтверджує їх відсутність у ДВС, а також відсутність правових підстав для винесення постанов у межах цих виконавчих проваджень та безпідставність стягнень по них грошових коштів державним виконавцем.
З огляду на ненадання скаржнику документів виконавчого провадження на його запит, на основі наявної у нього інформації, він припускає, що у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до 22.06.2018 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/750/2400/17 від 27.03.2018. 22 червня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56654967. Згодом у цьому виконавчому провадженні була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.02.2018. Також Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігів вказує у своєму листі від 15.07.2025, що ним відкрито зведене виконавче провадження до якого входить два виконавчі провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019 та ВП № 69860958 від 14.09.2022.
Скаржник стверджує, що згідно з вимогами законодавства, після винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, усі постанови виносяться саме у цьому виконавчому провадженні під його номером, а не окремих, об'єднаних виконавчих проваджень. Натомість у листі від 15.07.2025 вказано, що 21.11.2024 та 09.12.2024 у межах виконавчого провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019, були винесені дві постанови про звернення стягнення на заробітну плату, які направлені на виконання до Військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу скаржник Скаржник стверджує, що обидві постанови винесені із порушенням чинного законодавства, та підлягають скасуванню судом як незаконні.
Крім того скаржник зазначає, що № 56654967 від 22.06.2018 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану у пункті 2 цієї постанови прописано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 14.03.2019. Наступна постанова про відкриття виконавчого провадження у ВП № 58710815 була винесена 26.03.2019.
Скаржник вказує, що згідно із нормами законодавства, виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа, а тому виконавчий лист № 2/750/2400/17 від 11.04.2018 мало було подано повторно до виконавчої служби не раніше 25.03.2019 року (понеділок), оскільки після подання виконавчого листа, виконавець має перевірити документи та винести постанову про відкриття провадження наступного робочого дня. Це означає, що виконавчий лист № 2/750/2400/17 від 11.04.2018 було подано до виконавчої служби із запізненням на 11 днів.
Частиною 6 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Але оскільки ухвали Деснянського районного суду, як суду який видав виконавчий лист, про продовження строку подання виконавчого листа № 2/750/2400/17 від 27.03.2018 у межах виконавчого провадження ВП № 58710815 від 09.12.2024 державною виконавчою службою на вимогу скаржника не надано, це означає, що Стягувач не звертався із заявою про поновлення такого строку до суду.
Таким чином, головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Насоливець Ю.С. безпідставно винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019 поза межами строку на звернення виконавчого документа до виконання без відповідної ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова про продовження строку подання виконавчого листа на виконання, а також державний виконавець Васильченко А.І. не мала право виносити постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 21.11.2024 та від 09.12.2024 у межах виконавчого провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019.
Враховуючи вищенаведене постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019 та постанови на звернення стягнення на заробітну плату від 21.11.2024 та 09.12.2024, винесені у межах виконавчого провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019 мають бути визнані судом незаконними та підлягають скасуванню.
06 серпня 2025 через канцелярію суду надійшов відзив на скаргу від старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Людмили Мойсеєнко, у якому підтверджено факти перебування на виконанні у відділі ВП № 56654967 від 22.06.2018 виконавчого листа № 2/750/2400/17 виданого 27.03.2018. У цьому виконавчому провадженні 14.02.2018 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а самі матеріали провадження знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Також вказується, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів 26.03.2019 відкрито ВП № 58710815. У межах цього виконавчого провадження старшим державним виконавцем Васильченко А.І. 09.12.2024 було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника (скаржника) до військової частини, де він проходить службу.
Також у відзиві зазначається, що скаржником не було оскаржено постанови про відкриття виконавчих проваджень у порядку та строки, передбаченими ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», а також ст. 449 ЦПК України.
Також звертається увага суду, що у матеріалах виконавчого провадження міститься заява стягувача від 20.05.2024 про зупинення стягнення, що є підтвердженням його ознайомлення із наявними виконавчими провадженнями, проте з моменту відкриття виконавчого провадження (2019 рік) не використано право на оскарження постанови у 10-денний строк, визначений законом.
Вимоги скаржника представник органу ДВС вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. До відзиву додані копії матеріалів виконавчого провадження, а тому у задоволенні скарги просив відмовити, розгляд справи провести без участі представника відділу.
За нормами ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У судовому засіданні скаржник свої вимоги підтримав, просив їх задовільнити. Надав пояснення, аналогічні змісту скарги. Крім того, звернув увагу суду на ту обставину, що він з першого дня повномасштабної агресії рф проти України перебував у складі ЗСУ, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України, а тому не слідкував і не мав можливості слідкувати за станом виконання виконавчих документів, які перебували на виконанні в органах ДВС. Скаржник надав до суду копії документів на підтвердження перебування його у складі ЗСУ у період з 24.02.2022 по 12.06.2025. Також скаржник надав копію листа військової частини від 01.05.2024 НОМЕР_2 № 19/944, у якому інформовано про виконавчі провадження, постанови про відрахування коштів з доходів скаржника надійшли до фінансово-економічної служби частини. Серед цих проваджень відсутні ВП № 58710815 від 26.03.2019 та ВП № 56654967 від 22.06.2018. Саме цей лист став підставою для звернення 20.05.2024 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою про тимчасове зупинення звернення стягнення у зв'язку з проходженням ним військової служби із наданням відповідної довідки військової частини. У заяві ставиться питання про зупинення стягнення на його заробітну плату у всіх відкритих виконавчих провадженнях, відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», без зазначення номерів виконавчих проваджень. При цьому скаржник на час подачі заяви не володів жодною інформацією про існування виконавчих проваджень ВП № 58710815 від 26.03.2019 та ВП № 56654967 від 22.06.2018 і у заяві про них не вказував, що спростовує твердження у відзиві на скаргу, що указана заява є доказом обізнаності скаржника про винесення постанов про відкриття цих проваджень, а тому ним пропущено строк на їх оскарження. Указану інформацію скаржник отримав лише із АСВП у червні поточного року, а більш детальну інформацію із листа від 15.07.2025 Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), отриманого 19.07.2025, та вже 22.07.2025 звернувся до суду із скаргою.
Скаржник звернув увагу суду на грубе ігнорування працівниками органу ДВС вимог чинного законодавства, які замість того, аби зупинити на підставі його заяви від 20.05.2024 стягнення з грошового забезпечення, як це прямо передбачено чинним законодавством, використовують заяву для введення суд в оману щодо обставин, які досліджуються судом, зокрема щодо обізнаності скаржника про відкриття виконавчих проваджень.
Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення скарги.
Судом встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться зведене виконавче провадження АСВП № 71758288, що підтверджується листом начальником Центрального відділу ДВС у місті Чернігові, підписаного від 15.07.2025 року за № 56002 (а.с. 9). За змістом листа до зведеного виконавчого провадження № 71758288 входить два виконавчих провадження: № 58710815 від 26.03.2019 та № 69860958 від 14.09.2022.
Указаний лист є відповіддю на заяву скаржника від 16.06.2025 у якій я він просив надати документи та інформацію по відкритих виконавчих провадженнях ВП № 56654967 від 22.06.2018 та ВП № 58710815 від 09.12.2019 на виконання виконавчого листа № 2/750/2400/17 виданого 27.03.2018 (а.с. 10-11).
З історії виконавчих проваджень Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що ВП № 56654967 від 22.06.2018 має статус «завершено», а ВП № 58710815 від 26.03.2019 - має статус «відкрито» (а.с. 13-19).
Виконавче провадження ВП № 56654967 з примусового виконання виконавчого листа № 2/750/2400/17 від 27.03.2018, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова відкрито постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Артеменко А.П. 22.06.2018 (а.с. 20, 21, 45).
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Артеменко А.П. від 14.12.2018 на підставі п. 2. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачу (а.с. 22, 46).
Виконавче провадження ВП № 58710815 з примусового виконання виконавчого листа № 2/750/2400/17 від 11.04.2018, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова відкрито постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Насоловець Ю.С. 09.12.2019 (а.с. 25,35).
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гончаренком С.В. від 08.05.2023 об'єднано виконавчі провадження № 58710815 та № 59893508 у зведене виконавче провадження № 71758288 (а.с. 30).
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.І. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.11.2024 у виконавчому провадженні № 58710815 від 26.03.2019 звернуто стягнення на дохід скаржника у військовій частині № НОМЕР_3 (а.с. 40)
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.І. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.12.2024 у виконавчому провадженні № 58710815 від 26.03.2019 звернуто стягнення на дохід скаржника у військовій частині № НОМЕР_3 (а.с. 24, 41).
Відповідно до листа військової частини від 01.05.2024 НОМЕР_2 № 19/944, скаржнику надано інформацію про виконавчі провадження, постанови про відрахування коштів з доходів скаржника надійшли до фінансово-економічної служби частини (а.с. 48). Серед цих проваджень відсутні ВП № 58710815 від 26.03.2019 та ВП № 56654967 від 22.06.2018.
Канцелярією Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 20.05.2024 зареєстровано заяву скаржника від 20.05.2025 про тимчасове зупинення звернення стягнення на його заробітну плату відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», без зазначення номерів виконавчих проваджень, у зв'язку з проходженням ним військової служби із наданням відповідної довідки військової частини (а.с. 42,43).
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , виданої військовою частиною НОМЕР_5 , скаржник є учасником бойових дій (а.с. 8).
Скаржник проходив військову службу у ЗСУ та безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України у період з 24.02.2022 по 12.06.2025, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_6 від 07.06.2025 № 1511/327 (а.с. 51) та записами у Військовому квитку серії НОМЕР_7 (а.с. 52).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 06.06.2025 № 159 солдата ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49).
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з дослідженими судом матеріалами, стягувачем по виконавчому листу № 2/ 750/2400/17 є держава, отже строк звернення до суду із заявою про звернення його до примусового виконання становить три місяці.
Державним виконавцем 14.12.2018 у ВП № 56654967 була винесена постанова про повернення виконавчого листа № 2/ 750/2400/17 стягувачу. Згідно з п. 2 цієї постанови прописано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 14.03.2019.
Наступна постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58710815 з виконання виконавчого листа № 2/ 750/2400/17 була винесена 26.03.2019.
Частиною першою статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною першою статті 28 Закону №1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Отже виконавчий лист № 2/750/2400/17 мало було подано повторно до виконавчої служби не раніше 25.03.2019, оскільки після подання виконавчого листа, виконавець має винести постанову про відкриття провадження наступного робочого дня.
Із вищезазначеного можна зробити висновок, що виконавчий лист № 2/750/2400/17 було подано до виконавчої служби поза визначеним законом та встановленим постановою державного виконавця тримісячним строком для звернення виконавчого документа до виконання.
Частиною 6 статті 12 Закону України № 1404-VIII визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Ухвала Деснянського районного суду, як суду який видав виконавчий лист, про продовження строку подання виконавчого листа № 2/750/2400/17 від 27.03.2018 у межах виконавчого провадження ВП № 58710815 у матеріалах справи відсутня. У своєму відзиві про існування такого судового рішення представник органу ДВС не згадує, оцінку цьому доводу скаржника взагалі не надає.
Отож, доводи скаржника щодо пропуску передбаченого ст. 12 Закону України № 1404-VIII тримісячного строку для звернення виконавчого документа до виконання при відкритті провадження ВП № 58710815 від 26.03.2019 не спростовані.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "При виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» можна дійти висновку, що виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили. При цьому, пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.
Суд доходить висновку, що державний виконавець повинен був винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, строк пред'явлення до виконання якого був пропущений, а тому відкривши виконавче провадження він діяв не у спосіб, визначений законодавством.
Суд відхиляє доводи представника органу ДВС, що скаржником пропущено строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 58710815 з огляду на відсутність належних доказів направлення та отримання скаржником вищезазначеної постанови. Твердження, що заява скаржника від 20.05.2024 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про тимчасове зупинення звернення стягнення у зв'язку з проходженням ним військової служби є доказом обізнаності про існування виконавчого провадження повністю спростовуються поясненнями скаржника у судовому засіданні, які узгоджуються із іншими матеріалами справи, а також змістом самої заяви, де указане виконавче провадження не згадується.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Скаржник у прохальній частині скарги не ставить питання про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58710815, а суд у даному випадку не може вийти за межі вимог скарги.
За положеннями статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Пунктом 14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) унормовано, що в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Системний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, усі виконавчі дії проведені до об'єднання зберігають свою юридичну силу, а з дня об'єднання усі виконавчі дії мають проводитися, а виконавчі документи виноситися у рамках єдиного зведеного виконавчого провадження, а не окремих об'єднаних проваджень.
Зважаючи на те, що ВП № 58710815 від 26.03.2019 та ВП № 69860958 від 14.09.2022 постановою державного виконавця від 08.05.2025 об'єднані у зведене виконавче провадження № 71758288, тому винесені старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Чернігові Васильченко А.Г. від 21.11.2024 та від 09.12.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № 58710815 від 26.03.2019 є неправомірними та підлягають скасуванню.
Суд також звертає увагу, що звернення стягнення на заробітну плату скаржника, як учасника бойових дій, про що було достовірно відомо державним виконавцям із документів, доданих до копії заяви про тимчасове зупинення стягнення за виконавчим документом від 20.05.2024, є неправомірним, оскільки суперечить п. 10-2 розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, суд відхиляє вимоги скаржника про визнання незаконними дій державних виконавців Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та скасування постанов у виконавчому провадженні № 56654967 від 22.06.2018.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 зазначено, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Виконавчий лист у вищезазначеному виконавчому провадженні повернуто стягувачу 14.12.2018.
Скасування процесуальних документів у завершеному виконавчому провадженні жодним чином не вплине на права, обов'язки та законні інтереси скаржника, а тому такий спосіб їх захисту є неефективним.
Згідно з частинами 1-3 статті 451 ЦПК України ( в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 211, 258, 263-265, 354, 451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця, визнання незаконними та скасування постанов державних виконавців по виконавчим провадженням ВП № 56654967 та ВП № 58710815 - задовольнити частково.
Визнати дії державних виконавців Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) по виконавчому провадженню № 58710815 від 26.03.2019 неправомірними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.І. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.11.2024 у виконавчому провадженні № 58710815 від 26.03.2019.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.І. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.12.2024 року у виконавчому провадженні № 58710815 від 26.03.2019.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Скаржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_8
Орган, дії якого оскаржуються: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), 14000, Чернігівська обл, м. Чернігів, вул. Княжа, 28, ЄДРПОУ 35029719.
Суддя Олег КОСЕНКО